Рослини на Л

Рослина лаванда (лат. Lavandula) належить до роду родини Ясноткові, що налічує близько 30 видів. Зростає квітка лаванда в природних умовах на Канарських островах, у Східній і Північній Африці, Австралії, Аравії, Індії та на півдні Європи. У культурі по всьому світу вирощують тільки два види цієї рослини – лаванду широколисту (французьку) і лаванду вузьколисту, або лікарську (англійську). Назва рослини походить від латинського lava, що в перекладі означає «мити» і вказує на призначення лаванди в Стародавньому світі – римляни та греки використовували рослину для прання й миття.

Лаватера – прекрасна садова рослина, яку часто використовують для складання букетів.

Квіти лаватери можуть довго стояти після зрізання. Цікаво, що після морозної ночі білі квіти лаватери можуть порожевіти.

Лаватера дуже популярна не лише через свої декоративні якості, але й завдяки цілющим властивостям.

Виростити лаватеру з насіння не складно, але щоб рослина досягла найвищого ступеня своєї привабливості, потрібно знати, як за нею доглядати.

Як посіяти лаватеру, як її поливати і чим удобрювати, коли збирати насіння рослини і як підготувати багаторічні сорти лаватери до зимівлі – відповіді на всі ці питання ви знайдете в статті, розташованій на нашому сайті.

Рід лавр (лат. Laurus) входить до родини Лаврові і нараховує всього 2 види. Росте на Канарських островах і в районі Середземномор'я. До сорока видів лавра налічують у сьогоднішній англійській таксономіці.

Ласкавець (лат. Bupleurum) – рід багаторічних рослин, однорічників, напівчагарників і чагарників родини Зонтичні, поширених переважно на приморських кручах, схилах і вологих луках Північної Африки та Євразії. У роду понад 200 видів, три з них вирощуються як лікарські рослини.

Рослина левкой (лат. Matthiola), або матіола належить до роду трав'янистих багаторічників і однорічників родини Капустяні, або Хрестоцвіті, поширеній в Африці, Південній Європі та районах Азії, що з нею межують, і нараховує за різними відомостями від 20 до 50 видів. Це декоративна рослина з запашними квітками. Латинську назву «матіола» рослині дав Роберт Браун на честь італійського ботаніка і лікаря XVI століття П'єтро Маттіоли.

Рослина лимон (лат. Citrus limon), або цитрина – вид роду Цитрус родини Рутові. Батьківщина лимона – Китай, Індія і тропічні тихоокеанські острови. Найімовірніше, дерево лимон є випадково виниклою в природі гібридною рослиною, яка розвивалася як окремий вид роду Цитрус і в XII столітті була введена в культуру на території Індії та Пакистану, а потім поширилася по Північній Африці, Близькому Сходу та Південній Європі. Нині лимон широко культивується в країнах із субтропічним кліматом – щорічний урожай його плодів становить приблизно 14 мільйонів тонн. Серед лідерів із вирощування лимонів такі країни: Індія, Мексика, Італія і США.

Лимонник китайський (лат. Schisandra chinensis) є видом роду лимонник родини Лимонникові, зустрічається в дикій природі на узліссях та прогалинах хвойно-листяних і листяних лісів, у вузьких долинах струмків і гірських річок, на старому гарі і вирубках Кореї, Японії, Китаю та російської території Далекого Сходу. Зростає він групами, утворюючи зарості й піднімаючись у гори на висоту до 600 м над рівнем моря. У культурі лимонник китайський вирощують дуже давно: в лікарських цілях його почали культивувати щонайпізніше за 250 років до нашої ери.

Лимонник (лат. Schisandra) – рід вічнозелених і листопадних рослин родини Лимонникові, яких за різними джерелами налічується від 14 до 23 видів. Однак у культурі вирощується тільки лимонник китайський (Schisandra chinensis), або лимонне дерево, або лимонник лікувальний, який у природних умовах виростає в Китаї, Кореї, Японії, на Сахаліні, в Амурській області, в Хабаровському і Приморському краї Росії і на Курилах.

