Рослина вишня (лат. Cerasus) – підрід роду Слива родини Розові. Назва «вишня» походить від тієї ж основи, що й німецьке Weichse, що означає «черешня», і латинське viscum – «пташиний клей», тому початкове значення цієї назви можна визначити як «дерево з клейким соком». Латинська назва вишні cerasus походить від назви міста Керасунд, на околицях якого в достатку росли смачні вишні, які римляни назвали керасундськими плодами, звідси і французьке cerise, іспанське cereza, португальське cereja, англійське cherry й українське черешня, яку римляни називали пташиною вишнею.
Вишня: все про вирощування
Вишня (Prunus subg. Cerasus) – підрід рослин роду Слива родини Розові. Назва «вишня» співзвучна німецькому Weichsel (черешня) і латинському viscum (пташиний клей), виходячи з чого сенс слова «вишня» можна сприймати як «пташина черешня з клейким соком». Стародавні римляни називали ці плоди «cerasi» за назвою міста Керасунда, яке прославилося смачними черешнями, або «пташиними вишнями». Від латинського слова cerasi походить італійська, французька, німецька та англійська назва вишень.
Під час обрізки вишні важливо бути обережним, оскільки дерево погано реагує на радикальну обрізку. Занадто сильна обрізка може призвести до втрати плодових бруньок і навіть до загибелі дерева. Метою має бути підтримка відкритої, розлогої крони без перевантаження гіллям. Також важливо враховувати майбутній ріст гілок при обрізанні. Крім того, не слід видаляти маленькі пагони, що покривають гілки, оскільки вони забезпечують плодоношення. Вишня, над якою працювали, була вже добре сформована і потребувала лише мінімального розчищення внутрішнього простору, без видалення плодоносної деревини.