Багаторічники

Милі й водночас яскраві та ефектні квітки петунії ваблять погляд. Ця квіткова рослина здавна користується великою популярністю у садівників, і з кожним роком, і з кожним новим сортом вона набуває дедалі більшу кількість шанувальників. Петунії представлені найширшою гамою барв і кольорів, а їхнє рясне цвітіння може тривати дуже довго. Одна біда: без досвіду та вправності не завжди виходить виростити з насіння міцну розсаду петунії. Дуже часто проблеми виникають уже після посіву: проростає тільки незначна кількість посіяного насіння. Ми дамо вам кілька порад, щоб ви змогли уникнути помилок при вирощуванні сіянців петунії.

Продовжити читання  

На садовій ділянці можна вирощувати ліани, які чудово підійдуть для оформлення живоплотів. У цій статті ми розповімо про декілька колоритних видів витких рослин, які неважко виростити в наших садах.

Продовжити читання  

Рослина агератум (лат. Ageratum) належить до роду родини Айстрові. Представники його зустрічаються переважно в Північній і Центральній Америці, а також у Східній Індії. Назва рослини походить від латинського ageratos, що означає «нестаріючий», і справді – агератум дуже довго зберігає свіжість у зрізці. В Європі агератум набув поширення в XIX столітті. Вирощують його в садах заради пухнастих квіток, схожих на помпончики, зібрані в щільні суцвіття найчастіше блакитної палітри відтінків, до того ж він зовсім невибагливий у догляді. Налічує агератум близько 60 видів.

Продовжити читання  

Азаріна (лат. Asarina), або маурандія (лат. Maurandia) – кучерява багаторічна квіткова рослина родини Подорожникові, але деякі джерела відносять азаріну до родини Ранникові. У роду близько 15 видів. Походить рослина з Мексики, Каліфорнії й середньої частини США, проте, починаючи з XVII століття, популярність азаріни зросла настільки, що вона поширилася по всіх континентах. В умовах середньої смуги багаторічна ліана азаріна вирощується як однорічник. Використовують її насамперед для вертикального озеленення.

Продовжити читання  

Хеномелес японський (лат. Chaenomeles japonica), або айва японська – вид квіткових дводольних рослин роду Хеномелес родини Розові. Батьківщиною виду є Японія, хоча рослина широко вирощується також у Китаї та Європі. Родова назва дослівно перекладається з грецької як «розколоти яблуко».

Продовжити читання  

Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.

Айстра (лат. Aster) – це рід однорічних і багаторічних трав'янистих рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує за різними думками від 200 до 500 видів, більша частина яких росте в Північній і Центральній Америці. В Європу квітка айстра потрапила в XVII ст., потайки завезена з Китаю французьким ченцем. У перекладі з латини «айстра» означає «зірка». Є китайська легенда про те, як два ченці, намагаючись дійти до зірок, піднімалися по найвищій горі Алтаю багато днів, але коли вони досягли вершини, то зірки над ними були так само далекі і так само недоступні. Тоді ченці, розчаровані, без їжі і води, провівши багато важких днів у дорозі, повернулися до підніжжя гори і побачили чудовий луг із прекрасними квітами. «Подивися, – сказав один чернець, – ми шукали зірки в небі, а вони живуть на землі!» Ченці викопали кілька квіток, принесли їх у свій монастир, стали вирощувати їх і дали їм зіркове ім'я «айстри». З тих давніх часів у Китаї айстри стали символом краси, елегантності, скромності і чарівності. Айстра – квітка народжених під знаком Діви, символ мрії про незвідане, подарунок бога людині, її оберіг, її дороговказ...

Продовжити читання  

Аконіт (лат. Aconitum), або тоя – належить до роду трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві, представники якої ростуть переважно в Північній Америці, Азії та Європі. Нині описано понад 300 рослин роду. Культивують аконіт у декоративних і лікарських цілях. Про історію і властивості тої, про те, як її вирощувати та як доглядати за нею, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Продовжити читання  

Рослина алісум (лат. Alyssum), або бурячок, або лобулярія морська, належить до родини Капустяні (раніше – Хрестоцвіті) і включає в себе близько 100 видів рослин, які ростуть у Північній Африці, Азії і Європі. Слово «алісум» – латинізація грецького слова «алісон»: «a» означає «без» – заперечення, «lyssa» у перекладі означає «собачий сказ». Тобто, вочевидь, у давнину квіти алісум якимось чином використовували при лікуванні сказу. У садовій культурі квітка алісум стала відомою не так давно, але популярність її зростає з кожним роком, і причиною цього, крім невибагливості і простоти у догляді, є сильний медовий аромат цієї рослини.

