Рослини на К

Рослина кабачок (Cucurbita pepo var. giraumontia) є кущовим різновидом твердошкурого гарбуза і належить до родини Гарбузові. Це овоч із довгастими плодами жовтого, зеленого, білого або чорно-зеленого кольору з ніжною м'якоттю, який вживають у їжу в сирому, смаженому, тушкованому, маринованому і консервованому вигляді. Родом овоч кабачок з Оахакської долини в Мексиці, звідки в XVI ст. разом з іншими дивовижними для Старого світу продуктами він потрапив до Європи, де спочатку вирощувався в оранжереях як рідкісна рослина, і лише в XVIII ст. його недостиглі плоди вперше потрапили на стіл.

Кабомба (лат. Cabomba) – рід водних рослин родини Кабомбові, що налічує 5 видів, які зустрічаються в затоках річок і прісних водоймах із неглибоким дном на території Північної Америки та від Центральної Бразилії до Мексики. У культурі ці рослини вирощуються як акваріумні. Свою популярність серед акваріумістів кабомба заслужила тим, що легко пристосовується до різних умов і швидко стає частиною системи, беручи участь у кругообігу речовин в акваріумі.

Рослина кавун (лат. Citrullus lanatus) – трав'янистий однорічник, вид роду Кавун родини Гарбузові. Кавун – баштанна культура, батьківщина якої південь Африки – Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР. Тут досі зустрічається споріднений кавуну вид колоцінт, який вважають предком культурного кавуна. Обробляли цю культуру ще в Давньому Єгипті, в XX ст. до н.е.: насіння кавуна було виявлено в гробниці Тутанхамона. Доказ того, що кавун був відомий стародавнім римлянам, які їли його свіжим і солоним, а також варили з нього мед, можна знайти у віршах Вергілія.

Кактус (лат. Cactaceae) належать до родини Кактусові, представленої багаторічними квітковими рослинами. Родина поділяється на чотири підродини. Слово «кактус» має грецьке походження. Карл Лінней ввів цю назву в 1737 році як скорочене від «мелокактус» (чортополох) через колючки, якими вкриті представники кактусових.

Каладіум більш відомий під народною назвою «слонячі вуха». Ще одна назва каладіума – «Христове серце». Як ви вже здогадалися, настільки химерні назви ця квітка отримала через форму свого листя. Листя у каладіума красиво і яскраво забарвлене, любителі цієї квітки часто називають їх «паперовими» – за тонкість і колірну гаму.

Про цю квітку можна сказати: і як я без неї жила! У всякому разі, наші мами і бабусі не уявляють собі як можна не мати в будинку таку корисну рослину як Каланхое. Пригадую, у нас в будинку воно теж росло. І не дивно, адже Каланхое лікарське використовується в лікувальних цілях: від нежиті, хвороб горла, при порізах та опіках. Я саме для цих цілей випросила у свекрухи квітку, що вже добре розрослася.

Калатею привезли в Європу конкістадори: їх вразило її листя, що нагадує чи то візерункові крила метеликів, чи то строкате пір'я дивовижних птахів.

Сьогодні калатея вирощується в кімнатній культурі практично в усьому світі, незважаючи на те, що забобонні люди приписують їй дуже неприємні властивості. Але ж ніхто не знає, скільки правди в цих вигадках.

Якщо ви створите їй необхідні умови і забезпечите хороший догляд, калатея здатна прожити в будинку багато років, і у вас щовечора буде можливість спостерігати урочистий ритуал марантових: як піднімається вгору і складається в молитовному жесті листя.

Читайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся ще дуже багато цікавого про калатею.

Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з'явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.

У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.

Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи  вологості кала продовжує цвісти!

У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.

Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.

Калина (лат. Viburnum) належить до роду деревних квіткових рослин родини Адоксових, яких налічується понад 160 видів. Поширені представники цього роду в помірному поясі північної півкулі, а також в Андах, на Антильських островах і Мадагаскарі. Слов'янську назву рослина отримала, імовірно, через свої червоні, ніби розпечені ягоди, хоча інші науковці виводять це слово від слов'янського «мокра земля, болото, дра¬говина», бо калина – вологолюбна, поширена у болотистій місцевості. У слов'янській культурі про калину складено чимало легенд, переказів, приказок і прислів'їв.

Каллізія (лат. Callisia) – рід вічнозелених трав'янистих багаторічників родини Коммелінові, які ростуть у вологому притінку тропіків і субтропіків Антильських островів, а також країн Центральної та Південної Америки. У роду 12 видів, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі. Назва рослини походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гарний» і «лілія», хоча найближчим родичем каллізії є не лілія, а традесканція.

Рослина кальцеолярія (лат. Calceolaria) належить до роду Кальцеолярієві родини Ранникові, хоча англійські вчені виділяють рід Кальцеолярієві в окрему родину. В роду близько 400 видів рослин, які ростуть у Центральній і Південній Америці. У перекладі «кальцеолярія» означає «черевичок». Представники роду – трав'янисті рослини, напівчагарники або чагарники, є серед них багаторічники, дворічники й однорічники, але в кімнатній культурі квіти кальцеолярія вирощують зазвичай як однорічні трав'янисті рослини.

