Садові трав'янисті рослини

Милі й водночас яскраві та ефектні квітки петунії ваблять погляд. Ця квіткова рослина здавна користується великою популярністю у садівників, і з кожним роком, і з кожним новим сортом вона набуває дедалі більшу кількість шанувальників. Петунії представлені найширшою гамою барв і кольорів, а їхнє рясне цвітіння може тривати дуже довго. Одна біда: без досвіду та вправності не завжди виходить виростити з насіння міцну розсаду петунії.

Якщо ви хочете прикрасити балкон або терасу невибагливою, але гарною і довго квітучою рослиною, радимо звернути увагу на агератум. Кущики з милими пухнастими квіточками, забарвленими в ніжні, але гарні кольори, вас не розчарують: цвісти вони будуть з початку літа до настання холодів.

Використовують агератум як для обрамлення садових доріжок, так і для оформлення міксбордерів і рабаток.

В саду агератум не зимує, але якщо ви хочете його зберегти, пересадіть рослину восени в горщик і продовжуйте милуватися ним вдома. А як доглядати за довгим цвітінням, ви дізнаєтеся, прочитавши цю статтю.

На сьогоднішній день виведено майже 4 000 сортів айстри і з кожним роком ця цифра зростає. Адже знайома нам з дитинства квітка не втрачає своєї популярності як у професійних квітникарів, так і у дачників, які не уявляють свою ділянку без цих різнокольорових пухнастих зірок.

Що потрібно знати, висаджуючи айстри на городі? Чому у айстр розвиваються неповні суцвіття? Навіщо досвідчені квітникарі радять спалювати айстри після цвітіння? Чи справді можна сіяти айстри прямо в сніг?

Відповіді на ці питання ви знайдете в нашій статті.

Аконіт (лат. Aconitum), або тоя – належить до роду трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві, представники якої ростуть переважно в Північній Америці, Азії та Європі. Нині описано понад 300 рослин роду. Культивують аконіт у декоративних і лікарських цілях. Про історію і властивості тої, про те, як її вирощувати та як доглядати за нею, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Алиссум, бурячок, лобулярія морська – в цієї рослини так само багато назв, як і різновидів. Серед різноманіття видів можна знайти як однорічні рослини, так і багаторічники. До роду алісума належить і така популярна садова рослина, як лобулярія, або алісум морський.

Зацвісти алісум може вже в середині квітня, а якщо за ним правильно доглядати, то можна добитися і повторного цвітіння.

Алісум декоративний, холодостійкий і в цілому невибагливий, але в нього є певні вимоги, і щоб домогтися від рослини максимальної привабливості, слід ці вимоги вивчити. Ви зможете це зробити, ознайомившись зі статтею, розміщеній на нашому сайті.

Альстремерія (лат. Alstroemeria), або альстромерія – рід кореневищних бульбових південноамериканських трав'янистих рослин родини Альстремерієві, що вирізняються дуже гарними квітками, званих також перуанськими ліліями або ліліями інків. І рід, і родина отримали назву на честь учня Карла Ліннея, барона Класа Альстрема – шведського ботаніка, мецената та промисловця вісімнадцятого століття, який привіз Ліннею насіння двох видів альстремерії.

Рослина амарант (лат. Amaranthus), або щириця належить до роду родини Амарантові, у дикій природі дуже поширеного в Америці, Індії та Китаї. Родом амарант із Південної Америки, там досі в дикій природі зростає велика частина його видів, яких сьогодні налічується близько сотні. Вісім тисяч років тому амарант став, поряд із кукурудзою та бобами, однією з основних зернових культур народів, що населяли територію сучасної Мексики і Південної Америки – інків та ацтеків.

Цибулинні багаторічники - одні з найкрасивіших квітів. Багато з них можна вирощувати як в кімнатній культурі, так і в квітниках. Є серед цибулинних такі чудові рослини, як амариліс та гіпеаструм. Ці близькі родичі дуже схожі один на одного, та й догляд за ними мало чим відрізняється. Однак гіпеаструми цвітуть взимку або ближче до весни, а на амарилісах квітки розпускаються восени.

