Рослини на Т

В'юнкі троянди – це види шипшини і деякі сорти садових троянд з довгими пагонами, що гілкуються. Всі вони є представниками роду Шипшина і займають одне з провідних місць у вертикальному озелененні альтанок, стін і будівель, прекрасно поєднуючись із архітектурними формами великих і малих розмірів. В'юнкі троянди незамінні при створенні таких декоративних садових конструкцій, як піраміди, колони, гірлянди альтанки й арки. Вони чудово виглядають у композиціях з іншими квітами та рослинами, тому так само популярні, як будь-яка кущова або кімнатна троянда.

Продовжити читання  

Відео про живцювання троянд. На відео розповідають і показують, як правильно розмножувати троянди живцюванням.

Продовжити читання  

Тюльпани – весняні першоквіти, цвітіння яких завершується вже в травні. Після цвітіння садоводи викопують цибулини тюльпанів і зберігають їх до осені. Але чи потрібно щорічно викопувати цибулини? І коли краще це робити? І як зберігати викопані цибулини до їхньої посадки? Відповіді на всі ці запитання ми дамо в нашій статті.

Продовжити читання  

Тютюн справжній (лат. Nicotiana tabacum), або тютюн віргінський є видом трав'янистих рослин роду Тютюн родини Пасльонові. У промислових масштабах цей вид тютюну вирощують заради листя, з якого виготовляють тютюнові вироби для куріння.

Батьківщиною тютюну є Перу та Бразилія. Перший опис тютюну та способів його використання дав Бернардіно де Саагун у XVI столітті в «Загальній історії справ Нової Іспанії». Спирався науковець на відомості, отримані від ацтеків, які називали тютюн травою пісітель і використовували для лікування головного болю, гнійних ран, застуди, нежиті, пухлин, здуття живота та інших хвороб. Тютюн отримав свою наукову назву на честь французького посла в Португалії Жана Ніко, який у 1560 році прислав насіння цієї рослини в Париж.

Сьогодні тютюн вирощують для виготовлення сигар, сигарет, цигарок, самокруток та інших виробів для куріння, а нікотинову кислоту широко використовують для лікування таких хвороб, як діарея, дерматит, глосит, стоматит і інших захворювань. Однак слід пам'ятати, що нікотин дуже токсичний, а деякі речовини, що містяться в тютюні, канцерогенні.

Продовжити читання  

Квітка троянда є представником роду Шипшина, що існує на Землі майже сорок мільйонів років і налічує сьогодні близько 250 видів і понад 200 000 сортів. Слово «троянда» походить від новогрецького τριάντα «тридцять (пелюстків)», що виникло в результаті скорочення назви τριαντάφυλλο, себто «тридцятилисник»; народна ж назва «ружа» бере початок від давньоперсидського «wrodon», зміненого в грецькій мові на «rhodon», яке римляни перетворили на знайоме нам словом «rosa». Дикорослі троянди, не поступаючись красою та ароматом найвишуканішим садовим сортам, зростають у помірних і теплих регіонах північної півкулі. А в сучасному культурному садівництві величезна кількість сортів і гібридів троянди тішить око і викликає захват не тільки у квіткарів і ландшафтних дизайнерів, а й у абсолютно далеких від цих занять людей, які просто вміють цінувати прекрасне. Троянди не лише напрочуд гарні квіти – вони ще й легко культивуються, тому широко використовуються в зеленому будівництві. Культурні види цієї рослини поділяються на садові троянди і паркові троянди, а з усіх відомих груп садових троянд більше за інші затребувані кущові троянди, чайно-гібридні, троянди флорібунда, грандіфлора, поліантові троянди, плетисті троянди, мініатюрні й ґрунтопокривні троянди. Сьогодні ми якнайдетальніше постараємося вам розповісти про троянди, що утворюють кущі, а плетисті, або в'юнкі троянди – окрема тема, про яку ми поговоримо іншим разом.

