Декоративно-листяні

Кизильник: посадка й догляд, розмноження і види

Чагарник кизильникКизильник (лат. Cotoneaster) – рід вічнозелених або листопадних повільно зростаючих чагарників, а також дрібних дерев родини Розові. Назва чагарнику складена швейцарським ботаніком Каспаром Баугіном із двох грецьких слів: cotonea, що означає «айва», і aster – «подібний, схожий». Пояснюється це тим, що листя одного виду кизильнику має сильну подібність із листям айви. Рід Кизильник представлений більш ніж сотнею видів, різновидів і сортів, що ростуть у природі в Північній Африці і Євразії. Малознаючі часто вважають, що кизил і кизильник – це одна і та сама рослина, і даремно чекають від кизильнику смачних ягід. Насправді ж, крім співзвучності в назві, між цими рослинами немає нічого спільного – вони взагалі з різних родин. Ягоди кизильнику виглядають, як крихітне яблучко, й абсолютно неїстівні на відміну від соковитих плодів кизилу. Цінність кизильнику в його декоративних якостях, що дозволяють використовувати рослину як ефектний елемент саду протягом усього його довгого життя.

Продовжити читання  

Кипарисовик: посадка й догляд, розмноження і види

Рослина кипарисовикРослина кипарисовик (лат. Chamaecyparis) належить до роду вічнозелених хвойних дерев родини Кипарисові. У цьому роду сім основних видів і кілька сотень культиварів. У природних умовах кипарисовики іноді досягають заввишки сімдесяти метрів. Зовні вони трохи нагадують кипарис, тому ці рослини часто плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші, ніж у кипариса, і більш плоскі. Найбільше кипарисовик своєю пірамідальною кроною нагадує тую. Родом кипарисовик зі Східної Азії та Північної Америки. У культурі його вирощують із кінця XVIII ст. Сьогодні рослина кипарисовик у саду настільки ж часте явище, як і кипарисовик на підвіконні.

Продовжити читання  

Клен гостролистий: опис сортів, посадка і догляд

Вирощування клена гостролистого в садуДерево клен гостролистий (лат. Acer platanoides), або клен платановидний, або клен платанолистий – вид клена, який набув значного поширення на території Західної Азії та Європи. Північна межа ареалу цього виду доходить до південних районів Скандинавії, Карелії і Фінляндії, а південна закінчується біля північного Ірану. Зростає клен гостролистий у змішаних і листяних лісах невеликими групами або поодиноко.

Продовжити читання  

Конвалія: посадка і догляд у саду

Квітка конваліяКонвалія (лат. Convallaria) – монотипний або оліготипний (що включає невелику кількість видів) рід родини Холодкові. Не так давно квітка конвалія вважалася представницею родини Лілійні, або її виділяли в родину Конвалієві. Латинська назва Lilium convallium, яке дав рослині Карл Лінней, перекладається, як «лілія долин». Цю рослину називають ще маївка, любка, дьондюраг і кукуричка. У дикій природі конвалія – лісова квітка, росте в Європі, Азії та Північній Америці в листяних, соснових, змішаних лісах і заплавних дібровах. У культурі конвалію вирощують з XVI ст., у деяких містечках Франції в першу неділю травня влаштовують свято конвалій. Цілющі властивості конвалії відомі з давніх-давен і досі використовуються як у традиційній, так і в народній медицині. Затребувана конвалія і в парфумерній промисловості для створення ароматів.

Продовжити читання  

Магнолія: посадка і догляд у саду, види і сорти

Вирощування дерев магноліяМагнолія (лат. Magnolia) – рід квіткових рослин родини Магнолієві, який налічує понад 200 видів. До Європи перші магнолії потрапили в 1688 році, а назву роду дав у 1703 році Шарль Плюм'є на честь ботаніка П'єра Маньоля. Представники роду зростають у тропічному й субтропічному кліматі Східної Азії та Північної Америки. Магнолія – давня квіткова рослина епохи динозаврів, що поширилася в крейдяному й третинному періодах. Археологи виявили скам'янілу квітку магнолії, якій 95 000 000 років. І по тому, як легко сьогодні магнолія адаптується до клімату, який важко назвати теплим, стає зрозуміло, як вона змогла зберегтися стільки століть. У ті часи, коли бджіл ще не було, магнолії запилювалися жуками – вони і до сьогоднішніх днів зберегли цю здатність.