Як посадити амариліс або гіппеаструм в горщик? Як і коли висаджувати ці рослини у відкритий грунт? В якому порядку і в які терміни здійснюється вигонка амариліса і гіпеаструма? Якими способами розмножуються гіпеаструм і амариліс?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Амброзія (лат. Ambrosia) – рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини Айстрові, що включає 50 видів, які ростуть здебільшого в Північній Америці. В Євразії квітка амброзія з'явилася наприкінці XVIII століття: в 1873 році його завезли з Америки разом із насінням конюшини. У 1914 році амброзію культурно вирощували в Україні в станиці Кудашівка як замінник хіни, а після революції її на колесах студебеккерів рознесли по всій країні. Рослина амброзія є карантинним бур'яном.

Не важливо, як почалася ваша любов до анемон – з подарованого букета або ж милування сусідської клумбою – ця квітка вміє закохувати в себе з першого погляду на неї!

Щоб ваше захоплення яскравою красунею не обернулася зайвими клопотами, обов'язково ознайомтеся з вимогами цієї квіткової пестунки до догляду, поливу, ґрунту, освітлення та ласощів... ще не перехотіли? Тоді ловіть перший лайфхак по анемонах: примхливість цієї квітки залежить... від сорту! Якщо ви поки не готові приділяти рослині багато уваги, просто виберіть більш «зговірливу» анемону.

Як не загубитися в захоплюючому, але такому величезному (на сьогоднішній день налічується близько 160 видів!) асортименті анемона? Як вибрати невибагливу або ж навпаки «найскладнішу» анемону? Як не переплутати літню анемону з осінньою, та ще й поменше возитися з обов'язковим щорічним проморожуванням насіння – розповімо прямо зараз.

Рослина арабіс, або різуха (лат. Arabis), належить до роду трав'янистих багаторічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, який налічує понад 100 видів. У природі квітка арабіс зустрічається в горах тропічної Африки й у районах із помірним кліматом північної півкулі. Походження латинської назви арабіса достеменно не відомо, а різухою арабіс називають через жорсткі волосинки опушення, якими можна поранити руки. У культурі рослина вже понад двісті років.

Арктотіс (лат. Arctotis) – рід квіткових рослин родини Айстрові, в який входить близько 70 видів. Зо три десятки 30 із них виростає на африканському континенті на південь від Зімбабве й Анголи, певна кількість видів є ендеміками Капської області, а деякі зустрічаються і в Південній Америці. З грецької мови назву роду можна перекласти як «ведмеже вухо»: рослина вирізняється густим опушенням. Історія культурних видів налічує понад 100 років.

Армерия належить до небагатьох рослин, суцвіття яких прекрасні як у свіжому вигляді, так і в складі зимових букетів.

Цвіте армерія з весни до осінніх заморозків, доставляючи квітникарям мінімум клопоту. Низькорослими сортами рослини можна оформити бордюри навколо квітників або уздовж садових доріжок, а якщо у вас на ділянці є водойма, її береги може облагородити армерія приморська.

Армерия – багаторічна рослина, і якщо ви добре вкриєте її на зиму, то в наступному році знову зможете милуватися її пухнастими суцвіттями.

У статті, розміщеній на нашому сайті, ви знайдете всю інформацію, необхідну для вирощування армерії в саду.

Незважаючи на той факт, що в Європу астільба була завезена мисливцями за рідкісними рослинами, догляд за цим інтродукованих екзотом зовсім не складний. Багато профільних енциклопедій називають астільбу ідеальною рослиною для квітникарів-початківців.

Гостя з далекої Японії дійсно дуже невибаглива та витривала. Але чому тоді у одних квітникарів тіньолюбна астільба без проблем цвіте навіть на сонячній ділянці, а у інших капризує в ідеальній для неї ажурній тіні біля водойми?

Пропонуємо вам розібратися у всіх тонкощах та хитрощах вирощування астільби разом.

