Плодові дерева

Доглянутий фруктовий сад – гордість будь-якого садівника. Кожен вирощує в своєму саду дерева відповідно до свого смаку та клімату місцевості. Однак завдяки досягненням селекціонерів сьогодні стало можливим вирощування на півночі плодових культур, які завжди вважалися південними, тому межа між теплолюбними й морозостійкими культурами стала не такою явною. Мало того, із саджанців нових сортів урожай можна отримати не через п'ять-сім років, як раніше, а вже на другий-третій рік.

Які фруктові дерева зазвичай ростуть у наших садах? Яблуні, груші, абрикоси, вишні, сливи та черешні. У південному кліматі можна виростити персик, шовковицю, гранат і інжир. Багато з цих культур не тільки смачні, а й мають лікувальні властивості. Екзотичні плодові дерева – фінік, кавове дерево, кумкват, авокадо, фейхоа, лимон, какао – можна виростити з насіння в оранжереї або на підвіконні.

Дерева складаються з кореневої системи, штамба, центрального провідника та бічних (скелетних, напівскелетних, обростаючих) гілок. На гілках формується два типи бруньок: ростові, або вегетативні, та квіткові, або генеративні. Генеративні бруньки більші за ростові й мають більш округлу форму. І з них спочатку розвиваються квітки, а потім і плоди. Плодами дерев бувають фрукти, ягоди та горіхи.

Ягоди для садуЛіто – пора ягід, і в наших садах зріють давно відомі й улюблені нами культури – малина, полуниця, вишня, смородина, аґрус... Однак останнім часом стали набувати популярності й не такі поширені в садівництві ягідні рослини – ірга, брусниця, черемха, жимолость.

Продовжити читання  

Дерево абрикосАбрикос звичайний (лат. Prunus armeniaca) – вид плодового дерева роду Слива родини Розові. Науковці досі точно не знають, звідки взявся абрикос. Одні вважають, що з району Тянь-Шань у Китаї, інші впевнені, що батьківщиною рослини є Вірменія. У всякому разі, до Європи абрикос потрапив саме з Вірменії: існує версія, що Олександр Македонський привіз його до Греції, а звідти дерево потрапило до Італії, проте документальних підтверджень цьому немає.

Продовжити читання  

Азіміна: вирощування у відкритому ґрунтіАзіміна, або пау-пау чи папая (лат. Asimina) – рід квіткових рослин родини Аннонових, що налічує 8 видів, поширених переважно в природі США. Азіміну називають також банановим деревом або американською папаєю (пау-пау), оскільки плоди всіх трьох рослин мають між собою деяку схожість. Заради цих їстівних плодів у садах вирощується вид азіміна трилопатева, або азіміна трилобіт (Asimina triloba), введена в культуру в 1736 році. Вирощують її в регіонах із теплим кліматом, наприклад, в Італії, Франції, Японії та Іспанії.

Продовжити читання  

Дерево айваАйва звичайна, або айва довгаста (лат. Cydonia), є однотипним родом деревних рослин родини Розові, поширених у природі Середньої Азії, Закавказзя та Кавказу, а також помірних районів Азії, Центральної і Південної Європи, де вона росте на узліссях, вирубках і галявинах, по берегах річок і струмків, у нижньому поясі гір. Айва воліє пухкі, вологі та родючі піщані, важкі суглинні, червоноземні і чорноземні ґрунти.

Продовжити читання  

Дерево аличаАлича (лат. Prunus cerasifera), або слива розчепірена, або слива вишненосна – вид роду Слива родини Розові, дерев’яниста плодова рослина, що є однією з вихідних форм сливи домашньої. Слово алича прийшло з азербайджанської мови й означає «дрібна слива». Сама рослина родом із Передньої Азії та Закавказзя, в дикому вигляді аличу можна зустріти також на півдні України, в Молдові, на Тянь-Шані, Балканах, у Ірані та на Північному Кавказі. У культурі її вирощують у Росії, в Україні, у Західній Європі та Азії.

Продовжити читання  

Кущ аронія (горобина) чорнопліднаЧорноплідна аронія, або чорноплідна горобина (лат. Aronia melanocarpa) – плодовий чагарник або дерево, що належить до виду Аронія родини Розові. Назва рослини в перекладі з грецької означає допомога, користь. Походить горобина аронія зі східної частини Північної Америки, де росте по берегах озер і річок. Усього в Північній Америці можна зустріти до 20 видів чорноплідної горобини. У Європі аронію вирощували як декоративну рослину, але в XIX столітті Мічурін виявив, що вона невибаглива й придатна для селекції, і в результаті ягода аронія зростає сьогодні буквально повсюдно.