Рослина ліатріс (лат. Liatris) належить до роду багаторічних гарноквітучих трав'янистих рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, що зростають у природі в Мексиці, Північній Америці і на Багамських островах. У місцях природного проживання налічують близько двадцяти видів ліатріса. Назва рослини походить із двох грецьких слів, що у перекладі означають «гладкий» і «лікар». У нас квіти ліатріс іноді називають «оленячий язик» або «веселі пір'їнки».

Лівістона (лат. Livistona) – рід багаторічних рослин родини Пальмові, які ростуть у природі Австралії, Океанії, Африки та південно-східної Азії. Назву рід отримав на честь лерда Лівінгстонського – Патріка Мюррея, колекціонера рослин, який був другом і учнем Ендрю Бальфура. У рід включено понад 30 видів. Деякі вирощуються в оранжереях, але є серед лівістон і кімнатні рослини.

Ліджи (лат. Litchi chinensis), або ллічі китайське – рослина родини Сапіндових, яку також називають лічжі, лісі, лайсі або китайською сливою. Існують документальні свідчення, що в Китаї це плодове дерево культивували вже в II столітті до нашої ери, нині ж його вирощують у всіх країнах Південно-Східної Азії. Хуан Гонсалес де Мендоза писав, що фрукт ліджи нагадує сливу, котра не обтяжує шлунок, і його можна поїдати в будь-яких кількостях, тому він і назвав цю культуру китайською сливою.

Лікоріс (лат. Lycoris) – рід квіткових багаторічників родини Амарилісових, що складається з понад 20 видів. Походять представники роду зі Східної та Південної Азії: Японії, Таїланду, Лаосу, Південної Кореї, Непалу, Пакистану, зі сходу Ірану та півдня Китаю. Деякі види були завезені в Техас, Північну Кароліну й інші американські штати, і частину з них у нових умовах натуралізовано. В англомовних країнах квітку лікоріс називають ураганною або павуковою лілією. У квітницькій літературі можна зустріти японську назву лікоріса – «хіганбана». Має рослина ще одну назву – квітка смерті: лікоріс традиційно висаджують на цвинтарях.

У Стародавній Греції лілію вважали символом успіху та достатку, бажаючи комусь перемоги та блискучих успіхів, греки говорили: «Нехай твій шлях буде всипаний ліліями!». У Франції лілії вважалися квіткою королів та прикрашали герби усіх правлячих династій. У нас же один з найпопулярніших сортів лілії– лілію-саранку – називають царськими кучерями...

Незважаючи на високі титули, характер у лілій не надто примхливий. Але дійсно королівського цвітіння можна домогтися, лише дотримуючись деяких нюансів догляду.

Навіщо ліліям потрібні низькорослі сусіди? Які лілії потрібно висаджувати на сонці, а які в тіні? Ваші лілії цвітуть недовго, швидко в'януть? Як захистити лілії від мишей без застосування хімії? Відповіді на ці питання – у нашій статті.

Народна назва лілейника – красоднів, тобто, краса, яка живе тільки один день. Але одного разу закохавшись у цю дивовижну квітку, ви неодмінно захочете зберегти цю красу в своєму саду на багато-багато років...

Який сорт лілійників вибрати? Вишуканий «Victorian Lace», що нагадує мереживо вікторіанської епохи? А може «Velvet Ribbons» з квітами по 30 см в діаметрі? Або «Mary Brown» з гофрованими пелюстками? В офіційній базі даних Американського товариства любителів лілійників їх налічується кілька десятків тисяч сортів! Вибір буде дійсно нелегким.

Сподіваємося, наші рекомендації допоможуть вам вибрати сорт, який на вашій ділянці буде почуватися комфортно та регулярно радувати вас казковим цвітінням!

Ліхніс (лат. Lychnis) – це рід багаторічних рослин родини Гвоздичні, хоча іноді його відносять до роду Смілка. Наукову назву роду, яка походить від грецького слова, що означає «лампа», було дано чи то через квітки яскравого забарвлення, чи то тому, що листя одного з видів у давнину використовувалося як гніт. Рослина ліхніс згадується в працях Теофраста. У культурі квітка ліхніс із кінця XVI століття.

