Настурція (лат. Tropaeolum), або красоля – це трав'янисті рослини родини Настурцієві, яких налічується близько 90 видів. Рослина настурція родом з Південної і Центральної Америки, але і в наших широтах вона влаштувалася давно і надійно, оскільки вирізняється невибагливістю, затребуваними цілющими властивостями та смаковими характеристиками. Головне ж, що квітка настурція своїм тривалим цвітінням здатна прикрасити будь-який, навіть найвишуканіший, сад. Завезену з Голландії в Росію квітку красолю називали ще капуцином через форму квітки, що нагадує капюшон, але поступово назва настурція стала більш вживаною. Офіційну ж латинську назву Tropaeolum присвоїв настурції Карл Лінней.
Настурцієві (Красолеві)
Красолеві – спільнота трав'янистих двочасткових рослин, представлена двома родами, у які входить понад вісімдесят видів трав, що зростають у тропічних лісах і посушливих районах Латинської Америки. Усі представники родини красолевих за рахунок мірозину, що міститься в їхніх органах, мають пряний аромат і смак.
Листя у красолевих лопатеве або пельтатне, позбавлене прилистків і розташоване на довгих черешках. Поодинокі квітки утворюються в пазухах листків і складаються з п'яти яскравих чашолистків, три з яких – два бічні та задній – утворюють разом із частиною квітколожа великий шпорець. Пелюсток у квітки теж п'ять, вони оснащені по краях торочками з вій. Забарвлені квітки красолевих у помаранчевий, червоний, теракотовий або жовтий кольори, але є види з блакитними чи фіолетовими квітками. Запилюються красолеві бджолами, мухами й джмелями, а красолю п’ятилисту запилюють колібрі.
Плід красолевих може мати м'ясисту, губчасту або ребристу оболонку, а в деяких видів плід при дозріванні розпадається на три кістянки. У культурі вирощують тільки види роду Красоля. На батьківщині багато видів настурції є харчовими рослинами. У народній медицині плоди та листя красолі застосовують у лікувальних цілях.