Продовжити читання  

З часу, коли тюльпани було виявлено в дикій природі, пройшов відносно невеликий термін. Але за цей час було виведено близько 2500 сортів тюльпанів. Втім, і дикорослі тюльпани представлені в природі вельми широко – більше 150 видів. Вони виростають в основному в Азії, Північній Африці, Південній Європі, Японії, Ірані. Саме вони стали основою для селекції різних видів і різновидів цієї квітки. Ботаніки вважають, що окультурені види були виведені від дикорослих тюльпанів Геснера і Шренка, які поширені в Малій і Середній Азії.

Продовжити читання  

Табернемонтана (лат. Tabernaemontana) – рід вічнозелених чагарників родини Барвінкові, поширених у прибережній зоні Південної і Центральної Америки, Південно-Східної Азії, а також тропічних і субтропічних районах Африки. Родичами табернемонтани є барвінок, отруйний олеандр і мандевіла. Назву роду в 1703 році дав Шарль Плюм'є на честь німецького лікаря Якоба Теодора Табернемонтануса, якого вважають «батьком німецької ботаніки». Квітникарі називають цю рослину індійською гвоздикою, східно-індійським олеандром і ерватамією. У якості кімнатної рослини табернемонтана поширена по всьому світу.

Продовжити читання  

Тамарикс (лат. Tamarix), або тамариск – типовий рід невеликих дерев і чагарників родини Тамариксових, що налічує понад 75 видів. Наукова назва рослини походить від топоніма річки Тама-риз у Піренеях – тепер вона називається Тімбра. Представники роду зустрічаються в напівпустелях і пустелях, на солончаках і солонцях, а також у барханних пісках Африки, Азії та півдня Європи. Наприклад, у тугайових лісах Центральної Азії росте 15 видів тамариксів, на Кавказі рослини піднімаються на висоту 600 м, а в горах Середньої Азії – до 2000 м над рівнем моря.

У культурі чагарник тамарикс вирощують як піскозакріплюючу і декоративну рослину.

Продовжити читання  

Терен (лат. Prunus spinosa), або слива колюча, або тернослива – невеликий колючий чагарник, який належить до роду Слива підродини Мигдалеві родини Розові. Назва «терен» походить із праслов'янської мови й означає «колючка». Зростає терен у районах із помірним кліматом, у лісостепу, степу, по узліссях і на лісосіках, часто створюючи густі зарості. У Криму і на Кавказі терен можна зустріти на висоті 1200-1600 метрів над рівнем моря. У природі терен поширений у Західній Європі, Північній Африці, Середземномор'ї, Малій Азії, Західному Сибіру, Україні та європейській частині Росії.

Терен відомий людству ще за часів Стародавньої Греції та Риму. У християнстві колючки тернини є символом страждання Ісуса Христа. Палаючий кущ тернику згадується в Святому Письмі: «І явився Мойсею Ангел Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить вогнем, але не згоряє кущ... І гукнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і зробив його вождем свого народу».

Продовжити читання  

Тигридія (лат. Tigridia) – рід трав'янистих цибулинних багаторічних рослин родини Ірисові, що охоплює за різними даними від 20 до 55 видів, ареал яких поширюється від Чилі й Перу на півдні до Мексики на півночі. Назва роду походить від латинського слова tigris (у родовому відмінку – tigridis) і перекладається як «тигр»: причина такої назви, мабуть, у строкатому забарвленні оцвітини. Ацтеки, які жили на території Мексики, вирощували тигридію як лікарську рослину, використовуючи її цілющі властивості. У Європі тигридія з'явилася в XVI столітті, але досі вона в садах зустрічається нечасто: судячи з усього, квітникарів бентежить, що квітки тигридії живуть не довше 8 годин, розкриваючись лише в першій половині дня.

Продовжити читання  

Тирлич (лат. Gentiana) – рід напівчагарників, трав'янистих однорічних і багаторічних рослин родини Тирличевих, що налічує близько чотирьохсот видів, поширених у природі по всій земній кулі, однак найчастіше ці рослини зустрічаються в зоні помірного клімату Північної півкулі, наприклад, на альпійських і субальпійських луках. Деякі тирличі здатні рости на висоті 5500 метрів над рівнем моря.