Садова квітка астранція (лат. Astrantia) належить до роду трав'янистих рослин родини Зонтичні, представники якого зустрічаються переважно в Південній, Східній, Центральній Європі та на Кавказі. Достеменно походження назви роду невідоме, але існує думка, що основою є слова astron, що означає зірка, чим натякає на форму квітки, і antion – протилежні (мабуть, мається на увазі покривне листя астранції). Відомо близько десятка видів рослини.

Ацидантера (лат. Acidanthera) – рід трав'янистих багаторічників родини Ірисові. Назва роду походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гострий» і «квітка» й описують загострені частки оцвітини ацидантери. У роду близько 40 видів, що виростають у тропіках африканського континенту. У культурі ж вирощується переважно ацидантера двоцвітна, або ацидантера Мюріел, або гладіолус Мюріел, або гладіолус гарноквітковий, або гладіолус запашний – популярна садова рослина, уведена в культуру в 1886 році.

Трава бадан, або бергенія (лат. Bergenia), утворює рід багаторічних рослин родини Ломикаменевих. Виростають ці багаторічні трави в помірному поясі від Кореї і Китаю до країн Середньої Азії, оселяючись у тріщинах скель або на кам'янистому ґрунті. У культуру бадан введено в середині XVIII століття як «каменеломку товстолисту», проте потім його вивели в окремий рід і дали латинську назву на честь німецького ботаніка Карла Августа фон Бергена. Науковцям відомо 10 видів бадану, деякі з них вирощують у культурі. Окрім того, селекціонери вивели десятки сортів і гібридів бадану.

Рослина барвінок (лат. Vinca) представляє рід вічнозелених і листопадних сланких напівчагарникових або багаторічних трав'янистих рослин родини Барвінкові, що зростають в Азії, Північній Африці та Європі. З латини vinca перекладається як «обвивати», і це характеризує здатність барвінку стелитися по землі і виживати в суворих умовах, через що трава барвінок стала символом життєвої сили і живучості.

Садова берізка, або повійка, належить до роду Берізка (лат. Convolvulus) родини Берізкових. У цьому роду понад 250 видів рослин, головною об'єднуючою рисою яких є форма квіток. Зростають представники роду в районах із помірним і субтропічним кліматом. Наукова назва роду походить від латинського дієслова, що означає «згортатися», і пояснює потребу багатьох видів обвиватися стеблами навколо інших рослин, використовуючи їх як опору.

Білоцвіт (лат. Leucojum) – рід родини Амарилісові, який об'єднує близько десятка видів, що походять із Середземномор'я, Туреччини, Ірану, Середньої Європи й Північної Африки. З грецької назва роду перекладається як «біла фіалка».

Болиголов (лат. Conium) рід трав'янистих дворічників родини Зонтичні. Наукова назва роду походить від грецького слова, яке перекладається як «дзиґа». Поширені болиголови в Малій Азії, Європі та Північній Африці, де вони ростуть на узліссях, вапнякових схилах, луках, а також як бур'яни біля людського житла. Рід представлений усього чотирма видами. Найбільше в культурі відомий болиголов плямистий.

Брахікома (лат. Brachycome) – рід однорічних і багаторічних трав'янистих квіткових рослин родини Складноцвіті, що налічує понад 50 видів, які в природі можна зустріти в Новій Зеландії, Тасманії й Австралії. До Європи насіння цих рослин привіз з Австралії в кінці XVII століття англійський авантюрист, пірат і натураліст Вільям Дампір, а в XIX столітті брахікома вже поширилася по всій Європі й англійських колоніях. Сьогодні рослина знову популярна, тому з брахікомою проводять активні селекційні експерименти.

Рослина бруннера (лат. Brunnera), або брунера, належить до роду багаторічних трав'янистих рослин родини Шорстколисті, котра налічує лише три види, представники яких ростуть у Східному і Західному Сибіру, в Малій Азії і на Кавказі. Латинську назву квітка бруннера одержала на честь швейцарського мандрівника і ботаніка Самюеля Бруннера. У культурі вирощують два види бруннери – великолисту і сибірську. Бруннера в ландшафтному дизайні зазвичай використовується для бордюрів і стабільних декоративних груп у складі міксбордерів.