Про магнолії існує прекрасна і сумна легенда: японська дівчина на ім'я Кейко заробляла на життя, створюючи з паперу квіти, які були гарні, але, на жаль, коштували копійки. Одного разу папуга, якого вона час від часу підгодовувала, відкрив їй таємницю: паперові квіти можна оживити, якщо окропити їх краплиною своєї крові. Однак у жодному разі не можна, щоб ця краплина була останньою. Використавши цей секрет, дівчина розбагатіла, але її жадібний коханий змушував її працювати дедалі більше, щоб у нього була можливість жити в неробстві та розкоші. Одного разу Кейко віддала паперовій квітці свою останню краплину крові й померла... Квітку, оживлену цієї краплиною, назвали магнолією. Відтоді квітка магнолія символізує шляхетність і щедрість душі.

Продовжити читання  

Міскантус: посадка й догляд у відкритому ґрунті

Рослина міскантусРослина міскантус (лат. Miscanthus), або міскант, є близьким родичем цукрового очерету і належить до роду трав'янистих багаторічників родини Тонконогові (Злаки), поширеного в субтропічних і тропічних районах Азії, Австралії та Африки. Рід налічує близько 40 видів рослин. У культурі трава міскантус є одним із найпопулярніших декоративних злаків. Міскантус у ландшафтному дизайні використовується для декорування водойм, газонів, а також для створення сухих флористичних композицій.

Продовжити читання  

Полин гіркий: властивості та протипокази, вирощування

Трава полин гіркий – вирощування в садуПолин гіркий (лат. Artemisia absinthium) є типовим видом роду полин, багаторічною трав'янистою рослиною сріблястого кольору з характерним гіркуватим ароматом. Гіркий полин є однією з найдавніших лікарських рослин і основним компонентом напою під назвою абсент. Входить полин і до складу вермуту («вермут» у перекладі й означає полин гіркий). У народі цю рослину називають також білий полин, віниччя, гіркота, глистник, швейцарський чай. Походить гіркий полин із заходу Азії, з Північної Африки і Європи. Натуралізований він і в Північній Америці. Зростає полин гіркий уздовж доріг, біля жител, на луках і городах, у польових межах.

Продовжити читання  

Пухироплідник калинолистий: посадка і догляд, опис сортів

physocarpus opulifolius0Пухироплідник калинолистий (лат. Physocarpus opulifolius) – вид роду Пухироплідник родини Розові, що походить із Північної Америки. Наукову назву рослини утворено поєднанням двох слів – physo і carpos, що перекладаються як «бульбашка» і «плід». У культурі вид із середини XIX століття. У народі рослину називають таволгою або спіреєю калинолистою. Серед садівників ця рослина має славу невибагливої, але при цьому оригінальної і привабливої: кущі рослини декоративні впродовж усього сезону, оскільки красиві не тільки її суцвіття, але також плоди та листя.

Продовжити читання  

Пухироплідник: посадка і догляд, розмноження і види

Рослина пухироплідникРослина пухироплідник (лат. Physocarpus) належить до роду листопадних чагарників родини Розові. Латинська назва пухироплідника походить від двох коренів давньогрецької мови: «physo», що означає міхур, і «carpos» – плід. Рід налічує 14 видів, що зростають у Східній Азії і Північній Америці. У культурі чагарник пухироплідник – невибаглива рослина, не втрачає декоративності протягом усього вегетаційного періоду. Вигідно вирізняється вона ще й своєю стійкістю до загазованості повітря і швидкими темпами зростання. Використовується пухироплідник у ландшафтному дизайні і як сольна рослина, але найефектніше виглядає жива огорожа з пухироплідника.

