Розові

Абрикос звичайний (лат. Prunus armeniaca) – вид плодового дерева роду Слива родини Розові. Науковці досі точно не знають, звідки взявся абрикос. Одні вважають, що з району Тянь-Шань у Китаї, інші впевнені, що батьківщиною рослини є Вірменія. У всякому разі, до Європи абрикос потрапив саме з Вірменії: існує версія, що Олександр Македонський привіз його до Греції, а звідти дерево потрапило до Італії, проте документальних підтверджень цьому немає.

Хеномелес японський (лат. Chaenomeles japonica), або айва японська – вид квіткових дводольних рослин роду Хеномелес родини Розові. Батьківщиною виду є Японія, хоча рослина широко вирощується також у Китаї та Європі. Родова назва дослівно перекладається з грецької як «розколоти яблуко».

Айва звичайна, або айва довгаста (лат. Cydonia), є однотипним родом деревних рослин родини Розові, поширених у природі Середньої Азії, Закавказзя та Кавказу, а також помірних районів Азії, Центральної і Південної Європи, де вона росте на узліссях, вирубках і галявинах, по берегах річок і струмків, у нижньому поясі гір. Айва воліє пухкі, вологі та родючі піщані, важкі суглинні, червоноземні і чорноземні ґрунти.

Алича (лат. Prunus cerasifera), або слива розчепірена, або слива вишненосна – вид роду Слива родини Розові, дерев’яниста плодова рослина, що є однією з вихідних форм сливи домашньої. Слово алича прийшло з азербайджанської мови й означає «дрібна слива». Сама рослина родом із Передньої Азії та Закавказзя, в дикому вигляді аличу можна зустріти також на півдні України, в Молдові, на Тянь-Шані, Балканах, у Ірані та на Північному Кавказі. У культурі її вирощують у Росії, в Україні, у Західній Європі та Азії.

Чорноплідна аронія, або чорноплідна горобина (лат. Aronia melanocarpa) – плодовий чагарник або дерево, що належить до виду Аронія родини Розові. Назва рослини в перекладі з грецької означає допомога, користь. Походить горобина аронія зі східної частини Північної Америки, де росте по берегах озер і річок. Усього в Північній Америці можна зустріти до 20 видів чорноплідної горобини. У Європі аронію вирощували як декоративну рослину, але в XIX столітті Мічурін виявив, що вона невибаглива й придатна для селекції, і в результаті ягода аронія зростає сьогодні буквально повсюдно.

Рослина вишня (лат. Cerasus) – підрід роду Слива родини Розові. Назва «вишня» походить від тієї ж основи, що й німецьке Weichse, що означає «черешня», і латинське viscum – «пташиний клей», тому початкове значення цієї назви можна визначити як «дерево з клейким соком». Латинська назва вишні cerasus походить від назви міста Керасунд, на околицях якого в достатку росли смачні вишні, які римляни назвали керасундськими плодами, звідси і французьке cerise, іспанське cereza, португальське cereja, англійське cherry й українське черешня, яку римляни називали пташиною вишнею.

Рослина глід звичайний (лат. Crataegus laevigata), або глід колючий, або глід згладжений, або пані-дерево є видом роду Глід родини Трояндові. У дикій природі він зустрічається в Північній Америці, по всій Європі на узліссях, у соснових і листяних лісах, на важких глинистих ґрунтах. Видова назва глоду перекладається як «міцний», що говорить про якість його деревини, а може, і про здатність рослини жити до 400 років. Глід не вимагає особливого догляду й вирощується в культурі як декоративна та лікарська рослина.

Горобина (лат. Sorbus) є родом деревних рослин триби Яблуневі родини Розові, в якому за різними даними налічується від 80 до 100 видів. А рослина горобина звичайна, або червона (лат. Sorbus aucuparia) – плодове дерево, вид роду Горобина, дуже поширений майже по всій Європі, у Передній Азії й на Кавказі. Ареал виду доходить до Крайньої Півночі, а в горах горобина червона вже у вигляді чагарнику піднімається до кордону рослинності. Родова назва sorbus походить із кельтської мови, перекладається як «терпкий, гіркий» і характеризує смак плодів горобини. Видова назва походить від латинських слів, що у перекладі означають «птах» і «ловити»: плоди горобини використовувалися для приманювання птахів.

Горобинник (лат. Sorbaria) – рід рослин родини Розові, представники якого в природних умовах ростуть в Азії. В роду 10 видів. Наукова назва роду походить від латинського Sorbus, що означає «горобина», і дана рослинам цього роду за схожість їхніх листків із листям горобини звичайної.

