Папороті
Папороті – найдавніша група рослин. У палеозой і мезозой папороті були великими деревами, а їхня деревина послужила згодом основою для утворення кам'яного вугілля. Пік популярності папоротей серед садоводів-любителів теж залишився в минулому, але їх, як і раніше, вирощують як у кімнатній, так і в садовій культурі.
Характерною особливістю папоротей є їхнє листя, яке правильніше називати ваями. Ці рослини всупереч легендам і переказам ніколи не цвітуть, а розмножуються вони в дикій природі спорами, які дозрівають на нижньому боці вай. Спори після дозрівання падають на землю, і з них виростають листкові пластинки, котрі продукують статеві клітини.
Ростуть папороті в помірній температурі, під яскравим розсіяним світлом, у трохи вологому ґрунті й вимагають підвищеної вологості повітря. Розмножують їх зазвичай поділом при пересадці, яку, можливо, доведеться робити щорічно. Деякі види розмножуються пагонами-столонами. Можливе вирощування папоротей і зі спори, але це довгий і складний процес.
Існує більше десяти тисяч видів папоротей, із яких у культурі найпопулярнішими є нефролепіс, аспленій, пеллея, даваллія, багаторядник, орляк, адіантум, птерис (крильник), флебодіум, циртоміум.