Рослина кипарисовик (лат. Chamaecyparis) належить до роду вічнозелених хвойних дерев родини Кипарисові. У цьому роду сім основних видів і кілька сотень культиварів. У природних умовах кипарисовики іноді досягають заввишки сімдесяти метрів. Зовні вони трохи нагадують кипарис, тому ці рослини часто плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші, ніж у кипариса, і більш плоскі. Найбільше кипарисовик своєю пірамідальною кроною нагадує тую. Родом кипарисовик зі Східної Азії та Північної Америки.
Садові рослини стр. 5
Кларкія – дуже гарна однорічна садова рослина, представлена великою кількістю сортів.
Кларкія настільки ж невибаглива, наскільки й прекрасна, саме тому вона настільки користується попитом в ландшафтному дизайні. Її використовують в групових композиціях, висаджують в якості бордюру уздовж садових доріжок, стін і парканів, нею прикрашають балкони і тераси.
Кларкія світлолюбна і добре поєднується з іншими рослинами: ромашками, трояндами, півоніями, дельфіями, флоксами, олеандрами та айстрами.
Кларкії часто використовують для складання букетів.
Про те, як виростити кларкію на своїй ділянці і як доглядати за рослиною протягом сезону, ви дізнаєтеся з нашої статті.
Головне, що потрібно знати садівникові про клематиси: вони бувають двох видів – з дерев’янистими та трав'янистими пагонами. Збираючись вперше посадити клематиси у себе на ділянці, варто зорієнтуватися, який саме з видів ви придбали. Адже підхід до них потрібен абсолютно різний!
В іншому випадку ви ризикуєте не дочекатися того самого казкового цвітіння, яким так славляться клематиси.
Другий важливий момент для клематисів – це обрізка. Саме від типу і термінів обрізки залежить, як ваш клематис буде рости, коли і наскільки зацвіте і навіть імунітет рослини до грибкових інфекцій теж залежить від обрізки!
Всі секрети клематиса – у нашому матеріалі.
Дерево клен гостролистий (лат. Acer platanoides), або клен платановидний, або клен платанолистий – вид клена, який набув значного поширення на території Західної Азії та Європи. Північна межа ареалу цього виду доходить до південних районів Скандинавії, Карелії і Фінляндії, а південна закінчується біля північного Ірану. Зростає клен гостролистий у змішаних і листяних лісах невеликими групами або поодиноко.
Квіти клеома (лат. Cleome), або клеоме, належить до роду однорічних або дворічних рослин родини Клеомові, що зростають по всій земній кулі в районах із теплим і помірним кліматом і налічують близько 70 видів. За своєрідну форму суцвіть німці називають квітку клеома «spinenpflanze», що означає «рослина-павук». Незвичайні китиці виглядають, як вибух, сплеск шампанського – вам може не сподобатися ця рослина, але не звернути на неї уваги неможливо.
Клетра (лат. Clethra) – рід листопадних і вічнозелених дерев'янистих рослин родини Клетрові, які ростуть по берегах струмків і боліт. У роду близько 80 видів. Типовим видом роду є клетра вільхолиста. Деякі види популярні в садовій культурі.
Кніпхофія (лат. Kniphofia) – рід трав'янистих багаторічників підродини Асфоделових родини Ксантореєві, представники якої ростуть у Південній і Східній Африці, піднімаючись на висоту до 4000 м над рівнем моря. Раніше цей рід відносили до родини Лілійні. Деякі з 75 видів роду, а також їхні гібриди вирощуються в культурі як гарноквітнучі рослини.
Ліана кобея (лат. Cobaea) – багаторічний в'юнкий напівчагарник родини Синюхові, що вирощується в культурі як однорічник. Назву свою рослина кобея отримала на честь іспанця, єзуїтського ченця-природознавця Барнабаса Кобо, який прожив багато років на батьківщині кобеї – в Мексиці та Перу. У природних умовах квітка кобея росте у вологих тропічних і субтропічних лісах американських континентів.
"Помийна рослина", "кротон бідняка" – так називають колеус сноби. Однак на відміну від примхливого кротона ця не менш яскрава квітка має дуже потужну, а головне, позитивну енергетику. Та й декоративність колеуса вище усіляких похвал.
Колеус прекрасний настільки ж, наскільки і невибагливий. Доглядати за цією рослиною просто, але вона образлива, і на вашу зневагу відразу ж відповість зниженням декоративності.
Прекрасне листя колеуса виділяє в повітря ефірне масло, ніжний аромат якого нагадує м'ятний. Крім того, листя виганяє з приміщення моль: ця рослина не терпить поганого сусідства.
У нашій статті ви знайдете багато цікавої та потрібної інформації про колеус і про догляд за ним.
Кольквіція (лат. Kolkwitzia) – монотипний рід квіткових рослин підродини Ліннеєві родини Жимолостеві. Єдиним представником роду є чагарник кольквіція приємна, або чарівна (Kolkwitzia amabilis), що виростає в гірських районах центрального Китаю і в інших місцях із помірним кліматом. Свою назву рослина отримала на честь німецького ботаніка Ріхарда Кольквіца.