Чагарник будлея (лат. Buddleja), або буддлея – рід квіткових рослин родини Ранникові, представники якого зростають у теплих і помірних районах Південної Африки, Азії та Америки. Назву рослина будлея отримала на честь Адама Баддла, англійського ботаніка кінця XVII і початку XVIII століття, на батьківщині якого кущ будлея називали помаранчевооким. «Магніт для метеликів» або «метеликове дерево» – такі прізвиська отримала будлея за те, що запилюють її великі красиві метелики, які приваблюють медові пахощі квіток рослини. Цвітіння будлеї нагадує грона бузку, за що її іноді так і називають – осінній бузок.

Садовий бузульник, або лігулярія – висока, приваблива, невимоглива і морозостійка рослина, що не вимагає укриття, крім випадків, коли сильні морози вдарять раніше, ніж випаде сніг.

Цвіте бузульник з середини літа до пізньої осені. Забарвлення його суцвіть варіюється від світло-жовтого відтінку до насичено-помаранчевого в залежності від виду і сорту рослини. Квітконоси можуть досягати двох метрів. Привабливі не тільки суцвіття, а й листя бузульник, що розрізняються формою і забарвленням.

Прочитайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся багато цікавого про бузульник. Ця інформація дасть вам уявлення про те, як виростити лігулярію в своєму саду.

Буркун (лат. Melilotus) – рід трав'янистих малолітників родини Бобові. Це цінні кормові та сидеральні рослини, які культивують понад 2000 років. Деякі види вирощують як лікарські рослини. У побуті буркун називають також сірозіллям і солодкою конюшиною. Виростають представники роду на луках, пустирях і покладах в Азії і Європі й мають своєрідний аромат.

Валеріана лікарська (лат. Valeriana officinalis), або котяча трава – вид роду Валеріана родини Жимолостеві. Батьківщиною рослини є Середземномор'я. Поширена вона в субтропічній і помірній зонах. Зростає валеріана серед заростей чагарників, на заболочених і низинних луках, болотах, галявинах і узліссях. Відома валеріана лікарська та її цілющі властивості давно: Авіценна, Пліній і Діоскорид вважали, що ця рослина здатна зміцнювати й заспокоювати головний мозок та керувати думками людини.

Ваточник, або шовчина (лат. Asclepias) – рід родини Кутрові, який налічує понад 200 видів чагарників, напівчагарників і трав'янистих багаторічників із Південної і Північної Америки. Серед представників роду є як листопадні, так і вічнозелені види, і деякі з них набули популярності як культурні декоративні рослини. Латинську назву рід отримав на честь Ескулапа (Асклепія) за лікарські властивості деяких своїх представників. Відомий місіонер, лінгвіст, історик і дослідник Мексики Бернардіно де Саагун у своїй праці «Загальна історія справ Нової Іспанії» наводив свідчення ацтеків про те, що вони застосовували ваточник для лікування пухлин, які виникають через зсув кісток.

Вербена (лат. Verbena) належить до роду родини Вербенові, що включає понад 200 видів, котрі зростають у тропічних і субтропічних районах Америки. По-простому квітка вербена називається голубиною, залізною або чавунною травою, а в більш поетичному варіанті – «сльози Юнони», «трава Геркулеса», «кров Меркурія» або «вени Венери». Християни вважають вербену священною травою, тому що, відповідно до притчі, перші квіти вербена з'явилися на тому місці, куди впали краплі крові розіп'ятого Ісуса.

Рослина вербозілля (лат. Lysimachia) – рід трав'янистих багаторічників, однорічників і дворічників родини Первоцвітові. Вербозіллям рослину називають за схожість його листя з листям верби. У народі вербозілля також відоме як кривавник, ранник, зімодра. Наукову назву рослині дано на честь Лісімаха – одного з полководців Олександра Македонського, який став згодом правителем Фракії й царем Македонії. Довгий час помилково вважалося, що саме він відкрив вербозілля.