Продовжити читання  

Рицина: посадка і догляд, вирощування з насіння

Рослина рицинаРицина звичайна (лат. Ricinus communis) – багаторічна лікарська, олійна і садова рослина монотипного роду родини Молочайні – роду, представленого однією рослиною. Але, незважаючи на те, що рослина рицина в роду єдина, вона має популярні в культурі садові форми і сорти. Родом квітка рицина найпевніше з Африки, точніше – з Ефіопії, хоча сьогодні в природі її можна зустріти в субтропічних і тропічних районах усього світу – у Китаї та Ірані, Індії та Африці, Бразилії та Аргентині. У Північній Африці, в Єгипті, вона культивується не одне тисячоліття – про це свідчить насіння рицини, знайдене в усипальницях єгипетських царів, споруджених у IV-III століттях до нашої ери. «Рицинус» у перекладі з латин означає «кліщ» – звідси і назва «рицина», а суть у тому, що насіння рослини дуже схоже на цих комах. У Росії рослину називають турецькими коноплями, касторкою і рай-деревом, у нас також дрисливим бобом, Христовою пальмою та одеською пальмочкою.

Продовжити читання  

Рододендрон: посадка і догляд, вирощування з насіння

Кущ рододендронРослина рододендрон (лат. Rhododendron) – рід напівлистопадних, листопадних і вічнозелених дерев і чагарників родини Вересові, який за різними даними налічує від восьмисот до тисячі трьохсот видів, зокрема такі популярні в кімнатному квітникарстві азалії, які отримали прізвисько «кімнатний рододендрон». Слово «рододендрон» складається з двох коренів: «rhodon», що означає «троянда», і «dendron» – дерево, що в результаті утворює поняття «трояндове дерево», або «дерево з трояндами». Азалії справді схожі на троянди. У природі рододендрони поширені переважно в Північній півкулі – у Південному Китаї, Японії, Гімалаях, Північній Америці та Південно-Східній Азії. Найчастіше вони зустрічаються у прибережній зоні річок, морів і океанів, у притінку підлісків і на північних схилах гір. Деякі рододендрони здатні рости у висоту до 30 см, а інші види є сланкими чагарниками. Квітки рослин цього роду різняться між собою за розміром, за кольором і за формою. Досить сказати, що найдрібніші з них буквально крихітних розмірів, а найбільші досягають у діаметрі 20 см. Садовий рододендрон має сьогодні близько 3000 форм, різновидів і сортів.

Продовжити читання  

Самшит: посадка і догляд, розмноження і види

Рослина самшитРослина самшит (лат. Buxus) – рід вічнозелених повільно зростаючих дерев і чагарників родини Самшитові, яких у природі за останніми даними налічується близько 100 видів. Вони ростуть у Вест-Індії, Східній Азії і у країнах Середземномор'я. Назва рослини «буксус» запозичена давніми греками з невідомої мови. У природі існує три великих ареали самшиту – африканський, центральноамериканський і євро-азійський. У культурі дерево самшит, одну з найдавніших декоративних рослин, вирощують як горщикову і садову культуру. У теплих районах чагарник самшит використовується не тільки в якості живої огорожі і бордюрів – мальовничо сформовані кущі самшиту прикрашають сади і газони. Самшит у домашніх умовах – популярна культура для бонсай, оскільки може рости в невеликій посудині, добре кущиться, має дрібне листя і чудово зносить обрізання.

Продовжити читання  

Скумпія: посадка й догляд, види і сорти

Рослина скумпіяРослина скумпія (лат. Cotinus) належить до роду листопадних дерев або чагарників родини Сумахові, поширених у районах із помірним кліматом Євразії та сходу Північної Америки. У роді всього два види. Назву «cotinus» дав рослині французький лікар і ботанік Жозеф Турнефор – стародавні греки так називали дику оливу. У культурі дерево скумпія відоме ще з часів стародавнього світу, мабуть тому у нього так багато назв: жовтушник, венеціанський торбах, шкіряне дерево, перуковий кущ, димчасте дерево та інші. Сьогодні скумпія вирощується у промислових масштабах для отримання фізегіну – жовтого та помаранчевого барвника для шкіри, вовни і шовку; з її жовтуватої з прозеленню деревини майструють вироби, листя скумпії використовують для дублення шкіри. Культивують скумпію і як декоративно-листяну садову рослину.

