Розові

Абрикос звичайний (лат. Prunus armeniaca) – вид плодового дерева роду Слива родини Розові. Науковці досі точно не знають, звідки взявся абрикос. Одні вважають, що з району Тянь-Шань у Китаї, інші впевнені, що батьківщиною рослини є Вірменія. У всякому разі, до Європи абрикос потрапив саме з Вірменії: існує версія, що Олександр Македонський привіз його до Греції, а звідти дерево потрапило до Італії, проте документальних підтверджень цьому немає.

Хеномелес японський (лат. Chaenomeles japonica), або айва японська – вид квіткових дводольних рослин роду Хеномелес родини Розові. Батьківщиною виду є Японія, хоча рослина широко вирощується також у Китаї та Європі. Родова назва дослівно перекладається з грецької як «розколоти яблуко».

Рослина вишня (лат. Cerasus) – підрід роду Слива родини Розові. Назва «вишня» походить від тієї ж основи, що й німецьке Weichse, що означає «черешня», і латинське viscum – «пташиний клей», тому початкове значення цієї назви можна визначити як «дерево з клейким соком». Латинська назва вишні cerasus походить від назви міста Керасунд, на околицях якого в достатку росли смачні вишні, які римляни назвали керасундськими плодами, звідси і французьке cerise, іспанське cereza, португальське cereja, англійське cherry й українське черешня, яку римляни називали пташиною вишнею.

Горобинник (лат. Sorbaria) – рід рослин родини Розові, представники якого в природних умовах ростуть в Азії. В роду 10 видів. Наукова назва роду походить від латинського Sorbus, що означає «горобина», і дана рослинам цього роду за схожість їхніх листків із листям горобини звичайної.

Догляд за малиною після завершення плодоношення полягає в обрізуванні, підживленні, мульчуванні, захисті від хвороб і шкідників та підготовці малинників до зими. Однак не всі ці заходи здійснюють безпосередньо після збору ягід: одні потрібно виконати раніше, інші – пізніше.

Полуниця – повсякденна назва рослини і ягід суниці мускатної (лат. Fragaria moschata = Fragaria elatior), що отримала широке розповсюдження в XX столітті. Суниця мускусна, вона ж суниця мускатна, вона ж суниця висока або шпанська, а іноді просто шпанка, вона ж полуниця висока, садова, справжня, європейська – трав'янистий багаторічник роду Суниця родини Розові.

Час нам поговорити про малину, яка якраз починає дозрівати. Умовно назвемо цей урожай весняним, бо літо тільки почалося. Перший урожай дозріває на пагонах минулого року. На ремонтантній малині можна отримувати за сезон два непогані врожаї.

Рослина керія (лат. Kerria) – листопадний чагарник із родини Розоцвіті, який походить із лісових і гірських районів Японії і південно-західного Китаю. Названо чагарник керію на честь першого садівника Королівського ботанічного саду Цейлону і відомого колекціонера рослин Вільяма Керра.

Кизильник блискучий (лат. Cotoneaster lucidus) – вид чагарників родини Розові, в природі зустрічається на річкових ріняках, скелястих схилах і в змішаних лісах Китаю й Алтаю. Ця невибаглива декоративна рослина широко використовується в ландшафтному дизайні. Родову назву рослини складено з двох слів, що в перекладі означають «айва» й «подібний, що має вигляд», це пояснюється схожістю листя кизильника блискучого з листям айви.

Кизильник (лат. Cotoneaster) – рід вічнозелених або листопадних повільно зростаючих чагарників, а також дрібних дерев родини Розові. Назва чагарнику складена швейцарським ботаніком Каспаром Баугіном із двох грецьких слів: cotonea, що означає «айва», і aster – «подібний, схожий». Пояснюється це тим, що листя одного виду кизильнику має сильну подібність із листям айви. Рід Кизильник представлений більш ніж сотнею видів, різновидів і сортів, що ростуть у природі в Північній Африці і Євразії.

Вирощування малини в відкритому ґрунті – звичайна справа. Свіжі, соковиті ягоди, зібрані в малиннику, прекрасні на смак і дуже корисні. На жаль, не в усіх є сад для вирощування фруктових та ягідних рослин.