Рослина ліщина (лат. Corylus) належить до роду листопадних чагарників або дерев родини Березові. У роду близько 20 видів, що виростають у Євразії та Північній Америці й утворюють підлісок у хвойно-широколистяних лісах. Найпоширеніший у культурі вид ліщина звичайна, або лісовий горіх. Такі культурні види ліщини, як ліщину понтійську, велику та звичайну часто називають фундуком. Ліщина є однією з найдавніших культурних рослин Європи.

Якщо ви посадите у себе на дачі лобелію, то зможете насолоджуватися її цвітінням до самих заморозків. Причому рости вона може і у відкритому ґрунті, і у вазонах.

До речі, чи відомо вам, що лобелію додають в деякі сорти тютюну, в тому числі і для астматиків? А в місцях її природного зростання лобелію курили індіанці, отримуючи від цього приблизно той же ефект, що і від куріння марихуани.

Інформацію про те, як виростити лобелію, як доглядати за нею і як захищати рослину від хвороб і шкідників, ви знайдете в нашій статті. З неї ж ви дізнаєтеся, які види і сорти лобелії найчастіше вирощуються в культурі.

Лобулярія (лат. Lobularia) – рід квіткових рослин родини Капустяні, близький до роду Алісум (Бурячок). У роду п'ять видів, які ростуть у Середземномор'ї, але в культурі вирощується тільки лобулярія приморська, або лобулярія морська. Назва роду походить від латинського слова, що означає «стручечок» і пов'язана з формою плоду лобулярії.

Ломикамінь (лат. Saxifraga) – рід багаторічних рослин, до складу якого входить приблизно 370 видів. Деякі види є одно- або дворічними. Дослівний переклад з латинської – «ламати камінь». Ломикамінь проростає корінням у камені і з часом розламує його. Поширені в помірних поясах і в більш холодних місцях.

Рослина лохина звичайна (лат. Vaccinium uliginosum), або лохина болотна, або низькоросла – типовий вид роду Вакцініум родини Вересові. Цей листопадний чагарник зустрічається в помірних і холодних регіонах усієї Північної півкулі – в Євразії ареал виду починається в Ісландії і доходить до Середземномор'я і Монголії, в Північній Америці простягається від Аляски до Каліфорнії.

Лудізія (лат. Ludisia), або лудісія – рід наземних трав'янистих рослин родини Орхідних родом з Індонезії і південно-східної Азії, що включає тільки один поліморфний вид – лудізію різнобарвну (лат. Ludisia discolor). Ці рослини в квітникарстві відносять до особливої групи «Jewel orchids», тобто лудізія – «дорогоцінна орхідея», однак визначається її коштовність не красою квітки, а особливістю забарвлення листя. У цій групі є представники й інших підтриб.

Любисток (лат. Levisticum) – монотипний рід родини Зонтичні, представлений видом любисток лікарський (лат. Levisticum officinale) – трав'янистий багаторічник родом з Афганістану й Ірану. Сьогодні цю рослину культивують повсюдно. Інакше любисток називають любистрою, любчиком тощо.

Городники використовують цю рослину як сидеральну культуру, що покращує структуру ґрунту і насичує його азотом і мікроелементами. А травники вирощують люпин для отримання лікарської сировини.

Американці маринують насіння багаторічного люпину і з задоволення їдять його як закуску. Не дарма друга назва цієї культури – "вовчі боби".

Люпин також переробляють у популярний корм для риб.

А з нашої статті ви дізнаєтеся, як прикрасити свій сад яскравими, ошатними суцвіттями люпину, використовуючи розсадний і безрозссадний спосіб, як доглядати за цією рослиною протягом сезону і як захистити її від хвороб і шкідників.

Люфа (лат. Luffa) – рід трав'янистих ліан родини Гарбузові, ареал яких охоплює субтропіки та тропіки Азії й Африки. У роду понад 50 видів. Деякі з них популярні в культурі.