Калюжниця (лат. Caltha) – невеликий рід трав'янистих багаторічників родини Жовтецеві, в якому близько 40 видів. Наукова назва роду походить із грецької мови, перекладається як «чаша», «кошик» і описує форму квітки цих рослин. Українська назва утворена від слова «калюжа». Інакше цю рослину називають жабником і курячою сліпотою.

Під назвою «орхідея камбрія» в кімнатній культурі вирощують гібриди кохліоди, брасії, онцидіума, одонтоглоссума й мільтонії, причому кожен із батьків передав камбрії найпозитивніші свої якості: великі квіти яскравих забарвлень дісталися гібридам від представників роду Одонтоглоссум, приємні пахощі – від мільтонії або брасії, а яскраві й строкаті візерунки – від вільсонари і беаллари. Камбрії найневибагливіші з орхідей, а проте потрібно все-таки знати, як доглядати за камбрією в домашніх умовах.

Камелія (лат. Camellia) належить до родини Чайні і включає приблизно 80 видів рослин. Росте в субтропічних і тропічних поясах Східної та Південно-Східної Азії, в Японії і Кореї, на Індокитайському півострові, на о. Ява і Філіппінських островах. До Європи вперше з Філіппін камелію привіз священик і натураліст Г.І. Камеліус, на чию честь рослина й отримала свою назву.

Рослина кампсис (лат. Campsis), або бігнонія – деревіюча листопадна ліана родини Бігнонієві, велика теплолюбна рослина з яскравими квітками. Наукову назву квітка кампсис отримала від грецького слова, що означає скручувати, гнути, згинати. Деякі садівники-любителі вважають, що кампсис і текома, або текомарія – одне і те саме, але це не так: ці рослини справді належать до однієї родини, але представляють різні роди. Рід Кампсис включає лише два види, один з яких культивується в парках Європи з XVII століття.

Кандик, або собачий зуб – оригінальна рання весняна цибулинна рослина родини лілійні. Грецька назва – еритроніум (Еrythronium), що походить від слова «erythros», що означає «червоний», і, мабуть, такого кольору були перші знайдені рослини. Відомо 25 видів еритроніума. Ареал існування – на відкритих ділянках прохолодних, світлих, вологих лісів помірної і субтропічної зони Північної півкулі, деякі види зустрічаються на альпійських луках і у гірських тундрах. Велика частина видів росте в Північній Америці. Відрізняється кандик невибагливістю, морозостійкістю і високою декоративною сполучуваністю з іншими цибулинними квітами.

Квітка, в якій є щось від орхідеї, щось від гладіолуса і щось від банана, погодьтеся, не може залишитися непоміченою. Без червоних, жовтих, оранжевих, пурпурних, двоколірних і в цяточку канн зазвичай не обходиться жодна велика міська клумба. Але чужоземка канна не проти оселитися навіть на вашому балконі чи підвіконні!

Чим відрізняється догляд за садовою та домашньою канною? Як правильно «будити» насіння канн: ошпарювати окропом чи все ж морозити в холодильнику? Навіщо і як потрібно робити для канн «гарячу підстилку»? Ділимося перевіреними рекомендаціями успішного вирощування канн... Без смс та реєстрації! ;)

Капуста кале, або кале, або Грюнколь, або Брунколь, або Браунколь, або кучерява капуста (лат. Brassica oleracea var. Sabellica) є однорічною овочевою рослиною, різновидом виду Капуста родини Хрестоцвіті. Це листовий овоч, що, на відміну від інших різновидів капусти, не утворює головки. Листя капусти кале нагадує кучеряве листя салату. Кале дуже схожа на дику капусту, проте достеменно її походження досі не встановлено, хоча відомо, що до кінця Середньовіччя капуста кале була в Європі одним із найпоширеніших овочів. На початку XIX століття російські торговці завезли її в Канаду, а під час Другої світової війни через високу поживну цінність кале стали широко культивувати в Великій Британії.

Червоноголова капуста – різновид капусти городньої. Вона дуже схожа на свою білоголову родичку, але її листя через високий уміст антоціану забарвлене в ліловий або фіолетовий колір. Червоноголова капуста не така урожайна, як білоголова, проте виявляє набагато більше стійкості до шкідливих комах та інфекцій. Насіння цього різновиду можна сіяти відразу на грядку, але краще виростити розсаду, а потім пересадити її на город.

Капуста (лат. Brassica) – рід рослин родини Капустяні (Хрестоцвіті), до якого належать такі відомі в культурі рослини, як капуста городня, ріпа, редис, редька, турнепс, бруква і гірчиця. Відомо близько 50 видів роду, поширених у Середній Європі, Середземномор'ї, Східній та Центральній Азії. В Америці ростуть тільки вивезені з Європи види. Капусту для їжі вирощували ще давні єгиптяни, греки і римляни – вона почала годувати людство 4000 років тому.