Рослина мигдаль – невелике дерево або чагарник підроду Мигдаль роду Слива родини Розові. Його помилково вважають горіхом, хоча насправді він є кісточковим плодом. Мигдаль зростав у Середземномор'ї і Середній Азії за багато століть до нашої ери. Сьогодні він поширений також у Китаї, Каліфорнії, Словаччині, Чехії та Південній Моравії. Це світлолюбна і посухостійка культура, що зростає в природі невеликими групками по кілька дерев або кущів на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. У Росії мигдаль звичайний зазвичай зустрічається в південній зоні європейської частини.

Врожай суниці садової зібраний, але це не означає, що у садівника немає роботи на суничній плантації. Садова суниця, або полуниця найбільше потребує догляду якраз після збору врожаю. Як тільки ми зібрали ягідки, потрібно уважно подивитися на плантацію, настав найвідповідальніший час. Потрібно не тільки підрихлити суничні кущі, які за цей час заросли бур'янами, але і видалити вуса.

Ягода ожина є підродом роду Рубус родини Розові. У нашому кліматі найчастіше вирощують ожину сизу (Rubus caesius) – російською «ежевику», і ожину кущисту (Rubus fruticosus), яку зазвичай називають ведмежиною або ожиною-чорницею. Попри те, що ожина – близька родичка цілющої малини, в Європі ця ягода в промислових масштабах не вирощується, а ось в Америці ожина – одна з найбільш затребуваних ягідних культур.

Чайно-гібридні троянди – група сортів, отримана в результаті схрещування чайної китайської троянди та троянди ремонтантної. Гібриди виявилися дуже вдалими: форма й аромат квітки, широка палітра барв цих садових троянд просто заворожують, а їхнє цвітіння може тривати з весни до пізньої осені. Чайно-гібридні троянди можуть з успіхом вирощувати навіть новачки, оскільки ці рослини невибагливі в догляді.

Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен. Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав'янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач.

Троянди користуються величезною популярністю в усьому світі: вони красиві, елегантні й ароматні. Багато дачників і власників присадибних ділянок вирощують ці дивовижні квіти, але коли настає осінь, доводиться думати про те, як захистити трояндові кущі від зимових морозів. Про це і буде наша стаття.

Багато городників навідуються на полуничну грядку тільки тоді, коли на ній можна зібрати ягідку, а потім забувають про кущики, проте догляд за полуницею після плодоношення теж дуже важливий.

Ремонтантність – це здатність рослин до повторного або багаторазового плодоношення упродовж одного вегетаційного періоду. Ремонтантність спостерігаються у таких культур: полуниця, суниця, малина й деякі цитрусові. У цій статті ми познайомимо вас із правилами вирощування ремонтантної полуниці: як здійснюється посадка та догляд за ремонтантною полуницею в різні пори року, як захистити її від шкідників і хвороб, як розмножувати і як обрізати ремонтантну полуницю.

Полуниця (лат. Fragaria moschata или Fragaria elatior) – прийнята з XVIII століття серед учених назва суниці мускатної. Суниця мускатна, або мускусна, або висока, або шпанська (шпанка), або полуниця висока, або садова, або справжня, або європейська – як багато у цієї ягоди імен! У народі, починаючи з XX століття, полуницею помилково заведено називати несправжні ягоди суниці садової (вона ж ананасна і великоплідна), яка походить від суниць чилійської і віргінської, а не від полуниці садової.

Полуниця – одна з найбільш привабливих садових ягід, що має прекрасний смак і яскравий аромат. Вона дозріває однією з перших і за рахунок антиоксидантів і мікроелементів, що входять до її складу, є вітамінним порятунком для ослабленого за зиму організму людини. Але у полуниці є й недоліки: вона примхлива, тому благополучно вирощувати її з року в рік можуть тільки досвідчені садівники. Однак для людини, готової вчитися, немає нічого неможливого, і вчорашній новачок завтра може впоратися й зі складнішим завданням, ніж вирощування полуниці.