Як ефективний засіб від шлункових хвороб рослина тирлич була відома ще в Стародавньому Єгипті. У Стародавньому Римі цією рослиною лікували судоми, забої й укуси отруйних тварин. У середні віки траву тирлич застосовували при туберкульозі, діареї, гарячці, чумі та для виведення глистів. Тирлич і зараз високо цінується знахарями в Карпатах, які застосовують його для позбавлення від хвороб печінки, жовчного міхура й органів травлення.

Латинську назву, за твердженням Плінія Старшого, рід отримав на честь іллірійського царя Гентія, який лікував чуму кореневищем тирличу жовтого. Точна етимологія української назви невідома.

Продовжити читання  

Тис (лат. Taxus) – рід родини Тисові, який налічує 8 видів хвойних повільнозростаючих чагарників і дерев. Один вид зростає в Європі й на півночі Африки, три – в Азії, зокрема на Далекому Сході, а чотири – в Північній Америці. Сьогодні рослини цього роду, завдяки своїй невибагливості та високій декоративності, широко використовуються в ландшафтному дизайні й озелененні, проте в природі тис зустрічається дедалі рідше.

Продовжити читання  

Тілландсія (лат. Tillandsia) – назва роду трав'янистих вічнозелених епіфітів родини Бромелієві, який за різними джерелами налічує від 400 до 700 видів. У природі ці рослини можна зустріти в американських тропіках і субтропіках – в Аргентині, Чилі, у Центральній Америці, Мексиці й південних штатах США. Назву рід отримав на честь Еліаса Тілландса – відомого фінського ботаніка: Карл Лінней дорікнув Шарлю Плюм'є за те, що він назвав рослину варварським американським ім'ям (Caraguata), та привласнив роду ім'я першого і єдиного уславленого ботаніка з Фінляндії. Сьогодні деякі види роду Тілландсія стали популярними в кімнатній культурі.

Продовжити читання  

Зараз стали дуже популярні грошові дерева з різних матеріалів: монеток, камінчиків, зерен. А між тим, можна завести у хаті живе деревце, яке також вважається символом достатку і благополуччя. Я маю на увазі Крассулу або Товстянку – Грошове дерево. На мій погляд, краще вже живий символ багатства, ніж штучний. Тим більше що Товстянка дуже невибаглива у догляді, не вимагає особливих турбот. А любителі кімнатних дерев можуть створити на основі Крассули прекрасний бонсай.

Продовжити читання  

Рослина топінамбур (лат. Helianthus tuberosus), або Соняшник бульбистий, є видом трав'янистих рослин роду Соняшник родини Айстрові. Топінамбур відомий також як єрусалимський артишок, бульба, земляна груша або бараболя. Слово «топінамбур» походить від назви племені індіанців, які жили на території сучасної Бразилії – тупінамоас. Натуралізувався топінамбур у Чилі. До Європи земляна груша потрапила через Англію і Францію в XVI столітті, а з другої половини XIX століття вона стала широко вирощуватися як фуражна і харчова культура. У дикій природі топінамбур досі можна зустріти в Північній Америці вздовж доріг і на пустирях, а в культурі він росте по всьому світу, причому в багатьох країнах, таких як Японія, Швейцарія та Австралія, вважається бур'яном, оскільки відрізняється невибагливістю, морозостійкістю, врожайністю і пристосованістю до будь-яких умов.

Продовжити читання  

Традесканція – опис

Традесканція (лат. Tradescantia) належить до родини Комелінових і включає до 30 видів. Батьківщина традесканції – помірні і тропічні пояси Америки. Назва роду походить від імені садівника Джона Традесканта, який працював у короля Англії Карла I і першим описав цей рід рослин. Народні назви – Ломикамінь і Бабині плітки.

