Кімнатні тіньовитривалі квіти

Аглаонема (лат. Aglaonema) належить до родини Ароїдні та налічує 20-50 видів. Мешкає рід у дощових лісах тропічної частини Нової Гвінеї, Малайського архіпелагу і в Південно-Східній Азії вздовж річкових берегів на рівнинах і в нижній смузі лісів.

Рослина адіантум (лат. Adiantum), або адіант – рід папоротей монотипної родини Птерисові, що налічує близько двохсот видів. Назва рослини складається із заперечливої частки «a» (не-, без-), друга частина слова в перекладі із грецької означає «зволожувати», «змочувати». Склавши значення цих слів, можна трактувати назву «адіантум» як «рослина, що не промокає» – і справді, листя рослини має властивість відштовхувати вологу, залишаючись сухим.

Антуріум (лат. Anthurium) – рід переважно епіфітних рослин із родини Ароїдні. Зустрічаються також трав'янисті рослини, ліани і напівепіфіти – залежить від виду. У природі антуріуми ростуть переважно на Північно- і Південноамериканському континентах у тропічних та субтропічних поясах.

Антуріум – відмінна прикраса для дому. Ця тропічна квітка може бути як прекрасним доповненням до колекції досвідченого квітникаря, так і просто елементом декоративного оздоблення. Квіти і листя Антуріума мають яскравий і незвичайний відтінок, який надає йому певну елегантність, і саме ефектний зовнішній вигляд квітки став причиною популярність цієї тропічної рослини у вигляді кімнатної квітки. Незважаючи на походження, він не надмірно вимогливий до догляду.

Аспідістра (лат. Aspidistra) – рослина родини Холодкові, що налічує (залежно від джерел) 6-8 видів трав'янистих безстебельних багаторічників. У природних умовах зростає у Східній та Південній Азії, а також в Японії. У наших краях вирощують переважно в квартирах або оранжереях, а в субтропічних поясах – і у відкритому ґрунті.

Аукуба (лат. Aucuba) – рід, який відносять то до родини Кизилових, то Гаррієвих, то Аукубових. До складу роду входить всього 3 види, а в кімнатних умовах вирощують лише два з них – аукубу японську і гімалайську. Рослини дуже тіньовитривалі і можуть рости в глибокому затінку (окрім сортів зі строкатим листям).

Врієзія (лат. Vriesia) – квітка з родини Бромелієвих. У кімнатних умовах вирощується близько 150 видів цієї рослини. Назву свою врієзія отримала на честь ботаніка Врієза, який проживав у Нідерландах.

Рослина врієзія (лат. Vriesea), або фрізея, належить до роду трав'янистих епіфітів родини Бромелієві, батьківщина яких Південна і Центральна Америка. Сьогодні врієзія в дикій природі зростає на скелях і деревах Центральної Америки і Вест-Індії, а також у лісах Південної Америки до самої Аргентини і Бразилії. Рід налічує близько 250 видів, багато з яких цінуються за яскраво забарвлені приквітки і вирощуються як кімнатні рослини. Назву рід отримав у 1843 році на честь голландського науковця Віллема Хенріка де Фріза, відомого дослідника флори.

Драцена (лат. Dracaena) належить до родини Драценові або Агавові (залежить від джерела). Рід нараховує приблизно 150 видів рослин. Поширена рослина в субтропічних і тропічних поясах Європи, Африки та Азії.

Догляд за драценою багато в чому залежить від її виду: деякі різновиди цієї екзотичної квітки ростуть (а іноді навіть зацвітають!) навіть при мінімальному догляді, інші ж стають справжнім викликом для квітникаря- початківця.

Драцена росте повільно, але впевнено: в сприятливих умовах псевдопальма виростає до 1,5-2 м! Звичайно, на це підуть роки, зате у вас з'явиться справжнє родинне дерево, яке пам'ятатимуть різні покоління сімейства – така собі зелена реліквія!

А ще кажуть, що якщо вдасться укоренити драцену, зрізану на повний місяць, вона принесе повний дім щастя та любові! Особливо ліричні натури навіть використовують драцену, щоб перевірити почуття своєї половинки: чим швидше йде в ріст подарована драцена, тим сильніша нібито любов дарувальника.