Продовжити читання  

Садовий барбарисРослина барбарис (лат. Berberis) належить до численного роду чагарників і дерев родини Барбарисові. Назва роду походить від арабського «beiberi», що означає «має форму мушлі». Ростуть барбариси переважно в гірських місцевостях Північної півкулі і налічують близько 170 видів, частину з яких введено в культуру.

Продовжити читання  

Дерево вишняРослина вишня (лат. Cerasus) – підрід роду Слива родини Розові. Назва «вишня» походить від тієї ж основи, що й німецьке Weichse, що означає «черешня», і латинське viscum – «пташиний клей», тому початкове значення цієї назви можна визначити як «дерево з клейким соком». Латинська назва вишні cerasus походить від назви міста Керасунд, на околицях якого в достатку росли смачні вишні, які римляни назвали керасундськими плодами, звідси і французьке cerise, іспанське cereza, португальське cereja, англійське cherry й українське черешня, яку римляни називали пташиною вишнею.

Продовжити читання  

Хвороби вишні та їх лікуванняВишня (Prunus subg. Cerasus) – підрід рослин роду Слива родини Розові. Назва «вишня» співзвучна німецькому Weichsel (черешня) і латинському viscum (пташиний клей), виходячи з чого сенс слова «вишня» можна сприймати як «пташина черешня з клейким соком». Стародавні римляни називали ці плоди «cerasi» за назвою міста Керасунда, яке прославилося смачними черешнями, або «пташиними вишнями». Від латинського слова cerasi походить італійська, французька, німецька та англійська назва вишень.

Продовжити читання  

Дерево волоський горіхДерево волоський горіх (лат. Juglans regia) – вид роду Горіх родини Горіхові. Інакше його називають царським або грецьким горіхом. У дикій природі волоський горіх росте в західному Закавказзі, північному Китаї, на Тянь-Шані, в північній Індії, в Греції та Малій Азії. Окремі екземпляри рослини зустрічаються навіть у Норвегії. Але найбільші природні горішники розташовані на півдні Киргизстану. Батьківщиною волоського горіха вважається Іран, хоча висловлюється припущення, що ця рослина може мати китайське, індійське або японське походження.

Продовжити читання  

Дерево глід в садуРослина глід звичайний (лат. Crataegus laevigata), або глід колючий, або глід згладжений, або пані-дерево є видом роду Глід родини Трояндові. У дикій природі він зустрічається в Північній Америці, по всій Європі на узліссях, у соснових і листяних лісах, на важких глинистих ґрунтах. Видова назва глоду перекладається як «міцний», що говорить про якість його деревини, а може, і про здатність рослини жити до 400 років. Глід не вимагає особливого догляду й вирощується в культурі як декоративна та лікарська рослина.

Продовжити читання  

Вирощування горобини звичайної в садуГоробина (лат. Sorbus) є родом деревних рослин триби Яблуневі родини Розові, в якому за різними даними налічується від 80 до 100 видів. А рослина горобина звичайна, або червона (лат. Sorbus aucuparia) – плодове дерево, вид роду Горобина, дуже поширений майже по всій Європі, у Передній Азії й на Кавказі. Ареал виду доходить до Крайньої Півночі, а в горах горобина червона вже у вигляді чагарнику піднімається до кордону рослинності. Родова назва sorbus походить із кельтської мови, перекладається як «терпкий, гіркий» і характеризує смак плодів горобини. Видова назва походить від латинських слів, що у перекладі означають «птах» і «ловити»: плоди горобини використовувалися для приманювання птахів.

Продовжити читання  

Дерево грушаГруша (лат. Pyrus) – рід декоративних і плодових листопадних чагарників і дерев родини Розові. Відомо близько 60 видів цього роду. Культивували грушу ще в Стародавній Греції, Римі і Персії. У дикому вигляді груша росте в теплому поясі Євразії, а також у районах із помірним кліматом. Сьогодні, завдяки роботі селекціонерів, цю культуру, яка налічує не одну тисячу сортів, вирощують і в більш прохолодних регіонах – у Підмосков'ї, на Уралі і в Західному Сибіру.

Продовжити читання  

Догляд за деревами навесніАби стати володарем великого та красивого саду, власнику присадибної ділянки потрібно правильно й вчасно доглядати за плодовими деревами. На окрему увагу заслуговують весняні роботи по догляду за садом. Про те, як підготувати ваші дерева до початку сезону вегетації, і піде мова в нашій статті.