Лісова конвалія – це не просто гарна і запашна квітка. Це ще джерело лікарської і парфумерної сировини: аромат конвалії – візитна картка духів Діор. Але і після того, як конвалія відцвіте, її темно-смарагдове листя ще довго не втрачає своєї привабливості.
На жаль, навіть токсини, що містяться в конвалії, не захистили рослину від варварського знищення. Тому людство зобов'язане зберегти конвалії хоча б як садову культуру. Про те, які бувають види конвалії і як правильно посадити і виростити цю квітку в саду, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.
Конюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник». Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.
Кореопсис (лат. Coreopsis), або дівочі очка, або красуня паризька, або королиця золота, або льонок (лат. Coreopsis) – рід трав'янистих квіткових однорічних і багаторічних рослин родини Складноцвіті, або Айстрові. У роду понад сто видів рослин, розділених на 11 секцій. Близько тридцяти видів походять із Північної Америки, а решта – з Південної та Центральної. Деякі кореопсиси іноді помилково відносять до роду Череда, і навпаки: частину рослин роду Череда приписують до роду Кореопсис.
Королиця (лат. Leucanthemum) – рід трав'янистих багаторічників і однорічників родини Складноцвіті, або ж Айстрові, який раніше відносили до роду Хризантема. Однак на відміну від хризантеми королиця не має характерного аромату й не опушена сіруватим ворсом. За різними даними в рід Королиця включено від двадцяти до сімдесяти видів. Наукова назва «леукантемум» перекладається з грецької як «біла квітка», а в українській мові паралельно існує назва «стоцвіт».
Рослина космея оселилася в наших садах, парках і скверах дуже давно, проте до цих пір не втратила своєї популярності.
Космея не має яскравої краси, але її милі різнокольорові кошики з жовтою серединою і схоже на зелень кропу листя радує око з середини червня до кінця літа.
Сортів космеї багато, є серед них напівмахрові і махрові. Космея не вимагає особливої уваги і може рости взагалі без догляду, проте якщо ви хочете побачити рослину на піку її декоративності, читайте далі, щоб дізнатися, як виростити космею з насіння і як зберегти її привабливість до кінця сезону.
Кринум (лат. Crinum) – рід красивих цибулинних рослин родини Амарилісові, поширених у тропіках і субтропіках обох півкуль. У роду понад сто видів. Велика частина окультурених рослин вирощується в домашніх умовах, добре знайомий квітникарям і кринум акваріумний, а гібридний вид кринум Пауелла є популярною садовою рослиною.
Крокосмія (лат. Crocosmia), або монтбреція (застаріла назва), або тритонія, є цибулинною рослиною, яка належить до родини Ірисові. Назва «крокосмія» складена з двох грецьких слів – kroros (крокус) і osme (запах), це пояснюється тим, що аромат сухих квіток крокосмії нагадує запах шафрану (крокусу). А назву монтбреція рослина отримала на честь французького ботаніка Антуана Франсуа Ернеста Кокбера де Монбрена. Тритонією (в перекладі з грецької це означає «флюгер») монтбрецію називають через розлогу форму суцвіття. У природі крокосмії ростуть на півдні Африки.
Крокус (лат. Crocus), або шафран, утворює рід трав'янистих бульбоцибулинних рослин родини Ірисові. У природі крокус-шафран росте в степах, лісах і на луках Середземномор'я, Центральної, Південної та Північної Європи, Малої та Центральної Азії та Близького Сходу. Вченими описано близько 80 видів і 300 сортів крокусів. Назва «крокус» походить від грецького слова, що означає «нитка, волокно», а слово «шафран» – від арабського слова, що перекладається як «жовтий» – саме такого кольору рильця квітки крокусу.
Кропива (лат. Urtica) – рід квіткових рослин родини Кропивні, що включає понад півсотні видів, які ростуть у районах із помірним кліматом обох півкуль. У наших широтах частіше за інші зустрічаються два види: кропива жалка (лат. Urtica urens) і кропива дводомна (лат. Urtica dioica), або жалива велика, джигуха.
Купальниця (лат. Trollius) – рід трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві, ареал зростання яких охоплює Північну Америку, Азію і Європу, причому в Західній Європі купальниці ростуть у горах, а на сході цієї частини світу – у річкових долинах, на лісових галявинах і луках. В Азії купальниці поширені повсюдно за винятком найпівденніших районів, а в Північній Америці зустрічається тільки два види купальниці.
Тютюн справжній (лат. Nicotiana tabacum), або тютюн віргінський є видом трав'янистих рослин роду Тютюн родини Пасльонові. У промислових масштабах цей вид тютюну вирощують заради листя, з якого виготовляють тютюнові вироби для куріння.
