Рослини на П

Червоний перець, гострий перець, гіркий перець або перець чилі – висушені чи свіжі плоди деяких сортів стручкового перцю (лат. Capsicum annuum), виду роду Капсикум пасльонових культур. У роду близько 30 видів. Назва «чилі» не має стосунку до однойменної країни, а походить від ацтекського слова, що означає в перекладі «червоний». Родом червоний стручковий перець із тропіків Центральної і Південної Америки, де місцеві жителі культивували його задовго до прибуття на континент європейців. Червоний гіркий перець часто плутають із чорним гірким перцем, хоча вони не є родичами і взагалі належать до різних родин. Річ у тім, що європейцям до відкриття Америки вже був відомий чорний індійський перець, тому чилі вони теж назвали перцем через його пекучість. Сьогодні червоний пекучий перець вирощують по всьому світу, але найбільше – в Таїланді й Індії.

Продовжити читання  

Яскраві й запашні ягідки суниці садової приваблюють не тільки дітей, а й будь-якого роду комах, черевоногих, павукоподібних і птахів. Одним із найпоширеніших шкідників цієї культури є довгоносик. Ми розповімо вам про те, що це за комаха і як потрібно з нею боротися.

Продовжити читання  

Квітка пушняк, або злинка (лат. Erigeron) – рід трав'янистих рослин родини Айстрові, що налічує за різними джерелами від 200 до 400 видів, 180 з яких зустрічаються на території Північної Америки. Деякі види пушняка вирощуються як декоративні рослини. Назва роду походить від двох грецьких слів, які в перекладі означають «ранній» і «старий»: насіння злинки, що швидко дозріває, прикрашене сивим чубчиком.

Продовжити читання  

Томати – одна з основних овочевих культур. Їх вирощують повсюдно в промислових масштабах, на приватних земельних ділянках, у теплицях, на балконах і навіть на підвіконнях. Сортів цієї культури так багато, що можна розгубитися, намагаючись зробити вибір, але сьогодні ми поговоримо про найчисельнішу категорію сортів: про помідори для вирощування у відкритому ґрунті.

Продовжити читання  

При виборі сорту болгарського перцю бажано звертати увагу не тільки на його урожайність, а й на необхідні для нього умови вирощування: деякі сорти добре плодоносить виключно в захищеному ґрунті, деякі – тільки на відкритих грядках, але багато сортів є універсальними, і їх можна вирощувати як у теплицях, так і на городі. Сорти перцю поділяються також за часом дозрівання (ранні, середньостиглі та пізні), призначенням плодів (для їжі в свіжому вигляді або для переробки), їхньою формою й товщиною стінок (особливо тонкостінні й товстостінні плоди). Ми розповімо вам про найкращі сорти перцю для відкритого й закритого ґрунту.

Продовжити читання  

Традиційно полуницю після плодоношення заведено обрізувати, тобто повністю видаляти з неї листя. Однак сьогодні багато городників заперечують цю традицію, обрізуючи полуницю тільки тоді, коли в цьому дійсно є потреба. Розгляньмо ситуації, коли така необхідність виникає, а заодно розглянемо способи обрізування суниці садової та догляд за нею після обрізування.

Продовжити читання  

Орхідея пафіопеділум (лат. Paphiopedilum), або пафіопеділюм, або Венерин черевичок – рід трав'янистих багаторічних рослин родини Орхідних, які ростуть на Калімантані, Суматрі, Філіппінах, у Новій Гвінеї, Малайзії, Китаї, Таїланді, Індії та Непалі. Наукову назву роду утворено від топоніма міфічної батьківщини богині Венери – Пафоса та слова, що означає в перекладі «сандалія» або «черевичок». Тобто буквально «пафіопеділум» перекладається як «черевичок із Пафосу»: квітка рослини нагадує формою жіночу туфельку.

Першу орхідею пафіопеділум виявив Натаніель Валліх у 1816 році, а в 1820 рослина уперше зацвіла в культурі – у Ліверпульському ботанічному саду. До початку XXI століття описано близько 70 видів цього роду, і деякі з них є популярними кімнатними рослинами. Окрім видових, у культурі вирощують також безліч сортових орхідей, а також природних і штучних гібридів пафіопеділума – грексів.

Продовжити читання  

Пандан, або панданус (лат. Pandanus) – рід деревовидних рослин родини Панданові, що охоплює близько 750 видів, що виростають здебільшого в тропічному кліматі Східної півкулі. На острові Мадагаскар зростає близько 90 видів роду, зустрічаються пандануси на Гаваях, уздовж узбережжя Західної Індії, на сході Північної Індії, в низинах Непалу, в Західній Африці, В'єтнамі та від Австралії до Полінезії. Пандануси пристосовуються до різних умов: ростуть вони на морському узбережжі, на берегах річок, на болотах, а також у гірських і високогірних лісах, на схилах вулканів і на коралових рифах.

