Квіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в'юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.
Садові рослини стр. 3
Якщо ви любите щороку саджати у себе в саду щось новеньке, зверніть увагу на такий симпатичний і невибагливий однорічник, як годеція. Ця рослина досить популярна. Її легко вирощувати посівом у ґрунт: насіння годеції відмінно проростає.
Цвіте годеція рясно і довго: з середини літа до середини жовтня. Найкраще рослина виглядає в групових посадках, а низькорослі сорти зазвичай висаджують бордюром уздовж садових доріжок.
Годеція представлена великою кількістю сортів з різним забарвленням квіток.
Доглядати за цією рослиною просто, а як саме потрібно це робити, ви дізнаєтеся з нашої статті.
Гомфрена (лат. Gomphrena) – рід квіткових рослин родини Амарантові, поширених у тропічних поясах як Північної, так і Південної півкулі. Французький ботанік Делашен, який описував гомфрену, вказав, що ім'я дав рослині Пліній, і Карл Лінней вніс гомфрену до "Species plantarum" саме під цією назвою. Найбільшу кількість різних представників цього роду можна зустріти в Південній Америці, всього ж у роду близько ста видів. Деякі з них вирощують як кімнатні рослини.
Квітка горицвіт (лат. Adonis), або тирлич, належить до роду родини Жовтецеві, що налічує за різними джерелами від 20 до 45 видів трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі зростають у Європі та районах Азії з помірним кліматом. Рослина горицвіт любить нежарке літо.
Горлянка (лат. Ajuga), або аюга – рід трав'янистих рослин родини Глухокропивові або Губоцвіті. У нас квіти горлянка ще називають суховершки, гостровершки або дівчача краса. В Африці і Євразії трава горлянка поширена повсюдно, в Австралії росте два види роду, а в помірних широтах всієї Північної півкулі можна зустріти близько 70 видів горлянки. Горлянка вражаюче життєстійка.
Горобинник (лат. Sorbaria) – рід рослин родини Розові, представники якого в природних умовах ростуть в Азії. В роду 10 видів. Наукова назва роду походить від латинського Sorbus, що означає «горобина», і дана рослинам цього роду за схожість їхніх листків із листям горобини звичайної.
Гортензія волотиста (лат. Hydrangea paniculata) є видом роду Гортензія родини Гортензієві, поширеним у природі в Японії, Китаї і на півдні Сахаліну. Ця приваблива й швидко зростаюча культура широко використовується в ландшафтному дизайні.
Гортензія деревовидна (лат. Hydrangea arborescens) – вид рослин роду гортензія родини Гортензієві, що зустрічаються в дикій природі на сході Північної Америки. Це найбільш невибагливий і поширений вид роду, який легко витримує суворі зимові морози.
Гортензія давно і впевнено освоїлася в наших садах і квартирах, причому з кожним роком її популярність продовжує зростати. Однак ставлення до цієї рослини протягом усього її існування було досить суперечливим: японці асоціювали гортензію з сердечністю і щирою симпатією, а у вікторіанську епоху вона була символом холодності і байдужості, що аж ніяк не заважало англійцям вирощувати цей чагарник у своїх садах.
Гортензія прекрасна і в цілому невибаглива, однак щоб цей чагарник продемонстрував найвищий рівень декоративності, ви повинні освоїти деякі важливі правила, про які ви дізнаєтеся з нашої статті.
Грицики (лат. Capsella) – рід трав'янистих рослин родини Капустяні. Наукова назва capsella перекладається з латини як «скринька» й описує форму плодів представників роду. Рослина грицики звичайні (лат. Capsella bursa-pastoris) є лікарською рослиною, найпоширенішим у культурі видом роду. Ця рослина-космополіт виростає повсюдно в тропічних і помірних зонах земної кулі. Видовий епітет bursa-pastoris в дослівному перекладі означає «сумка пастуха». Народні назви цієї рослини – горобине око, дика гречка, калитник, мисочки, мішечки. Місце походження виду досі не визначено.
Рослина дейція (лат. Deutzia) належить до роду листопадних і вічнозелених деревних багаторічників родини Гортензієві, який налічує близько 50 видів, що зростають у дикій природі Мексики, Гімалаїв і Східної Азії. У наших садах квітка дейція з'явилася не так давно, але була гідно оцінена за тривале і гарне цвітіння. На початку XIX ст. голландські купці завезли в Європу гімалайські та японські види дейції, китайські види рослини з'явилися в Європі тільки наприкінці XIX ст.
Про красу «короля синіх кольорів» говорити не будемо, якщо ви хоча б раз бачили дельфініум, його витончено-мереживні суцвіття без сумніву запали вам у душу.
Поговоримо краще про підступи та сюрпризи, які готує квітникарю ця народно улюблена квітка.
