Черемха, або черемшина (лат. Prunus) – загальна назва деяких видів роду Слива родини Розові, які раніше виділяли в окремий рід або підрід. Найчастіше під поняттям «черемха» мають на увазі черемху звичайну, або гронову, або пташину (лат. Prunus padus), що росте в дикому вигляді в Західній Європі, Азії, Північній Африці та по всій Росії, вважаючи за краще лісові й багаті ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод у районах із помірним кліматом і розташовуючись по берегах річок, на пісках, лісових галявинах і прогалинах. Існує близько 20 видів черемхи.
Медоноси стр. 3
Рослина черешня (лат. Prunus avium), або пташина вишня – дерево родини Розові заввишки до 10, а іноді і до 30 метрів, що зростає в природі Європи, Західної Азії, Північної Африки і дуже поширене в культурі. Це найдавніша форма вишні, яка за 8000 років до н.е. вже була відома в Європі, на території сучасної Швейцарії і Данії, а також в Анатолії. Назва дерева походить від топоніма міста Керасунт, який був розташований між Трапезундом і Фарнаком і славився посадками смачної черешні на своїх околицях.
Чистець (лат. Stachys), або стахіс – рід напівчагарників або трав'янистих багаторічників і однорічників родини Глухокропивові. «Стахіс» означає «колос»: саме так виглядають суцвіття чистцю. Батьківщина стахіса – Мала Азія й Балкани, звідки він поширився по Європі й Азії й урешті-решт став культурною рослиною. У роду понад 300 видів, що виростають сьогодні всюди, крім Нової Зеландії й Австралії. Вирощують чистець як декоративну й лікарську рослину.
Чорниця звичайна (лат. Vaccinium myrtillus), або чорниця миртолиста – низькоросла рослина з їстівними ягодами, вид роду вакциніум родини Вересові (в недавньому минулому цей рід виділяли в родину Брусничні). Латинська назва роду походить від слова «корова», оскільки листя деяких видів використовувалося як корм худобі. Видову назву чорниця отримала за свою схожість із миртом. Українську назву рослині дано за колір ягід і соку, від яких руки і рот довго залишаються чорними.
Рослина чубушник (лат. Philadelphus), або садовий жасмин (ясмин, чубуковець), належить до роду листопадних і напівлистопадних чагарників родини Гортензієві. Ми звикли називати квітку чубушник жасмином за характерні солодкуваті пахощі і схожість квіток цих двох рослин. Латинську назву чубушник-філадельфус отримав на честь царя Єгипту Птолемея Філадельфа, а чубушником його називають тому, що з його міцної деревини з м'якою серцевиною робили чубуки і мундштуки для курильних люльок.
Сьогодні дедалі більш популярними серед садівників-любителів стають яблуні на карликових підщепах, або так звані карликові яблуні, оскільки вони займають набагато менше місця і за ними відчутно легше доглядати. Окрім того, плодоносити вони починають уже не третій рік після посадки, потребують менше поживних речовин, добре ростуть навіть на ділянках із високим заляганням ґрунтових вод. А оскільки вегетаційний період цих яблунь закінчується значно раніше, ніж у яблунь звичайних, у них є більше часу підготуватися до зими.
Колоноподібна яблуня є природним клоном яблуні, що не розвиває бічних гілок. У селищі Келоуна в Британській Колумбії (Канада) в 1964 році на п'ятдесятирічній яблуні сорту Макінтош виявили незвичайну гілку – сильно облистяну, без бічних відгалужень і всю буквально обліплену плодами. Цю спонтанну мутацію розмножили і використали в подальшому для селекції колоноподібних яблунь, якою займалися як англійські науковці з графства Кент, так і селекціонери з інших країн. Перші зразки колоноподібної яблуні отримано в 1976 році.
Кожен садівник прагне, щоб у його саду росли та рясно плодоносили абсолютно виняткові, унікальні сорти плодових культур. До шедеврів селекції можна віднести й високоврожайний сорт яблуні Слава переможцям, що дає запашні, красиві та неймовірно смачні плоди. Цей сорт набув широкої популярності серед власників дачних і присадибних ділянок, і саме про нього ми розповімо в нашій статті.
Яблуня домашня (лат. Malus domestica) – вид плодових дерев роду Яблуня родини Розові, який дуже поширений і вирощується в приватних садах та в промислових масштабах заради його плодів. І з яблунею, і з її плодом яблуком пов'язано безліч легенд, переказів, казок, пісень та інших творів усної народної творчості: яблуко розбрату, котре побічно послужило причиною Троянської війни; яблуко пізнання, через яке людей було вигнано з раю на Землю; яблуко, що впало на голову Ньютона, у результаті чого з'явився закон всесвітнього тяжіння – це найпіднесеніші приклади того, яку роль відіграло яблуко в історії людства.
Яглиця (лат. Aegopodium) – рід трав'янистих багаторічників родини Зонтичні, поширених у Європі й Азії. У роду вісім видів, але найбільшої популярності набула трава яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), яка використовується як медоносна, лікарська, кормова та вітамінна рослина. Водночас яглиця – бур'ян, який дуже важко винищити, однак його пістряволиста форма дуже популярна серед садівників і широко культивується як декоративна рослина, попри агресивну поведінку.