Романтичне повір'я, але все ж краще озброїтися порадами професіоналів з вирощування драконового дерева. На всяк випадок ;)

Деякий час Драцена в нашій країні вважалася не тільки екзотичною, але і дуже модною рослиною. Було дуже престижно мати цю квітку у себе вдома або в офісі. Драцену можна було навіть презентувати комусь на честь дня народження або з іншого приводу. Пам'ятається, я теж якось подарувала знайомим на весілля Драцену, і вони оцінили подарунок. А вже про презенти своїм колегам я взагалі мовчу. Драцена полюбилася всім нашим квітникарям з багатьох причин. Її відрізняє не тільки оригінальний зовнішній вигляд, але і відмінна витривалість і пристосованість до домашніх умов.

Драцена і кордиліна. Сестри-близнючки. Майже. Провести чітку межу між цими двома рослинами не можуть самі ботаніки. Вже неодноразово обидві квітки перекочовували з роду Кордиліни в рід Драцени і навпаки. Тож якщо вам треба класифікувати вашу рослину – кордиліна то чи драцена – не спішіть звірятись з картинками в інтернеті.

Заміокулькас (лат. Zamioculcas) мешкає в тропічних зонах Африки, належить до родини Ароїдні і налічує 1-4 види (залежно від джерела). Назва походить від подібності листя заміокулькаса з листям замії, що росте на Американському континенті.

За родом своєї діяльності мені часто доводиться відвідувати різні відомчі будівлі і державні установи. І ось одного разу в будівлі обласної ради я побачила дивовижну рослину – такий собі кущ з красивим, блискучим листям і незвичайною квіткою, що нагадує маленький кукурудзяний качан. До того ж, судячи з усього, вона відрізнялась невибагливістю і витривалістю – якщо навіть у громадському місці дуже добре виглядала. І коли я запитала одну зі співробітниць даної установи, що у них росте, вона сказала, що це Заміокулькас.

Калатею привезли в Європу конкістадори: їх вразило її листя, що нагадує чи то візерункові крила метеликів, чи то строкате пір'я дивовижних птахів.

Сьогодні калатея вирощується в кімнатній культурі практично в усьому світі, незважаючи на те, що забобонні люди приписують їй дуже неприємні властивості. Але ж ніхто не знає, скільки правди в цих вигадках.

Якщо ви створите їй необхідні умови і забезпечите хороший догляд, калатея здатна прожити в будинку багато років, і у вас щовечора буде можливість спостерігати урочистий ритуал марантових: як піднімається вгору і складається в молитовному жесті листя.

Читайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся ще дуже багато цікавого про калатею.

Клівія (лат. Clivia) - рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.

Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.

Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.

Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.

Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.

На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.

Кордиліна (лат. Cordyline) належить до родини Драценові або Агавові (залежить від джерела) і нараховує приблизно 20 видів рослин. У природі ростуть у субтропічних і тропічних поясах по всьому світу.

Рослина крассула (лат. Crassula), або товстянка є представником роду сукулентних рослин родини Товстолисті (Товстянкові), який включає за різними даними від 300 до 500 видів. Понад 200 з них росте в Південній Африці, багато – в тропічній Африці і на Мадагаскарі, деякі види зустрічаються на півдні Аравійського півострова – крассули поширені в основному в Південній півкулі. Назва роду походить від слова «crassus», у перекладі означає «товстий», якою в більшості випадків є м'ясиста структура листя багатьох представників роду.

Монстера (лат. Monstera) входить до родини Ароїдних і включає до 50 видів. Ареалом проживання вважається Південна і Центральна Америка. Назву свою рослина монстера отримала через великі розміри і лячний зовнішній вигляд (чудовисько – monstrum).

Монстера здобула популярність дуже давно. Сьогодні цю велику ліану можна зустріти не тільки в квартирах, але і в офісах, торгових центрах, великих холах банків та інших організацій.

Велике темно-зелене листя монстери з химерними прорізами дуже красиве. І воно вміє плакати: якщо ви занадто захопилися поливом, рослина виведе зайву вологу через листові пластини.

Про монстеру вигадано багато всяких побрехеньок, проте до цих пір це не впливало на її популярність: доглядати за ліаною нескладно, а результат перевершує всі очікування.