Чи знали ви, що всі частини дельфініума отруйні? При вирощуванні і навіть найближчому милуванню квіткою ніякої небезпеки для людини та домашніх тварин немає. А ось якщо у вас є пасіка, ризикуєте отримати так званий «п'яний мед»!
Є заковика й з повторним цвітінням. Багато хто любить дельфініум за те, що у нього є і друга, осіння хвиля цвітіння, але мало хто знає, що вона дуже виснажує рослину і негативно впливає на якість основного, літнього цвітіння. Уважним квітникарям слід врахувати це.
При правильному ж догляді дельфініум може цвісти до 50 днів однієї хвилею! Як досягти цього, читайте у нашому матеріалі.
Деревій – великий рід родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 150 видів. Рослина деревій звичайний (лат. Achillea millefolium), або серпоріз, кривавник, маточник тощо є типовим видом роду деревій. Назва роду походить від імені «Ахілл»: цей міфічний герой застосовував деревій для заліковування ран. Видовий епітет («mille» – тисяча, «folium» – листок) рослина отримала через численні сегменти листка. Поширена рослина в Європі й Азії, занесено її й на інші континенти.
Дерен білий (лат. Cornus alba), або кизил білий – вид роду Дерен родини Деренові, близький родич кизилу паросткового, або шовковистого. Природний ареал рослини захоплює Монголію, Китай, Корею, а також простягається від європейської частини Росії до Далекого Сходу та Японії. Зростає дерен білий у підліску заболочених темнохвойних лісів.
Рослина дерен (лат. Cornus) належить до роду родини Деренові, представників якого в природі налічується близько п'ятдесяти. Найчастіше це листопадні деревні рослини – чагарники або дерева, але іноді це трав'янисті багаторічники або деревні зимовозелені рослини. Рід Дерен складають чотири підроди. Про походження назви «дерен» мовознавці досі сперечаються, а ось тюркське слово «кизил» (так теж часто називають дерен) означає «червоний» – мабуть, за кольором ягід найвідомішого виду дерену. Поширені рослини цього роду у Східній і Південній Європі, на Кавказі, в Малій Азії, Китаї та Японії.
Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав'янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір. Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.
Діасція (лат. Diascia) – рід квіткових рослин родини Ранникові, що налічує 68 видів напівлистопадних і вічнозелених однорічних і столонних багаторічних рослин, що походять здебільшого з гірських районів Південної Африки і набули значного поширення в європейському садівництві. На посушливих рівнинах ростуть зазвичай однорічні представники роду, а в горах – багаторічники.
Дівочий виноград, або дикий виноград (лат. Parthenocissus) – рід рослин родини Виноградові, який налічує близько 10 видів, що зростають у дикому вигляді в Азії й Північній Америці. Латинська назва походить від грецьких слів, що означають «незайманий» і «плющ», і пов'язана зі здатністю рослини утворювати плоди без запилення. Три види цього роду вирощуються як декоративні рослини.
Діхондра (лат. Dichondra) – рід трав'янистих вічнозелених багаторічників родини Берізкові, представники якого є родичами таких рослин: іпомея, плетуха і берізка. Назва «діхондра» складається з двох грецьких слів, які в перекладі означають «два зерна» – це через те, що плоди рослини виглядають як двокамерна капсула. У роду 10 видів, які в природі ростуть у вологих місцях тропіків і субтропіків Австралії, Нової Зеландії, Східної Азії та Америки.
Квітка діцентра (лат. Dicentra) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників підродини Руткові родини Макові, відомого оригінальною формою своїх квіток-сердечок. Через них французи називають рослину діцентра сердечком Жанетти: старовинна легенда розповідає, що прекрасні квіти виросли на тому місці, де розбилося бідолашне серце Жанетти, коли дівчина побачила, як її рятівник, юнак, який вивіз її з лісу, коли вона заблукала, іде під вінець з іншою дівчиною. Англійці називають діцентру «дама в ванні».
Дягель лікарський (Archangelica officinalis), або дудник лікарський – трав'яниста рослина, вид роду дягель родини Зонтичні. Родом ця рослина з півночі Євразії. У культурі дягель вирощують як лікарську, ароматичну та декоративну рослину. Інакше цю рослину називають дяглицею або дзенгелем, а в Європі – ангелікою або ангельською травою. У Центральну Європу дягель було завезено зі Скандинавії в XV столітті, звідти він поширився в інші регіони.
Елеутерокок (лат. Eleutherococcus) – рід колючих дерев і чагарників родини Аралієвих, у який входить близько 30 видів, що ростуть на території від південно-східного Сибіру до Японії, а далі на південь до Філіппінських островів. Найбільша різноманітність видів спостерігається в центральному та західному регіонах Китаю. Найпопулярнішим лікарським і декоративними садовими чагарником є елеутерокок колючи (Eleutherococcus senticosus).