Продовжити читання  

Амариліси і споріднені їм гіппеаструми – багаторічні цибулинні квіти, тому їх можна вирощувати на одному місці без пересадки 3-4 роки. Але чимало квітникарів вважають за краще витягувати цибулини амариліса з ґрунту щоосені.

Якщо клімат дозволяє, квітникарі вирощують амариліси у відкритому ґрунті, залишаючи цибулини на зиму в землі. Якщо ж зимові температури у ваших краях опускаються нижче -5°C, то в ґрунті цибулина амариліса може загинути. Та й при несильних заморозках місце посадки амариліса потрібно дуже добре вкривати, тому висаджування гіппеаструмів і амарилісів у відкритий ґрунт рекомендується тільки на літо, а отже, восени їх потрібно викопувати.

Доглядати за амарилісом і гіппеаструмом просто, головне – правильно організувати поливання, оскільки цибулина дуже чутлива до перезволоження і може загинути в разі застою вологи у ґрунті.

Продовжити читання  

Назва «анемона» з грецької дослівно перекладається як «дочка вітрів», оскільки квіти анемони (лат. Anemone), або вітряниця реагують тремтінням пелюсток навіть на найслабший вітерець. Відноситься квітка до родини жовтецевих і є багаторічною трав'янистою рослиною. Зустрічається в районах помірного клімату на рівнинах і в гірських областях земної кулі. Налічує близько 160 видів, котрі цвітуть у різний час і дуже по-різному, що збиває з пантелику навіть досвідчених квітникарів. Про те, як вирощувати анемони, йтиметься в цій статті.

Продовжити читання  

Рослина арабіс, або різуха (лат. Arabis), належить до роду трав'янистих багаторічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, який налічує понад 100 видів. У природі квітка арабіс зустрічається в горах тропічної Африки й у районах із помірним кліматом північної півкулі. Походження латинської назви арабіса достеменно не відомо, а різухою арабіс називають через жорсткі волосинки опушення, якими можна поранити руки. У культурі рослина вже понад двісті років. У ландшафтному дизайні арабіс використовують у міксбордерах і клумбах, для прикраси бордюрів, рабаток і альпійських гірок. У нашій статті ми розповімо вам, як здійснюється посадка та догляд за різухою у відкритому ґрунті.

Продовжити читання  

Квіти армерія (лат. Armeria) утворюють рід трав'янистих квіткових багаторічних рослин родини Кермекові, що налічує в природі більше дев'яноста видів. Назва «армерія» може походити від об'єднання двох кельтських слів: «ar», що означає «поблизу, неподалік», і «mor» – «море». Справедливість такого припущення підтверджує один із поширених видів армерії, що віддає перевагу зростанню в приморських дюнах. Але існує також думка, що «армерія» походить від слова «armoires» – так у давньофранцузькій мові називалася гвоздика бородата, з якою мають схожість деякі види армерії. У природних умовах квітка армерія зустрічається у Східній Європі, в Середземномор'ї, Монголії, Америці та Сибіру.

Продовжити читання  

Астільба (лат. Astilbe), або Астильба – представник роду трав'янистих багаторічників родини Ломикаменеві, що об'єднує за різними свідченнями від 18 до 40 видів. «А» – без, «стільбе» – блиск, тобто лорд Гамільтон, ботанік із Шотландії, котрий дав ім'я рослині, мав на увазі, що в астільби листя матове, тьмяне, без блиску. Родом астільба зі Східної Азії, Північної Америки та Японських островів. Росте в широколистяних лісах, на берегах струмків, у місцях, де влітку волого. В Європу з Японії астільбу наприкінці XVIII або на початку ХІХ століття привезли мисливці за дивовижними рослинами Карл Тунберг і фон Зібольд, і відтоді вона є фаворитом усіх тіньових садів.

Продовжити читання  

Садова квітка астранція (лат. Astrantia) належить до роду трав'янистих рослин родини Зонтичні, представники якого зустрічаються переважно в Південній, Східній, Центральній Європі та на Кавказі. Достеменно походження назви роду невідоме, але існує думка, що основою є слова astron, що означає зірка, чим натякає на форму квітки, і antion – протилежні (мабуть, мається на увазі покривне листя астранції). Відомо близько десятка видів рослини. Багаторічник астранція дуже популярний в Америці та Англії, де рослина прижилася ще в XVI столітті. Про її популярність красномовно свідчить безліч садових форм, виведених селекціонерами.