Продовжити читання  

Ягода іргаРослина ірга, або коринка (лат. Amelanchier) належить до роду триби Яблуневі родини Розові і є невеликим деревцем або листопадним чагарником. Латинська назва ірги має чи то провансальське, чи то кельтське походження і перекладається як «приносити мед». Англійці називають іргу тіньовим чагарником, червневою або корисною ягодою, а американці зберегли за нею ім'я, дане корінними жителями країни, індіанцями – «саскатун».

Продовжити читання  

Дерево калинаКалина (лат. Viburnum) належить до роду деревних квіткових рослин родини Адоксових, яких налічується понад 160 видів. Поширені представники цього роду в помірному поясі північної півкулі, а також в Андах, на Антильських островах і Мадагаскарі. Слов'янську назву рослина отримала, імовірно, через свої червоні, ніби розпечені ягоди, хоча інші науковці виводять це слово від слов'янського «мокра земля, болото, дра¬говина», бо калина – вологолюбна, поширена у болотистій місцевості. У слов'янській культурі про калину складено чимало легенд, переказів, приказок і прислів'їв.

Продовжити читання  

Дерево ліщинаРослина ліщина (лат. Corylus) належить до роду листопадних чагарників або дерев родини Березові. У роду близько 20 видів, що виростають у Євразії та Північній Америці й утворюють підлісок у хвойно-широколистяних лісах. Найпоширеніший у культурі вид ліщина звичайна, або лісовий горіх. Такі культурні види ліщини, як ліщину понтійську, велику та звичайну часто називають фундуком. Ліщина є однією з найдавніших культурних рослин Європи.

Продовжити читання  

Дерево миндальРослина мигдаль (Prunus dulcis) – невелике дерево або чагарник підроду Мигдаль роду Слива родини Розові. Підрід об'єднує близько 40 видів мигдалю, але в культурі вирощують тільки мигдаль звичайний. Мигдаль вважають горіхом, однак насправді він є кісточковим плодом. Дерево мигдаль походить із Середземномор'я і Середньої Азії – воно з'явилося в цих районах ще до нашої ери. Сьогодні мигдаль, крім Середньої Азії і Середземномор'я, росте в Каліфорнії, Китаї, Західному Тянь-Шані, в Криму, на Кавказі, у виноградниках Словаччини, в Чехії і Південній Моравії.

Продовжити читання  

Дерево мушмула – вирощування в садуМушмула, або чишкун (лат. Mespilus) – рід листопадних рослин родини Розові. За даними The Plant List у роду всього три види. Слово «мушмула» запозичене з турецької мови, в яку воно потрапило з грецької. Як культурна рослина вирощується мушмула німецька, або звичайна, родом не з Німеччини, як можна було би припустити, а з Південно-Західної Азії та Південно-Східної Європи. До Німеччини мушмулу завезли римляни. Сьогодні в дикому вигляді вона зустрічається в Азербайджані, Південній Осетії, Грузії, Вірменії, на Північному Кавказі, на південному березі Криму і навіть у центральних областях України.

Продовжити читання  

Дерево нектаринНектарин, або персик голоплідний, є різновидом персика з гладкою, як у сливи, шкіркою. У Китаї нектарин вирощують уже понад 2000 років. У Європі перший опис нектарина з'являється в XIV столітті, в англомовних джерелах назва «нектарин» уперше згадується в 1616 році, а популярності на території Європи рослина набула вже в XX столітті, коли з'явилися великоплідні сорти нектарина. Сьогодні в промислових масштабах нектарини вирощують у Середземномор'ї – в Італії, Тунісі, Греції, на Кіпрі і в країнах колишньої Югославії. Нектарин стійкішій до захворювань і комах-шкідників, ніж персик, а його зимостійкі сорти придатні для вирощування навіть у Волгоградській області.

Продовжити читання  

Дерево обліпихаОбліпиха (лат. Hippophae), або плоховник, належить до роду рослин родини Маслинкові, що ростуть по берегах річок і озер переважно на піску або гальці. Обліпиху можна зустріти в горах на висоті 2100 м над рівнем моря. У народній медицині обліпиху ще в Стародавній Греції використовували для лікування і людей, і коней, і хоча з часом про неї чомусь забули, останніми десятиліттями її знову стали застосовувати досить широко.