На нашому сайті ви знайдете об'ємну інформацію про монстеру, яка допоможе вам самостійно виростити цю екзотичну ліану.

Нефролепис (лат. Nephrolepis) – папороть, яку відносять то до родини Нефролеписових, то до родини Давалієвих. Представники роду – яких налічується 40 видів – наземні або епіфітні рослини. У природі зустрічаються в тропіках африканського, американського, австралійського континентів і на південному сході азійського. Назву рослина отримала від «hophros» і «lepis», що в перекладі з грецької означає «брунька» й «луска» відповідно.

Рослина нефролепис (лат. Nephrolepis) належить до роду папоротей родини Ломаріопсисові, у деяких класифікаціях його відносять до родини Даваллієві. Латинська назва утворена із грецьких слів «nephros» і «lepis», що означають в перекладі «брунька» і «луска» і які містять натяк на форму покривальця. У природі виростає близько 30 видів нефролеписів, поширених по всьому світу, проте батьківщина рослини нефролепис – тінисті ліси тропіків Африки, Америки, Австралії та Південно-Східної Азії.

Легенда про папороть, яка цвіте в ніч на Івана Купала, у нас має сімейне втілення. Мій дід колись у молодості ходив саме опівночі з 6 на 7 липня в ліс, щоб побачити, як цвіте папороть. І він стверджував, що тільки нечиста сила не дозволила йому це побачити: піднявся вітер, казна-звідки з'явилися коні, встали на диби. Дід злякався і втік з того місця.

Після покупки антуріум дуже бажано пересадити протягом трьох днів, якщо, звичайно, продавець не упевнив вас, що придбана рослина нещодавно змінила ґрунт.

Справа навіть не в зміні ємності та ґрунту, важливіше переконатися, що з корінням антуріума все в порядку.

Є кілька варіантів сумішей для цієї рослини, деякі квітникарі висаджують антуріум навіть у чистий мох. У будь-якому випадку, земля потрібна кисла, уникайте також лужної води при поливі.

Що робити, якщо в горщику з антуріумом ви помітили білий наліт? Як часто потрібно пересаджувати антуріум? Чи варто пересаджувати його під час цвітіння? Відповіді на ці та інші питання пересадки антуріумів, а також рецепт ідеального ґрунту для цієї тропічної рослини, читайте у нашій статті.

Плющ (лат. Hedera) – рід з родини аралієві. Ця рослина декоративна і невибаглива, вона здавна служить прикрасою для альтанок, фасадів будинків, оскільки здатна рости, піднімаючись по вертикальних поверхнях. Родом плющ із Західної та Південної Європи, а також Північної Африки і Східної та Центральної Азії. Хоча рід і нечисленний, але селекціонерам вдалося вивести велику кількість сортів, що відрізняються різноманітністю забарвлень і форм.

Хедера, або плющ – широко поширена в кімнатній культурі рослина. До її переваг належать невибагливість, висока декоративність і здатність ефективно очищати повітря.

Має плющ і лікувальні властивості, які були розкриті ще Авіценною. Писав про них і Леонардо да Вінчі. Сучасна медицина, як офіційна, так і народна, до сих пір застосовують ці властивості рослини для лікування кашлю, головного болю, фурункульозу, опіків і більш серйозних захворювань.

Плющ здатний не тільки прикрасити ваше житло, але і очистити його від бензолу, формальдегідів і поганої енергії.

Про те, як виростити плющ і як доглядати за ним, читайте в статті на нашому сайті.

Фікуси задовольняють будь-які побажання квітникаря: чи то шикарне кімнатне дерево, зелена ампельна рослина або бонсай. Вони завжди і скрізь виглядають «до місця». Рід фікусів дуже величезний – це величні дерева, чагарники великих і маленьких розмірів, ліани, епіфіти, а також є особливі форми – баньяни і «душителі».

Якщо запитати у власників Монстери, як розмножити цю квітку, вам, напевно, дадуть відповідь, що це зробити дуже просто. Але з мого досвіду в цій простоті є багато тонкощів і нюансів, про які потрібно знати. Якщо ви вирішите розмножувати Монстеру, не розібравшись в особливостях процесу, то результату, звичайно, досягнете, але витратите на це значно більше зусиль і часу. А головне, від цього може постраждати сама рослина.