Енотера (лат. Oenothera) – великий рід рослин родини Онагрових, представлений за різними джерелами 80-150 видами, серед яких трав'янисті рослини та напівчагарники найрізноманітнішого вигляду, поширені здебільшого в Європі й Америці. Інші назви енотери – ослинник, ослова трава, перелет, веслин, люлочник, дівенна, жовтець, коров’як, крокос, купино, коров’яче масло, миколайки, натягач, жовта фіалка, рапунцель, нічна свічка тощо. Наукова назва роду «енотера» складається з двох грецьких коренів, які перекладаються як «вино» та «дикий звір»: у стародавні часи вважалося, що хижака, який понюхав рослину, оброблену вином із ослинника, можна швидко приручити.
Квітка ерантіс (лат. Eranthis) представляє рід багаторічних рослин родини Жовтецеві, що налічує сім видів. У перекладі з давньогрецької мови назва роду означає «весняна квітка». Представники цього роду ростуть в Азії і Південній Європі. Два види є китайськими ендеміками, один – ендемік сибірських гір, один – японського острова Хонсю. Типовий вид роду було завезено з Європи в Північну Америку, і тепер його там можна зустріти навіть у дикій природі.
Рослина еремурус (лат. Eremurus), або ширяш, або шриш – трав'янистий багаторічник підродини асфоделових родини Ксантореєві, який наразі представлений більш ніж 40 видами, сортами і гібридами. Назва еремурус складається з двох коренів грецької мови, які перекладаються як пустеля і хвіст, і при погляді на високі, пухнасті квітконоси рослини ви зрозумієте, чому квітка еремурус отримала таке ім’я від жителів стародавньої цивілізації. А слова ширяш і шриш у народів Середньої Азії означають клей, оскільки в цих місцях із коріння рослини добувають технічний клей.
Еритроній (лат. Erythronium) – рід трав'янистих багаторічників родини Лілійні, представники якого виростають у природі в гірських лісах Північної Америки, Європи, Південного Сибіру, Маньчжурії та Японії. Згадку про цей ранньовесняний ефемероїд можна знайти в працях Діоскорида. Латинську назву роду дав Карл Лінней, і утворена вона від грецького імені одного з видів. Деякі види еритронія (кавказький, японський і сибірський) вважаються зникаючими й занесені до Червоної книги. Усього ж у роду 29 видів, і деякі з них вирощуються як культурні рослини.
Еукоміс, або евкоміс, або ананасна лілія (лат. Eucomis) – рід квіткових однодольних цибулинних рослин родини Спаржевих. У природі представники роду зустрічаються в Південній Африці. У перекладі з грецької мови «еукоміс» означає «гарноволосий». Цю назву рослини роду отримали від Шарля Луї Лерітьї де Брютеля в 1788 році. У культурі вирощують чотири види, хоча всього їх у роду налічується 14. Перевага еукоміса – висока декоративність не тільки під час тривалого цвітіння, а й після нього.
Еустома мегапопулярна серед квітникарів та флористів. Про це свідчать й народні назви квітки: «ірландська троянда», «техаський дзвіночок», «японська троянда». Здається, кожній країні, яку підкорила еустома, хотілося «прописати» красуню саме у себе.
На жаль, сьогодні всесвітньо популярна «троянда-дзвіночок» в природі практично не зустрічається, а в Америці рослину навіть занесено до Червоної Книги.
Тим ціннішим стає кожен культивований селекціонерами новий сорт чи гібрид.
Чи можливо виростити багаторічну еустому? Як виростити у себе еустому з одного черешка? У чому небезпека пересадки «ніжної троянди»? Чи буде рости ця квітка на підвіконні? Яку кімнату обрати для еустоми в домі?
Квітка ехінацея (лат. Echinacea) належить до роду багаторічників родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує 9 видів. Родом ехінацея зі сходу Північної Америки. З грецької мови назва рослини перекладається як «їжакова» або «колюча, як їжак». Найвідоміший вид у роду – ехінацея пурпурова, вона ж рудбекія пурпурова, яка широко застосовується в народній і традиційній медицині, а також у декоративному садівництві.
Каліфорнійський мак, або ешольція, використовується не лише для прикраси парків. Її вирощують на присадибних ділянках в сусідстві з нарцисами, крокусами, тюльпанами, пушкінією, гвоздикою, айстрами, дельфінієм або агератумом.
Сьогодні ешольція представлена в культурі безліччю сортів, у тому числі й гібридних.
Крім декоративної цінності, ешольція має і лікувальні властивості: седативну, знеболюючу і спазмолітичну. Її використовують для лікування безсоння, підвищеної тривожності, ниркової та печінкової кольок.
У нашій статті міститься інформація, яка допоможе вам без особливих клопотів виростити ешольцію на своїй ділянці.