Рослина стапелія (лат. Stapelia) належить до роду багаторічних сукулентів родини Ластівневі, що налічує приблизно сто видів, котрі зростають здебільшого в Південній і Південно-Західній Африці на схилах гір, під деревами або поблизу водойм. Названо рослину на честь відомого нідерландського лікаря XVII століття Ван Стапеля. Квіти стапелія давно стали популярною кімнатною рослиною, чому зобов'язані своєму неповторному цвітінню і простотою в догляді і вирощуванні. Але має квітка стапелія одну жахаючу дивину: запах, який зовсім не нагадує квітковий. Запах гниття. Тому Гьоте сказав про стапелії: «Найкрасивіші – найжахливіші квіти». Саме контраст між красою і запахом стапелії так вабить квітникарів до цього прекрасного чудовиська, створеного природою.
Ластівневі
Цю спільноту рослин низка науковців розглядає як самостійну родину, але частина фахівців схильні відносити її до Барвінкових.
Ростуть ластівневі – трави, чагарники, ліани з деревіючими стеблами та напівчагарники – в помірних і тропічних зонах Африки, Східної Азії та Америки. Усього їх описано майже три з половиною тисячі, і третя частина з них належить до сукулентів.
Листя у ластівневих просте, цілокрає, супротивно розташоване. Квітки можуть бути поодинокими, формувати парасольку чи пучкоподібні грона. Віночок квітки у ластівневих може бути лійкоподібним, колесоподібним або дзвінковим. Запилюють рослини мухи або перетинчастокрилі комахи. Плід – дволистівка з численним насінням.
Багато ластівневих містять глікозиди й алкалоїди. Деякі привабливі рослини вирощують у кімнатній культурі, проте не кожен захоче тримати у себе вдома рослину з ароматом гниючого м'яса, який характерний для сукулентів цієї спільноти. Однак такі рослини, як церопегія, гуернія, хойя, стапелія та стефанотіс досить популярні.
Рослина стефанотіс (лат. Stephanotis), або мадагаскарський жасмин, або марсденія, належить до родини Барвінкові і представлений у природі приблизно шістнадцятьма видами. Слово «стефанотіс» утворене з двох грецьких слів: «stephanos» – корона та «otos» – вухо, і названо так рослину було через схожість її квіток на корону з п'яти загорнутих, як вушка, пелюсток на тичинковій трубці. Поширені квіти стефанотіс у Китаї і Японії, на Мадагаскарі та в Малайзії. У домашніх умовах вирощується тільки стефанотіс флорібунда (стефанотіс рясноквітучий), він же стефанотіс мадагаскарський.