Кардіокрінум (Cardiocrinum) – це рід цибулинних рослин родини лілійні. З грецької перекладається, як «серцеподібна лілія», оскільки форма листя рослини нагадує серце. Росте на Далекому Сході, в Японії, Китаї, на Сахаліні. Культивується рослина з кінця дев'ятнадцятого століття, але до цих пір є рідкісним гостем в наших садах. Зовні кардіокрінум нагадує гігантську лілію.

Рослина картопля (лат. Solanum tuberosum), або паслін бульбоносний – вид бульбоносних трав'янистих багаторічників роду Паслін родини Пасльонові. Сучасну наукову назву рослині присвоїв у 1596 році швейцарський ботанік і анатом, систематик рослинного світу Каспар Баугін, і Карл Лінней при складанні своєї класифікації рослин вніс до неї саме цю назву. Слово «картопля» – похідне від італійського tartufo, що в перекладі означає «трюфель». Родом овоч картопля з Південної Америки, де він досі зустрічається в дикому вигляді.

Рослина катальпа (лат. Catalpa) належить до роду родини Бігнонієві, представники якої ростуть у Північній Америці, Вест-Індії, Японії та Китаї. Індіанці використовували вид катальпа бігнонієвидна як лікарську рослину для лікування малярії та кашлюку, називаючи її «катоба», а італійський лікар і ботанік Скополія, який уперше описав цей рід, без лихого наміру спотворив його індіанську назву – «катальпа».

Катарантус (лат. Catharanthus) – рід однорічних або вічнозелених багаторічників, а також напівчагарників родини Барвінкові, що налічує вісім видів, один з яких у природі росте в Індії, а решта на Мадагаскарі. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «ясний, чистий» і «квітка». Спочатку квітка катарантус була занесена ботаніками в рід Барвінок – такою сильною здавалася схожість катарантуса з цією рослиною. Однак, розібравшись, ботаніки зрозуміли, що не такі вже вони й родичі, і в 1837 році катарантус виділили в окремий рід. У культурі рослина з XVIII століття.

Кажуть, що цвітіння каттлеї – це справжнє свято. І не тільки тому, що це казково красиво й ароматно, а ще й тому, що його навіть найстаранніші квітникарі часто чекають роками.

Справа у тому, що зацвісти здатна тільки доросла та здорова каттлея.

Якщо ви вирощуєте квітку з часточки кореня, точно доведеться почекати. А якщо придбали вже дорослий екземпляр орхідеї, то зорієнтуватися можна за кількістю псевдобульб: якщо їх не менше чотирьох, дуже ймовірно, що ваша каттлея зацвіте вже цього року. При дотриманні важливих нюансів догляду, звичайно.

Детальніше – у нашій статті.

Рослина квасениця (лат. Oxalis) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників родини Квасеницеві. У природі квіти квасениця ростуть у Південній Африці, а також у Центральній і Південній Америках і навіть у Європі. Квасениця – національний символ Ірландії, рослина святого Патрика, найбільш шанованого в країні праведника. «Oxys» латиною означає «кислий», і листя квасениці справді має кислуватий смак. У природі відомо близько 800 видів оксалісів, а у культурі деякі квасениці з'явилися у XVII столітті і відтоді вирощуються і як садові, і як кімнатні рослини.

Рослина квасоля (лат. Phaseolus) належить до типового роду родини Бобові, що налічує близько 90 видів, котрі ростуть у теплих районах обох півкуль. З грецької phaseolus перекладається як «човен», мабуть, тому, що боби квасолі обрисами нагадують човен. Іспанський чернець-францисканець і місіонер Бернардіно де Саагун, що жив і працював у Мексиці в XVI ст., у своєму опусі «Загальна історія справ Нової Іспанії» описував свідчення ацтеків про властивості квасолі і різноманітність її видів, оскільки батьківщиною цієї рослини є якраз Латинська Америка.

Рослина керія (лат. Kerria) – листопадний чагарник із родини Розоцвіті, який походить із лісових і гірських районів Японії і південно-західного Китаю. Названо чагарник керію на честь першого садівника Королівського ботанічного саду Цейлону і відомого колекціонера рослин Вільяма Керра.

Кизильник блискучий (лат. Cotoneaster lucidus) – вид чагарників родини Розові, в природі зустрічається на річкових ріняках, скелястих схилах і в змішаних лісах Китаю й Алтаю. Ця невибаглива декоративна рослина широко використовується в ландшафтному дизайні. Родову назву рослини складено з двох слів, що в перекладі означають «айва» й «подібний, що має вигляд», це пояснюється схожістю листя кизильника блискучого з листям айви.

Кизильник (лат. Cotoneaster) – рід вічнозелених або листопадних повільно зростаючих чагарників, а також дрібних дерев родини Розові. Назва чагарнику складена швейцарським ботаніком Каспаром Баугіном із двох грецьких слів: cotonea, що означає «айва», і aster – «подібний, схожий». Пояснюється це тим, що листя одного виду кизильнику має сильну подібність із листям айви. Рід Кизильник представлений більш ніж сотнею видів, різновидів і сортів, що ростуть у природі в Північній Африці і Євразії.