Пухироплідник калинолистий (лат. Physocarpus opulifolius) – вид роду Пухироплідник родини Розові, що походить із Північної Америки. Наукову назву рослини утворено поєднанням двох слів – physo і carpos, що перекладаються як «бульбашка» і «плід». У культурі вид із середини XIX століття. У народі рослину називають таволгою або спіреєю калинолистою.

Рослина пухироплідник (лат. Physocarpus) належить до роду листопадних чагарників родини Розові. Латинська назва пухироплідника походить від двох коренів давньогрецької мови: «physo», що означає міхур, і «carpos» – плід. Рід налічує 14 видів, що зростають у Східній Азії і Північній Америці. У культурі чагарник пухироплідник – невибаглива рослина, не втрачає декоративності протягом усього вегетаційного періоду. Вигідно вирізняється вона ще й своєю стійкістю до загазованості повітря і швидкими темпами зростання.

Вважається, що укоренити живці троянд дуже просто – поставив у банку з водою та чекай. Але з таким підходом можна й не дочекатися. Троянди дійсно добре розмножуються живцюванням, але є безліч важливих нюансів.

Наприклад, чи знали ви, що...

• в прозорій банці корінці утворюються гірше;
• воду потрібно доливати, а не міняти повністю;
• високий рівень води призводить до загнивання живців;
• краще вкорінюються живці, взяті з нижніх частин стебла та бічних пагонів;
• червоні та рожеві троянди живцюються краще, ніж жовті;
• ознака зрілого для живцювання стебла – колючки легко відламуються;
• якщо живець зовсім без листя, тримайте його у темряві...

Більше секретів живцювання троянд, а також детальний розбір методів Буріто, Траннуа – читайте у нашій статті.

В середині зими відповідальні садівники, навіть якщо вони всього лише любителі, починають підготовку до посіву насіння на розсаду. А розсадним способом можна вирощувати не тільки квіти та овочі, але й ягоди, наприклад, полуницю.

Спочатку за допомогою місячного календаря визначають сприятливі для посіву дні. Потім купують насіння, розсадний субстрат, ємності для посіву та обирають місце, в якому сіянцям буде комфортно рости і розвиватися.

Зі статті, розміщеної на нашому сайті, ви зможете дізнатися про всі тонкощі посіву насіння полуниці на розсаду і про подальший догляд за підростаючими сіянцями аж до того моменту, коли можна буде висадити їх на грядку.

В кінці весни садівники приступають до посіву насіння різних культур на розсаду. Розсадним способом вирощують квіти, овочі і садову суницю.

Щоб виростити життєздатну розсаду, яка у визначений термін дасть гарний врожай, потрібно мати певні навички і знання. Навички доведеться напрацьовувати самостійно, а інформацію про те, як посіяти насіння суниці і як виростити з них міцну розсаду, ви знайдете в статті, розміщеній на нашому сайті.

У статті є відповіді на всі питання, які можуть виникнути під час підготовки до посіву і в процесі вирощування сіянців суниці. А тим, хто вважає за краще купувати готову розсаду, можуть стати в нагоді наші поради, як вибрати здорові сіянці.

Спірея Вангутта (лат. Spiraea x vanhouttei) – швидко зростаючий декоративний чагарник родини Розові, листопадний гібрид між спіреєю трилопатевою та спіреєю кантонською. У культурі спірея Вангутта з 1868 року.

Спірея сіра (лат. Spiraea x cinerea) – швидко зростаючий декоративний листопадний чагарник, гібрид між спіреєю білувато-сірою та спіреєю звіробоєлистою. Виведено спірею сіру норвезькими селекціонерами в 1949 році. Родова назва походить від грецького слова, що означає «вигин». У народі всі спіреї називають таволгами, хоча таволги є трав'янистими, а не чагарниковими рослинами.

Спірея японська – декоративний чагарник, який досить часто зустрічається на всій північній півкулі. Цю рослину заводить багато хто з новачків, спокушені простотою догляду за нею. Часто можна зустріти спірею японську в декоративних композиціях, де вона чудово вписується в квітковий ансамбль з багатьма іншими рослинами. Особливу увагу чагарник привертає до себе в середині літа, коли цвітуть основні його сорти. Ця рослина відмінно підходить як для досвідчених квітникарів, так і для початківців.

Спірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року. Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.