Продовжити читання  

Трава бадан, або бергенія (лат. Bergenia), утворює рід багаторічних рослин родини Ломикаменевих. Виростають ці багаторічні трави в помірному поясі від Кореї і Китаю до країн Середньої Азії, оселяючись у тріщинах скель або на кам'янистому ґрунті. У культуру бадан введено в середині XVIII століття як «каменеломку товстолисту», проте потім його вивели в окремий рід і дали латинську назву на честь німецького ботаніка Карла Августа фон Бергена. Науковцям відомо 10 видів бадану, деякі з них вирощують у культурі. Окрім того, селекціонери вивели десятки сортів і гібридів бадану.

Продовжити читання  

Рослина барбарис (лат. Berberis) належить до численного роду чагарників і дерев родини Барбарисові. Назва роду походить від арабського «beiberi», що означає «має форму мушлі». Ростуть барбариси переважно в гірських місцевостях Північної півкулі і налічують близько 170 видів, частину з яких введено в культуру. Садівників барбарис цікавить як сировинна база для виготовлення напоїв, варень, домашніх лікувальних засобів, але й декоративні якості цієї рослини не залишаються непоміченими любителями прекрасного – забарвлення листя сортових барбарисів різноманітне: крім зелених, вони бувають жовтими, пурпуровими, строкатими, плямистими і навіть з облямівкою. Відрізняються барбариси і своїми розмірами – від великих кущів триметрової висоти до карликових кущиків не вище 30 см.

Продовжити читання  

Рослина барвінок (лат. Vinca) представляє рід вічнозелених і листопадних сланких напівчагарникових або багаторічних трав'янистих рослин родини Барвінкові, що зростають в Азії, Північній Африці та Європі. З латини vinca перекладається як «обвивати», і це характеризує здатність барвінку стелитися по землі і виживати в суворих умовах, через що трава барвінок стала символом життєвої сили і живучості. За легендою барвінок, що розпускається напровесні разом із фіалкою, а проте на нього ніхто не звертав уваги, поскаржився на свою долю Флорі, і вона дала йому квітки більші і життя довше, ніж у фіалки. Здавна народ наділяв цю рослину чарівною силою: існувало повір'я, що зібрані в певний час квіти барвінку виганяють нечисть, тому їх вішали над вхідними дверима. Таким же чином виявляли відьом. Магічні властивості приписували барвінку переважно за його дивовижну живучість, адже якщо у вазі залишається бодай краплина води, барвінок не зів'яне, а якщо його вийняти з вази і посадити в землю, він оживе і пустить коріння.

Продовжити читання  

Садова берізка, або повійка, належить до роду Берізка (лат. Convolvulus) родини Берізкових. У цьому роду понад 250 видів рослин, головною об'єднуючою рисою яких є форма квіток. Зростають представники роду в районах із помірним і субтропічним кліматом. Наукова назва роду походить від латинського дієслова, що означає «згортатися», і пояснює потребу багатьох видів обвиватися стеблами навколо інших рослин, використовуючи їх як опору. Найпоширенішою серед повійок є берізка польова – той самий бур'ян берізка, від якого потерпають сільськогосподарські культури й приватні городи.

Продовжити читання  

Рослина бирючина (лат. Ligustrum) – рід вічнозелених, напіввічнозелених і листопадних чагарників і невеликих дерев родини Маслинові, що налічує близько 50 видів, поширених у природі Європи, Азії, Австралії та Північної Африки. Найрізноманітніше представлена бирючина у флорі Китаю, Японії, Гімалаїв і Тайваню. Латинська назва рослини – похідна від дієслова «ligare», що в перекладі означає «зв'язувати», і пояснює в'яжучі властивості кори бирючини. Чагарник бирючина – близький родич бузку, схожість листя і кори цих двох рослин впадає в очі, проте розмірами бирючина поступається, та й цвітіння її далеко не таке привабливе, як у бузку. Бирючина належить до тих рослин, які в недоглянутому вигляді абсолютно не привертають увагу, але варто взяти в руки ножиці і надати кущеві форми, як він перетворюється найдивовижнішим чином.

Продовжити читання  

Брахікома (лат. Brachycome) – рід однорічних і багаторічних трав'янистих квіткових рослин родини Складноцвіті, що налічує понад 50 видів, які в природі можна зустріти в Новій Зеландії, Тасманії й Австралії. До Європи насіння цих рослин привіз з Австралії в кінці XVII століття англійський авантюрист, пірат і натураліст Вільям Дампір, а в XIX столітті брахікома вже поширилася по всій Європі й англійських колоніях. Сьогодні рослина знову популярна, тому з брахікомою проводять активні селекційні експерименти.

Назва роду утворена від двох грецьких слів, які перекладаються як «короткий» і «волосинки»: насіння рослини має крихітний волосистий чубчик.

Продовжити читання