Продовжити читання  

Квітка сніжноягідникРослина сніжноягідник (лат. Symphoricarpos), або снігова ягода, або вовча ягода – рід листопадних чагарників родини Жимолостеві. У культурі ця рослина прикрашає собою парки й сквери вже понад двісті років. У роду близько 15 видів, що ростуть у природі тільки на території Центральної та Північної Америки, крім виду Symphoricarpos sinensis, батьківщиною якого є Китай. Наукова назва рослини походить із двох грецьких слів, які перекладаються як «збирати разом» і «плід», і якщо ви розглянете щільно притиснуті одна до одної ягоди сніжноягідника, то зрозумієте, чому його так назвали. Характерною особливістю чагарнику є саме його ягоди, які залишаються на кущах майже всю зиму й чиє насіння слугує їжею для омелюхів, перепелів, фазанів і рябчиків.

Продовжити читання  

Спірея сіра: посадка і догляд, опис сортів

Вирощування спіреї сірої в садуСпірея сіра (лат. Spiraea x cinerea) – швидко зростаючий декоративний листопадний чагарник, гібрид між спіреєю білувато-сірою та спіреєю звіробоєлистою. Виведено спірею сіру норвезькими селекціонерами в 1949 році. Родова назва походить від грецького слова, що означає «вигин». У народі всі спіреї називають таволгами, хоча таволги є трав'янистими, а не чагарниковими рослинами.

Продовжити читання  

Спірея японська: посадка і догляд, опис сортів

Вирощування спіреї японської в садуСпірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року. Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.

Продовжити читання  

Спірея: посадка і догляд, види і сорти

Чагарник спіреяСпірея (лат. Spiraea), або таволга – це рід декоративних листяних чагарників родини Розові (Rosaceae). У перекладі з давньогрецької «speira» означає «вигин», і справедливість цієї назви підтверджує особлива гнучкість її пагонів. Головна особливість спіреї –невибагливість. Налічує спірея близько ста видів, що ростуть у степу, лісостепу і в напівпустелях. Згадки про спіреї, точніше, про таволги, є ще в билині «Садко» (приблизно 1478), потім у ХІХ ст. відомості про цю рослину потрапляють до словника В. І. Даля: він пише, що міцні і тонкі гілки таволги використовувалися для шомполів і пужалн. Сьогодні в культурі вирощують різні види та сорти спіреї, і всі вони вирізняються не тільки високою декоративністю, а й морозостійкістю і тривалістю цвітіння.

Продовжити читання  

Туя західна: посадка і догляд, опис сортів

Вирощування туї західної в садуТуя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів. Нині туя західна, завдяки своїй зимостійкості, довговічності, стійкості до токсичних міських умов і великій кількості штучно виведених декоративних форм, набула великого поширення у всіх кліматичних зонах.

Продовжити читання  

Туя: посадка і догляд, розмноження та види

Рослина туяРослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв'язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри. Крім деяких видів, у культурі вирощують близько 120 різновидів рослини, які відрізняються кольором і якістю хвої та формою крони. Туя в ландшафтному дизайні є однією із базових рослин і вирощується як солітер або в групі, а також використовується для оформлення алей, бордюрів, створення живоплотів.

Продовжити читання  

Хости: посадка і догляд, сорти і види

Квітка хостаХоста (лат. Hosta), або Функія – це рід трав'янистих багаторічників родини Спаржеві, хоча раніше його зараховували до родини Лілійні. Свою першу назву хоста отримала на честь австрійського ботаніка і лікаря Н. Хоста, а другу (функія) – на честь німецького ботаніка Г.Х. Функа. Всього існує близько 40 видів рослини. Історичний ареал хост – Східна Азія (Корея, Китай, Японія), південний захід Далекого Сходу, Сахалін і Курильські острови. Вологолюбні хости ростуть біля берегів річок і струмків, на схилах гір, на лісових галявинах... Японці вважають квітку хоста священною рослиною, а черешки листя використовують в їжу як делікатес. З'явившись в Англії, хоста відразу не змогла справити враження на місцевих жителів, але, потрапивши до Нового Світу, дуже скоро стала популярною рослиною. Настільки, що її популярність поширилась і на інші континенти.

Продовжити читання  

Cookies допомагають нам поліпшити наш веб-сайт і підбирати інформацію, яка підходить саме вам. Використовуючи цей веб-сайт, ви погоджуєтеся з тим, що ми використовуємо cookies. Якщо ви не згодні – залиште цей веб-сайт.
Детальніше Приймаю