Рослина лаванда (лат. Lavandula) належить до роду родини Ясноткові, що налічує близько 30 видів. Зростає квітка лаванда в природних умовах на Канарських островах, у Східній і Північній Африці, Австралії, Аравії, Індії та на півдні Європи. У культурі по всьому світу вирощують тільки два види цієї рослини – лаванду широколисту (французьку) і лаванду вузьколисту, або лікарську (англійську). Назва рослини походить від латинського lava, що в перекладі означає «мити» і вказує на призначення лаванди в Стародавньому світі – римляни та греки використовували рослину для прання й миття.
Лаватера – прекрасна садова рослина, яку часто використовують для складання букетів.
Квіти лаватери можуть довго стояти після зрізання. Цікаво, що після морозної ночі білі квіти лаватери можуть порожевіти.
Лаватера дуже популярна не лише через свої декоративні якості, але й завдяки цілющим властивостям.
Виростити лаватеру з насіння не складно, але щоб рослина досягла найвищого ступеня своєї привабливості, потрібно знати, як за нею доглядати.
Як посіяти лаватеру, як її поливати і чим удобрювати, коли збирати насіння рослини і як підготувати багаторічні сорти лаватери до зимівлі – відповіді на всі ці питання ви знайдете в статті, розташованій на нашому сайті.
Ласкавець (лат. Bupleurum) – рід багаторічних рослин, однорічників, напівчагарників і чагарників родини Зонтичні, поширених переважно на приморських кручах, схилах і вологих луках Північної Африки та Євразії. У роду понад 200 видів, три з них вирощуються як лікарські рослини.
Рослина левкой (лат. Matthiola), або матіола належить до роду трав'янистих багаторічників і однорічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, поширеній в Африці, Південній Європі та районах Азії, що з нею межують, і нараховує за різними відомостями від 20 до 50 видів. Це декоративна рослина з запашними квітками. Латинську назву «матіола» рослині дав Роберт Браун на честь італійського ботаніка і лікаря XVI століття П'єтро Маттіоли.
Рослина ліатріс (лат. Liatris) належить до роду багаторічних гарноквітучих трав'янистих рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, що зростають у природі в Мексиці, Північній Америці і на Багамських островах. У місцях природного проживання налічують близько двадцяти видів ліатріса. Назва рослини походить із двох грецьких слів, що у перекладі означають «гладкий» і «лікар». У нас квіти ліатріс іноді називають «оленячий язик» або «веселі пір'їнки».
Лікоріс (лат. Lycoris) – рід квіткових багаторічників родини Амарилісових, що складається з понад 20 видів. Походять представники роду зі Східної та Південної Азії: Японії, Таїланду, Лаосу, Південної Кореї, Непалу, Пакистану, зі сходу Ірану та півдня Китаю. Деякі види були завезені в Техас, Північну Кароліну й інші американські штати, і частину з них у нових умовах натуралізовано. В англомовних країнах квітку лікоріс називають ураганною або павуковою лілією. У квітницькій літературі можна зустріти японську назву лікоріса – «хіганбана». Має рослина ще одну назву – квітка смерті: лікоріс традиційно висаджують на цвинтарях.
У Стародавній Греції лілію вважали символом успіху та достатку, бажаючи комусь перемоги та блискучих успіхів, греки говорили: «Нехай твій шлях буде всипаний ліліями!». У Франції лілії вважалися квіткою королів та прикрашали герби усіх правлячих династій. У нас же один з найпопулярніших сортів лілії– лілію-саранку – називають царськими кучерями...
Незважаючи на високі титули, характер у лілій не надто примхливий. Але дійсно королівського цвітіння можна домогтися, лише дотримуючись деяких нюансів догляду.
Навіщо ліліям потрібні низькорослі сусіди? Які лілії потрібно висаджувати на сонці, а які в тіні? Ваші лілії цвітуть недовго, швидко в'януть? Як захистити лілії від мишей без застосування хімії? Відповіді на ці питання – у нашій статті.
Народна назва лілейника – красоднів, тобто, краса, яка живе тільки один день. Але одного разу закохавшись у цю дивовижну квітку, ви неодмінно захочете зберегти цю красу в своєму саду на багато-багато років...
Який сорт лілійників вибрати? Вишуканий «Victorian Lace», що нагадує мереживо вікторіанської епохи? А може «Velvet Ribbons» з квітами по 30 см в діаметрі? Або «Mary Brown» з гофрованими пелюстками? В офіційній базі даних Американського товариства любителів лілійників їх налічується кілька десятків тисяч сортів! Вибір буде дійсно нелегким.
Сподіваємося, наші рекомендації допоможуть вам вибрати сорт, який на вашій ділянці буде почуватися комфортно та регулярно радувати вас казковим цвітінням!
Ліхніс (лат. Lychnis) – це рід багаторічних рослин родини Гвоздичні, хоча іноді його відносять до роду Смілка. Наукову назву роду, яка походить від грецького слова, що означає «лампа», було дано чи то через квітки яскравого забарвлення, чи то тому, що листя одного з видів у давнину використовувалося як гніт. Рослина ліхніс згадується в працях Теофраста. У культурі квітка ліхніс із кінця XVI століття.