Груша (лат. Pyrus) – рід декоративних і плодових листопадних чагарників і дерев родини Розові. Відомо близько 60 видів цього роду. Культивували грушу ще в Стародавній Греції, Римі і Персії. У дикому вигляді груша росте в теплому поясі Євразії, а також у районах із помірним кліматом. Сьогодні, завдяки роботі селекціонерів, цю культуру, яка налічує не одну тисячу сортів, вирощують і в більш прохолодних регіонах – у Підмосков'ї, на Уралі і в Західному Сибіру.

Догляд за малиною після завершення плодоношення полягає в обрізуванні, підживленні, мульчуванні, захисті від хвороб і шкідників та підготовці малинників до зими. Однак не всі ці заходи здійснюють безпосередньо після збору ягід: одні потрібно виконати раніше, інші – пізніше.

Полуниця – повсякденна назва рослини і ягід суниці мускатної (лат. Fragaria moschata = Fragaria elatior), що отримала широке розповсюдження в XX столітті. Суниця мускусна, вона ж суниця мускатна, вона ж суниця висока або шпанська, а іноді просто шпанка, вона ж полуниця висока, садова, справжня, європейська – трав'янистий багаторічник роду Суниця родини Розові.

Рослина ірга, або коринка (лат. Amelanchier) належить до роду триби Яблуневі родини Розові і є невеликим деревцем або листопадним чагарником. Латинська назва ірги має чи то провансальське, чи то кельтське походження і перекладається як «приносити мед». Англійці називають іргу тіньовим чагарником, червневою або корисною ягодою, а американці зберегли за нею ім'я, дане корінними жителями країни, індіанцями – «саскатун».

Що таке йошта? Рослина йошта – це гібрид аґрусу розчепіреного, аґрусу звичайного і чорної смородини. Назву Josta (нім.) утворено від перших складів двох німецьких слів: Johannisbeere (смородина) і Stachelbeere (аґрус). З'явився чагарник йошта в 70-их роках минулого століття завдяки багаторічній праці селекціонера з ФРН Рудольфа Бауера. Однак для промислового вирощування гібрид смородини і аґрусу йошта був підготовлений тільки в 1989 році. У нашій країні йошта ще не отримала широкої популярності, але в Західній Європі її вирощують повсюдно.

Рослина керія (лат. Kerria) – листопадний чагарник із родини Розоцвіті, який походить із лісових і гірських районів Японії і південно-західного Китаю. Названо чагарник керію на честь першого садівника Королівського ботанічного саду Цейлону і відомого колекціонера рослин Вільяма Керра.

Кизильник блискучий (лат. Cotoneaster lucidus) – вид чагарників родини Розові, в природі зустрічається на річкових ріняках, скелястих схилах і в змішаних лісах Китаю й Алтаю. Ця невибаглива декоративна рослина широко використовується в ландшафтному дизайні. Родову назву рослини складено з двох слів, що в перекладі означають «айва» й «подібний, що має вигляд», це пояснюється схожістю листя кизильника блискучого з листям айви.

Кизильник (лат. Cotoneaster) – рід вічнозелених або листопадних повільно зростаючих чагарників, а також дрібних дерев родини Розові. Назва чагарнику складена швейцарським ботаніком Каспаром Баугіном із двох грецьких слів: cotonea, що означає «айва», і aster – «подібний, схожий». Пояснюється це тим, що листя одного виду кизильнику має сильну подібність із листям айви. Рід Кизильник представлений більш ніж сотнею видів, різновидів і сортів, що ростуть у природі в Північній Африці і Євразії.

Вирощування малини в відкритому ґрунті – звичайна справа. Свіжі, соковиті ягоди, зібрані в малиннику, прекрасні на смак і дуже корисні. На жаль, не в усіх є сад для вирощування фруктових та ягідних рослин.

Ремонтантна малина – група сортів культури, які вирізняються здатністю плодоносити і на однорічних, і на дворічних пагонах. Сорти з такими характеристиками відомі в садівництві вже близько 200 років. З ремонтантної малини можна знімати один урожай на рік, а можна і два, проте якість ягід другого врожаю буде нижчою. Селекційні роботи з виведення пристосованої до клімату середньої смуги ремонтантної малини почалися в 70-х роках минулого століття, і відтоді з'явилося безліч надійних сортів, що вже встигли стати популярними.

Рослина мигдаль – невелике дерево або чагарник підроду Мигдаль роду Слива родини Розові. Його помилково вважають горіхом, хоча насправді він є кісточковим плодом. Мигдаль зростав у Середземномор'ї і Середній Азії за багато століть до нашої ери. Сьогодні він поширений також у Китаї, Каліфорнії, Словаччині, Чехії та Південній Моравії. Це світлолюбна і посухостійка культура, що зростає в природі невеликими групками по кілька дерев або кущів на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. У Росії мигдаль звичайний зазвичай зустрічається в південній зоні європейської частини.