Це невисокий трав'янистий багаторічник із прямими або повзучими пагонами. Листки ростуть по черзі, залежно від виду мають ланцетну, еліптичну або яйцевидну форму. Суцвіття виростають із пазух верхівкових листків. Традесканція є однією з найпопулярніших ампельних рослин, які вирощують у кімнатних умовах. Прищипування допомагає зробити рослину більш гіллястою і густою. Традесканцію найчастіше вирощують у підвісних вазах або на високих полицях, щоб пагони могли звисати. Цвіте традесканція синьо-фіолетовими і просто синіми квітками навіть у кімнатах.

Використовують рослину і в акваріумах – її ставлять біля акваріума так, щоб пагони могли опуститися у воду, утворивши тим самим килимок зеленого кольору. Має традесканція й лікарувальні властивості – нейтралізує електромагнітне випромінювання і очищає повітря в приміщенні. Якщо зрізати гілки традесканції і поставити їх у воду, то простояти вони можуть від декількох місяців до року, якщо додавати іноді у воду добрива.

Продовжити читання  

Трахікарпус (лат. Trachycarpus) – рід родини Пальмові, що включає дев'ять видів, які ростуть у природі східної Азії. Найчастіше представників роду можна зустріти в Японії, Китаї, Бірмі та Гімалаях. У культурі ж, зокрема в кімнатній, трахікарпуси вирощуються повсюдно. Трахікарпус – найпоширеніші пальмові рослини Чорноморського узбережжя Кавказу і Криму, оскільки це єдиний вид, здатний тривалий час витримувати зниження температури до – 10 ˚C.

Продовжити читання  

Трициртіс (лат. Tricyrtis) – рід декоративних багаторічних трав'янистих рослин родини лілійні. Росте в Східній Азії і на Далекому Сході. З грецької назва перекладається, як «три горбка» – маються на увазі нектарники. Трициртіс ще називають жаб'ячою лілією, тому що аборигени одного з Філіппінських островів використовують сік цієї рослини, запах якої приваблює їстівних жаб, для натирання шкіри, що полегшує полювання. Рід трициртісів включає в себе близько двадцяти видів. Через форми квітки трициртіса називають садовою орхідеєю. У культурі – з середини IX століття, але в моду ці рослини увійшли тільки в середині XX століття.

Продовжити читання  

Трициртіс (лат. Tricyrtis) – рід квітучих трав'янистих рослин родини Лілійні, які ростуть переважно в Гімалаях і Японії. У роду за різними даними від 10 до 20 видів, деякі з них вирощуються в культурі, їх називають «садова орхідея». У перекладі з грецької мови назва роду перекладається як «три горбки»: у квітки три нектарники. Називають рослину також «жаб'ячого лілією»: філіппінці, які вживають в їжу жаб, натирають свою шкіру соком трициртіса, щоб привабити земноводних ароматом рослини. У культурі деякі трициртіси з'явилися ще в кінці XVIII століття, але популярності вони набули тільки в XX столітті.

Продовжити читання  

У регіонах із прохолодним кліматом організація зимівлі троянд дуже важлива, оскільки інакше вони можуть загинути: сучасні сорти й гібриди садових троянд втратили здатність переходити в стан спокою самостійно – вони зустрічають зиму з бутонами, квітками й облистяними пагонами. Перші заморозки вводять троянди в період спокою, але наступне за холодами підвищення температури до 0 ºC і вище знову пробуджує рослини, і в них відновлюється сокорух. Коли температура знову знижується до -3 ºC, в трояндах замерзають соки, а відтак їхні тканини рвуться, і на пагонах утворюються морозобоїни – довгі тріщини, заповнені льодом. У цих місцях пошкоджений епідерміс уже не захищає внутрішні тканини рослин від потрапляння в них збудників хвороб, які починають розвиватися, тільки-но температура повітря знову підніметься до 0 ºC.

Врятувати пошкоджені низькими температурами троянди восени й узимку від зараження хворобами може тільки сухе укриття, у якому сік із ран швидко підсихатиме, що сприятиме рубцюванню рани. Ми розповімо вам, як слід готувати троянди до зимівлі, чи потрібно обрізати троянди восени, і якщо це необхідно, то як правильно обрізати троянди на зиму, а також відповімо на запитання, чи вкривати троянди на зиму і як саме це потрібно робити.

Продовжити читання