Продовжити читання  

Весняне обрізування плодових деревХоч би як ми любили природну, нерукотворну красу природи, рано чи пізно доводиться усвідомити, що дерева і кущі в нашому саду потребують обрізування. Адже основна функція плодових дерев – плодоношення, а загущеність крони підвищенню врожайності не сприяє. Обрізування гілок, зроблене за всіма правилами, стимулює підвищення врожайності фруктових культур, санітарне обрізування підтримує їхнє здоров'я, захищаючи від хвороб і шкідників, а змолоджуюче обрізування рослин продовжує їм життя.

Продовжити читання  

Осіннє обрізування плодових деревДерева в саду вимагають догляду цілий рік, і від того, наскільки грамотно цей догляд здійснюється, залежать довголіття і врожайність плодових культур. Одним із найважливіших пунктів догляду за деревами та чагарниками є обрізування, головне завдання якого – правильне формування крони. Починається формування з молодого віку, і суть його зводиться до того, щоб залишати та стимулювати до розвитку і плодоношення потрібні гілки, а старі та хворі, а також ті, що заважають і ростуть неправильно, видаляти. Поряд із такими заходами з догляду, як підживлення добривами та захист від шкідників і хвороб, правильне обрізування допомагає рослині рівномірно розподіляти живлення і сили, тому й урожай на деревах із добре сформованою кроною буває рясний, а плоди – якісними.

Продовжити читання  

Літнє обрізування дерев і кущівБільшість садоводів похилого віку впевнені: обрізувати фруктові дерева потрібно тільки напровесні чи восени. Однак така настанова – всього лише усталений звичай, адже в деяких випадках літнє обрізування не тільки допустиме, але навіть необхідне та напевно корисніше.

Продовжити читання  

Дерево персикПерсик (лат. Prunus persica) – рослина підроду Мигдаль родини Розові. Звідки походить рослина, достовірних даних немає. У всякому разі, відомо, що в природі Північного Китаю росте персик Давида, який є дикоростучою формою персика звичайного. У культурі дерево вирощують у теплих регіонах, а чемпіоном із промислового вирощування персиків є Китай.

Продовжити читання  

Осіння побілка плодових деревМи вже звикли бачити напровесні й восени плодові дерева з побіленими стовбурами, але чи багато хто замислюється, навіщо це робиться? Більшості здається, що цей ритуал виконує суто декоративну функцію. Пропонуємо вам розібратися в питанні, чи потрібно білити дерева, і якщо так, то коли краще цим займатися.

Продовжити читання  

Побілка дерев навесніПравильний догляд за плодовими деревами – запорука їхнього здоров'я, довголіття, рясного і якісного врожаю. На нашому сайті вже розміщена стаття про те, як білити дерева восени, де ми обґрунтували необхідність цієї процедури. Осіння побілка садових дерев є дуже важливим пунктом у переліку заходів з догляду за садом, проте не менш важлива побілка дерев і чагарників навесні.

Продовжити читання  

Дерево сливаСлива (лат. Prunus) – рід деревовидних рослин родини Розові, що налічує близько 250 видів, котрі зростають у північній півкулі. Слива – природний гібрид аличі і терну. Сливу культивували ще в Стародавньому Єгипті, в V-VI ст. до н. е. А сирійці задовго до нашої ери вміли готувати з неї чорнослив, яким торгували з іншими країнами. За легендою, в Європу сливу завіз із Дамаска римський полководець Помпей. У Римі найкращими сортами сливи вважалися горіхова і дамаська.

Продовжити читання  

Суничне деревоВелика різноманітність фруктів і ягід, пропонованих для вирощування в культурі, стимулює садівників до відважних експериментів. Але часто-густо навіть ті, хто не має дачних ділянок, наважуються вирощувати рослини з кісточок з'їдених фруктів або ягід. Наприклад, у багатьох у садах або на балконах росте суничник, який інакше називають суничним деревом.

Продовжити читання  

Чагарник теренТерен (лат. Prunus spinosa), або слива колюча, або тернослива – невеликий колючий чагарник, який належить до роду Слива підродини Мигдалеві родини Розові. Назва «терен» походить із праслов'янської мови й означає «колючка». Зростає терен у районах із помірним кліматом, у лісостепу, степу, по узліссях і на лісосіках, часто створюючи густі зарості. У Криму і на Кавказі терен можна зустріти на висоті 1200-1600 метрів над рівнем моря. У природі терен поширений у Західній Європі, Північній Африці, Середземномор'ї, Малій Азії, Західному Сибіру, Україні та європейській частині Росії.

Продовжити читання  

  • 1
  • 2
Вам може бути цікаво
Ми використовуємо файли cookies.
Детальніше Зрозуміло