Декабрист, різдвяник, шлюмбергера, Варварин цвіт та ракові шийки – все це назви однієї екзотичної рослини, відомої у нас в першу чергу своїм щедрим цвітінням у студену пору.
У дикій природі декабрист прикрашає тропічні ліси, причому росте прямо на деревах. Воду та поживні речовини отримує за допомогою повітряних корінців. Звертали увагу, які у квітів декабриста довгі тичинки? Це неспроста, адже цей епіфіт опилюють найкрихітніші пташки на землі – колібрі!
Дикі шлюмбергери цвітуть тільки білим або червоним, ми ж, завдяки старанням селекціонерів, можемо отримати «букет під ялинку» з рожевими, малиновими, жовтими і навіть фіолетовими бутонами!
Як змусити декабрист цвісти не лише у грудні та як не сполохати довгоочікуване цвітіння – розповімо в нашій статті.
Пересадка лісового кактуса Шлюмбергери, або Декабриста, вимагає особливого підходу. Для початку потрібно підготувати легку земляну суміш, що добре пропускає воду і повітря – наприклад, листову землю. При першій пересадці з торфу слід акуратно видалити лише частину старого субстрату, щоб не пошкодити кореневу систему. Горщик вибирають на пару сантиметрів більший за попередній, на дно обов'язково насипають дренаж. Після цього проводиться посадка рослини разом з грудкою землі, поступове підсипання субстрату і ущільнення. На відміну від кактусів, Шлюмбергера вимагає більше поливу – через день-два після підсихання ґрунту.
У наших широтах шлюмбергера давно стала одним із символів зимових свят. Щороку, наче маленького дива, ми чекаємо, коли ж на тлі засніженого пейзажу за склом на підвіконні розквітне цей зелений кущик. А ось в природних умовах зигокактус росте у гірських тропіках Бразилії.