Продовжити читання  

Легенда про папороть, яка цвіте в ніч на Івана Купала, у нас має сімейне втілення. Мій дід колись у молодості ходив саме опівночі з 6 на 7 липня в ліс, щоб побачити, як цвіте папороть. І він стверджував, що тільки нечиста сила не дозволила йому це побачити: піднявся вітер, казна-звідки з'явилися коні, встали на диби. Дід злякався і втік з того місця.

Папороть дійсно одна з найзагадковіших рослин на Землі, хоча б тому, що її історія налічує мільйони років. Вчені-археологи і зараз знаходять скам'янілості з відбитками листя папоротевих рослин.

Продовжити читання  

Квіти пасифлора (лат. Passiflora), або страстоцвіт, або годиннички, або мучениця, або «кавалерська зірка», належать до роду родини Страстоцвіті, що налічує від чотирьохсот до п'ятисот видів, котрі зростають здебільшого в тропіках Америки (у Бразилії і Перу), Азії, Австралії та в Середземномор'ї. Один вид пасифлори росте на Мадагаскарі. Назва «пасифлора» утворена від двох латинських слів: «passio» – страждання і «flos» – квітка, а дали її рослині перші місіонери, що приїхали до Південної Америки, яким квітка видалася символом страждань Христа. Та й назва «страстоцвіт» говорить про те саме:

Продовжити читання  

Паслін – опис

Паслін (лат. Solanum) є представником рослин родини Пасльонових. Рід у природних умовах росте переважно в помірних і тропічних поясах Південноамериканського континенту. До складу роду входить понад 1700 видів рослин.

Представники роду – трав'янисті однорічники і багаторічники, чагарники і дерева. Стебла бувають як сланкі, так і прямостоячі. Листя також буває різних форм, що залежить від виду рослини. До роду належить велика кількість «харчових» культур, таких як томати, картопля і баклажани, але є й види-бур'яни, які до того ж отруйні.

У садах, оранжереях і кімнатних умовах вирощують небагато видів. Основні – паслін облямований, перцевий і темно-бурий. При вирощуванні пасльону в кімнатних умовах доведеться підтримувати високу вологість повітря, забезпечувати регулярні обприскування, а в зимовий час – прохолодну температуру. Якщо домашній паслін не обрізати, то він може втратити свої декоративні якості.

Продовжити читання  

Рослина пастернак посівний, або луговий, або звичайний (лат. Pastinaca sativa) є трав'янистим багаторічником, видом роду Пастернак родини Зонтичні, або Селерові. Назва рослини походить від латинського слова pastus, що означає «їжа, корм, харчування». Інакше пастернак називають білою морквою, білим корінням, польовим борщем. Батьківщина пастернаку – Середземномор'я. Людству пастернак відомий із незапам'ятних часів – згадки про нього є в працях Плінія та Діоскорида, що датуються І ст. до нашої ери, а його насіння виявлено в розкопках неоліту на території Швейцарії. Стародавні греки й римляни називали цей овоч «пастінака», використовували його в їжу і в лікувальних цілях, а також годували ним худобу. До середини XVI століття пастернак став для європейців такою ж звичною та доступною їжею, як у більш пізній час картопля, що витіснила пастернак з європейських городів, а в XVII столітті пастернак, іменований «польовий борщ», з'явився і в Росії. Сьогодні в дикому вигляді овоч пастернак росте в засмічених місцях серед чагарників на Кавказі, у Туреччині, Європі, Західному Сибіру. Культивується ж пастернак по всьому світу.

Продовжити читання  

Овоч патисон, або тарілчастий гарбуз, є різновидом гарбуза звичайного. Це трав'янистий однорічник, широко відомий у культурі, але в дикій природі не зустрічається. Завезені з Америки до Європи патисони вже в XVII столітті набули такої популярності, що через два століття їх стали вирощувати навіть у Сибіру. Назву рослині дали французи, утворено її від слова pate (пиріг), і пов'язують цю назву з формою плоду. У вітчизняній класифікації рослин патисон записаний як Cucurbita pepo var. Patisson, а в міжнародній як Cucurbita pepo subsp. ovifera, var. ovifera.

