Багатьма базилік сприймається тільки як пряна трава, однак ця рослина має також цілющі властивості та здатна якщо не вилікувати від недуги, то значною мірою полегшити хворобливий стан. Людство застосовує базилік у кулінарних і лікувальних цілях уже близько п'яти тисячоліть. У кулінарії за цей час він заслужив титул короля пряних трав. Сьогодні існує безліч сортів цієї трави, що відрізняються зовнішнім виглядом, смаком і пахощами.
Пряні рослини
Пряними називають рослини, частини яких мають яскравий і різного ступеня стійкий аромат і смак. Їх додають у їжу невеликими порціями для поліпшення її смаку, а іноді й для того, щоб довше зберегти її свіжою. Пряні рослини поліпшують апетит, сприяючи інтенсивнішому виділенню шлункового соку.
Цю категорію рослин поділяють на дві групи: класичні й місцеві прянощі. До класичних відносять рослини, які заведено вживати в їжу по всьому світу, незалежно від того, де вони зазвичай виростають: ваніль, корицю, мускатний горіх, кайєннський перець. У місцях, віддалених від природного ареалу тієї чи іншої пряної рослини, її вживають у сухому або консервованому вигляді.
Місцеві прянощі, тобто ті, що ростуть у вашому регіоні, можна вживати як у сухому, так і в свіжому вигляді. Серед таких рослин у Європі найпопулярніші аніс, хрін, хміль, шафран, м'ята, кмин, петрушка, кріп, меліса, кардамон, естрагон, гірчиця, фенхель, каперси, коріандр, селера та багато інших.
Як приправи зазвичай використовують наземні органи пряних рослин – листя, стебла, квітки чи бруньки, але є й ті, у яких цінність становить кореневище. Серед пряних рослин багато й тих, що мають лікувальні властивості.
Рослина базилік духмяний (лат. Ocimum basillicum), або камфорний, або городній, або звичайний, або васильки справжні, є трав'янистим однорічником виду Базилік підродини Котовникові родини Глухокропивові. У дикій природі трава базилік росте в Китаї, Ірані, Індії, в Африці, на півдні Азії, в американських тропіках, в Середній Азії та на Кавказі. Припускають, що походить базилік з Африки, а в Європу його завезли солдати армії Олександра Македонського.
Кріп (лат. Anethum) монотипний рід трав'янистих однорічних родини Зонтичні, представлений видом кріп пахучий, або кріп городній. У дикій природі вид зустрічається в центральних і південно-західних районах Азії, в Гімалаях і на півночі Африки, а в культурі вирощується по всьому світу. Так само, як і його родичка петрушка, кріп відомий людству з часів Стародавнього Єгипту, але в якості спеції в Європі кріп стали вживати тільки в XVI столітті.
М'ята перцева (лат. Mentha piperita), або м'ята холодна, або м'ята англійська – трав'янистий багаторічник, вид роду М'ята родини Ясноткові, або Губоцвіті, виведений гібридизацією м'яти садової (колоскової) і м'яти водної. М'ята перцева вважалася цінною рослиною ще в Стародавньому Римі: листя м'яти використовували для натирання меблів, а водою, настояною на м'яті, обприскували кімнати.
Рослина майоран (Origanum majorana) – вид трав'янистих багаторічників роду Материнка родини Ясноткові. У природі він росте в Центральній Європі, Північній Африці й на Близькому Сході. Ще в Давньому Єгипті, Елладі та Римській імперії трава майоран цінувалась як декоративна, лікарська рослина та як прянощі. Греки наділяли майоран магічними властивостями, завдяки яким можна повернути собі мужність і любов, і стверджували, що свій аромат рослина отримала від богині кохання Афродіти. Тому на голови молодят надягали вінки з майорану. А римляни вважали майоран найсильнішим афродизіаком.
Рослина розмарин (лат. Rosmarinus) – рід вічнозелених напівчагарників і чагарників родини Ясноткові. У природі розмарин росте в Північній Африці – Марокко, Тунісі, Алжирі та Лівії, а також на Кіпрі, в Туреччині і європейських країнах – Іспанії, Португалії, Греції, Італії, країнах колишньої Югославії та на півдні Франції. У перекладі з латини назва рослини звучить як «морська свіжість» – у стародавніх греків розмарин асоціювався з Афродітою, яка з'явилася з піни морської. Але насправді аромат розмарину далекий від йодистого запаху моря, радше він поєднує в собі запахи сосни й камфори, тому, можливо, ближча до істини не латинська, а грецька назва рослини, що означає в перекладі «бальзамічний чагарник».
Рослина чебрець (лат. Thymus) належить до найбільшого роду родини Ясноткові, який представляє ароматичні напівчагарники або чагарники. До речі, в деяких випадках під чебрецем мають на увазі чебрець повзучий. У народі чебрець має багато інших назв – чабер, чабрик, чебер, чебрик, чебарка, чобер, чобрик, чибер, щебрик, щабрик, цебрик, цебриць, цебрець, тим’ян повзучий, мала материнка, боровий чепчик, чепчик, богородська трава, лимонний душок.