Рослина мигдаль (Prunus dulcis) – невелике дерево або чагарник підроду Мигдаль роду Слива родини Розові. Підрід об'єднує близько 40 видів мигдалю, але в культурі вирощують тільки мигдаль звичайний. Мигдаль вважають горіхом, однак насправді він є кісточковим плодом. Дерево мигдаль походить із Середземномор'я і Середньої Азії – воно з'явилося в цих районах ще до нашої ери. Сьогодні мигдаль, крім Середньої Азії і Середземномор'я, росте в Каліфорнії, Китаї, Західному Тянь-Шані, в Криму, на Кавказі, у виноградниках Словаччини, в Чехії і Південній Моравії.

Морошка (лат. Rubus chamaemorus) – вид трав'янистих багаторічників роду Рубус родини Розові з їстівними плодами. Наукову назву утворено від давньогрецького «на землі» і латинського «шовковиця» – «земляна шовковиця». Морошкою називають і рослину, і її плоди. Відома ця культура також як болотяний вогонь, болотяний стражник, північний апельсин, арктична малина, мохова смородина, глошина й царська ягода.

Мушмула, або чишкун (лат. Mespilus) – рід листопадних рослин родини Розові. За даними The Plant List у роду всього три види. Слово «мушмула» запозичене з турецької мови, в яку воно потрапило з грецької. Як культурна рослина вирощується мушмула німецька, або звичайна, родом не з Німеччини, як можна було би припустити, а з Південно-Західної Азії та Південно-Східної Європи. До Німеччини мушмулу завезли римляни. Сьогодні в дикому вигляді вона зустрічається в Азербайджані, Південній Осетії, Грузії, Вірменії, на Північному Кавказі, на південному березі Криму і навіть у центральних областях України.

Нектарин, або персик голоплідний, є різновидом персика з гладкою, як у сливи, шкіркою. У Китаї нектарин вирощують уже понад 2000 років. У Європі перший опис нектарина з'являється в XIV столітті, в англомовних джерелах назва «нектарин» уперше згадується в 1616 році, а популярності на території Європи рослина набула вже в XX столітті, коли з'явилися великоплідні сорти нектарина. Сьогодні в промислових масштабах нектарини вирощують у Середземномор'ї – в Італії, Тунісі, Греції, на Кіпрі і в країнах колишньої Югославії. Нектарин стійкішій до захворювань і комах-шкідників, ніж персик, а його зимостійкі сорти придатні для вирощування навіть у Волгоградській області.

Ягода ожина є підродом роду Рубус родини Розові. У нашому кліматі найчастіше вирощують ожину сизу (Rubus caesius) – російською «ежевику», і ожину кущисту (Rubus fruticosus), яку зазвичай називають ведмежиною або ожиною-чорницею. Попри те, що ожина – близька родичка цілющої малини, в Європі ця ягода в промислових масштабах не вирощується, а ось в Америці ожина – одна з найбільш затребуваних ягідних культур.

Чайно-гібридні троянди – група сортів, отримана в результаті схрещування чайної китайської троянди та троянди ремонтантної. Гібриди виявилися дуже вдалими: форма й аромат квітки, широка палітра барв цих садових троянд просто заворожують, а їхнє цвітіння може тривати з весни до пізньої осені. Чайно-гібридні троянди можуть з успіхом вирощувати навіть новачки, оскільки ці рослини невибагливі в догляді.

Персик (лат. Prunus persica) – рослина підроду Мигдаль родини Розові. Звідки походить рослина, достовірних даних немає. У всякому разі, відомо, що в природі Північного Китаю росте персик Давида, який є дикоростучою формою персика звичайного. У культурі дерево вирощують у теплих регіонах, а чемпіоном із промислового вирощування персиків є Китай.

Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен. Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав'янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач.

Піраканта (лат. Pyracantha) – рід вічнозелених колючих чагарників родини Розові, поширених у Південно-Східній Азії і на півдні Європи. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «вогонь» і «колючка», тобто слово піраканта можна перекласти як «вогненна колючка» або «колюча рослина з вогненно-червоними плодами». У роду шість або сім видів. Вирощують піраканту як декоративну незимостійку рослину: тільки деякі гібридні сорти піраканти витримують холоди до - 20 ºC.

Ремонтантність – це здатність рослин до повторного або багаторазового плодоношення упродовж одного вегетаційного періоду. Ремонтантність спостерігаються у таких культур: полуниця, суниця, малина й деякі цитрусові. У цій статті ми познайомимо вас із правилами вирощування ремонтантної полуниці: як здійснюється посадка та догляд за ремонтантною полуницею в різні пори року, як захистити її від шкідників і хвороб, як розмножувати і як обрізати ремонтантну полуницю.