Продовжити читання  

Пахістахіс (лат. Pachystachys) – рід вічнозелених квіткових рослин родини Акантові, в який входить близько 12 видів, що виростають у субтропічних і тропічних районах Америки та Східної Індії. У кімнатному квітникарстві вид пахистахис жовтий відомий ще з XIX століття, але він, як і раніше, не дуже частий гість на наших підвіконнях. У перекладі слово «пахистахис» означає «густий колос» або «товста колючка»: суцвіттям цих рослин є щільний колос. У нас пахистахис називають «золотою свічкою» або «золотою креветкою».

Продовжити читання  

Пахіподіум (лат. Pachypodium) – рід деревовидних рослин родини Кутрові, або Барвінкові, які виростають у посушливих районах Мадагаскару, Африки й Австралії. У роду 23 види. У перекладі з грецької «пахіподіум» означає «товста нога»: у рослини об'ємний, м'ясистий і колючий стовбур. У природі пахіподіум може сягати у висоту восьми, а в діаметрі – півтора метра, але в домашніх умовах це дерево вище метра не росте.

Продовжити читання  

Пахіра – опис

Пахіра (лат. Pachira) – рослина, що включає 24 види і належить до родини Мальвові (в інших джерелах рослину відносять до родини Баобабових). Плоди деяких видів їстівні.

Найпоширеніший вид, який вирощують у кімнатних умовах – пахіра Акватіка (або водяна). Це один із видів з їстівними плодами. За зовнішнім виглядом нагадує пляшкове дерево, можна вирощувати як бонсай. Росте досить повільно, але якщо вести правильний догляд, домашня пахіра виростає до 3 м у висоту.

У домашніх умовах пахіру найчастіше вирощують як одиночну рослину, але можна спробувати виростити і пахіру з декількома стовбурами – для цього молоді зміцнілі сіянці висаджують в один горщик і поступово переплітають стовбури між собою. Щоб отримати красиву рослину, буде потрібно не менше 3 років – але воно того варте.

Продовжити читання  

Рослина педілантус (лат. Pedilanthus) належить до декоративних квітучих чагарників і невеликих дерев роду Молочай родини Молочайні. Батьківщина рослини – тропіки та субтропіки Південної, Північної і Центральної Америки. Через зиґзаґоподібну форму стебла аборигени називали квітку педілантус «хребтом диявола», а європейці – «сходами Якова». Наукова назва походить від грецьких слів, що означають у перекладі «туфля» і «квітка»: суцвіття педілантуса нагадують формою черевичок. Усього відомо 15 видів рослини, деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.

Продовжити читання  

Пейрескія (лат. Pereskia) – рід кактусів із Центральної і Південної Америки, представники якого вперше були описані в 1703 році Шарлем Плюм'є. Назву рід отримав на честь французького науковця Ніколя-Клода де Пейреска. Спочатку ці рослини були віднесені Карлом Ліннеєм до роду Кактус, але в 1754 році Філіп Міллер виділив їх у самостійний рід. На сьогодні налічується 18 видів пейрескії, представлених як кущовидними, так і деревовидними формами. Деякі кактуси-пейрескії з успіхом вирощують у кімнатній культурі.

Продовжити читання  

Пекінська капуста (лат. Brassica rapa subsp. pekinensis), або петсай, або китайська капуста, або салатна капуста – підвид ріпи, овочева культура, трав'яниста рослина родини Хрестоцвіті. Перші згадки про неї належать до V-VI століть н.е. – тоді її використовували не лише як овоч, а й як олійну рослину. Як культурна рослина пекінська капуста сформувалася на території Китаю, а через півострів Корея потрапила до Японії й Індокитаю, де стала однією з найважливіших городніх культур. До середини XX століття на основі китайських і японських сортів пекінської капусти було створено гібриди високої врожайності й скоростиглості. У США і Європі до 70-х років минулого століття ця далекосхідна культура не була поширена, але зараз, завдяки появі скоростиглих японських гібридів, промислове вирощування пекінської капусти у відкритому ґрунті переживає небачене піднесення.

Продовжити читання  

Пеларгонія – опис

Пеларгонія (лат. Pelargonium) – рослина родини Геранієвих. У природі налічується до 350 видів рослин, зазвичай це трав'янисті багаторічники, але є і сукулентні рослини, і кущі.

Домашня пеларгонія дивує тим, що може діяти на людей діаметрально протилежним чином: одним від аромату пеларгонії стає погано, а інших він заспокоює і розслабляє. Тільки деякі види пеларгонії культивували, але це не означає, що вибрати нема з чого.

Крім своїх декоративних якостей, пеларгонії виділились і корисними – застосовуються в медицині та парфумерії. Ефірна олія пеларгонії використовується не тільки як ароматизатор для мила або парфумів, але ще і є чудовим засобом для очищення повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів.

Продовжити читання