Ксантореєві

Ця родина об'єднує три підродини, в які увійшло 40 родів однодольних квіткових рослин – трав'янистих багаторічників, чагарників і дерев, що мешкають у тропічному та помірному поясі. Майже половина з них належить до сукулентів, багато вирощуються в оранжерейній і кімнатній культурі.

Кореневище у ксантореєвих оснащене потужними додатковими коренями, у яких рослини накопичують поживні речовини. У деяких представників родини замість кореневища цибулини, а в одного коренева система бульбова. Листя представників ксантореєвих формує пучок або розетку, які на деревах розташовані на вершині стовбура та на кінцях гілок. За контурами й розмірами листя ксантореєві різноманітні.

Квітки у ксантореєвих можуть сягати в діаметрі 5 см. Зрідка вони поодинокі, але зазвичай квітки утворюють волотисті, гроноподібні, колосоподібні, парасолькоподібні чи голівчасті суцвіття на кінцях стебел і гілок або на квітконосах, які в окремих випадках можуть сягати 3 м. Плід ксантореєвих може бути коробочкою, горішком або соковитою ягодою.

Найвідомішими в культурі ксантореєвими є алое, хавортія, еремурус, гастерія, кніпхофія, ксанторея, асфодель і бульбінелла.

13 способів використовувати алое для здоров'я та краси

Застосування алое в косметичних ціляхЧудові лікарські властивості алое були відомі ще жителям Стародавнього Єгипту, і попри стрімкий розвиток медицини та фармакології ця рослина не втратила своєї популярності навіть у наш час: алое, як і раніше, вважається еліксиром молодості, краси та здоров'я. У нашій статті ми запропонуємо вам кілька рецептів для приготування ліків із цієї рослини в домашніх умовах. Вони допоможуть вам підтримувати зовнішність і здоров'я на високому рівні.

Продовжити читання  

Еремурус: посадка і догляд у відкритому ґрунті

Квітка еремурусРослина еремурус (лат. Eremurus), або ширяш, або шриш – трав'янистий багаторічник підродини асфоделових родини Ксантореєві, який наразі представлений більш ніж 40 видами, сортами і гібридами. Назва еремурус складається з двох коренів грецької мови, які перекладаються як пустеля і хвіст, і при погляді на високі, пухнасті квітконоси рослини ви зрозумієте, чому квітка еремурус отримала таке ім’я від жителів стародавньої цивілізації. А слова ширяш і шриш у народів Середньої Азії означають клей, оскільки в цих місцях із коріння рослини добувають технічний клей. Роблять із коренів еремурусу також пластир, висушивши їх і подрібнивши на порошок. Варене коріння, що за смаком нагадує спаржу, вживають в їжу, як і листя деяких (далеко не всіх!) видів. Усі частини еремурусу можуть забарвлювати натуральні волокна в жовтий колір. Перший еремурус було описано російським географом, мандрівником і натуралістом Петром Палласом в 1773 році, а в 60-х роках XIX століття еремурус уже вирощувалися в ботанічних садах Росії та Західної Європи, а трохи більш ніж за півстоліття вже було виведено перші гібриди еремурусу, і селекційна робота відтоді не припинялася.

Продовжити читання  

Лілійник: посадка, догляд, сорти та вирощування

Квітка лілійникЛілійник (лат. Hemerocallis) – трав'янистий кореневищний багаторічник підродини Лілійникові родини Ксанторреєві. Батьківщина – Східна Азія. Лілійник знайомий людству з давнини, але вперше наука заговорила про нього в 1753 році, коли Карл Лінней дав йому ім'я «гемерокалліс», яке складається з двох грецьких слів: «hemera», що означає «день, доба», і «callos» – «краса». Російською рослина називається «красоднев», тобто краса, яка живе лише один день. Гарні не лише культурні види і сорти лілійнику, а й «дикуни», що ростуть у природі. Крім того, квіти лілійники настільки невибагливі, що квітникарі називають їх рослиною ледачого садівника, але це справедливо тільки для старих сортів. В останні роки лілійник, завдяки американським і австралійським селекціонерам, опинився на піку моди: нові сорти хоч і більш вимогливі за попередні, але настільки красиві, що зовсім не шкода ні витраченого на них часу, ні зусиль.

Продовжити читання  

Хавортія в домашніх умовах

Квітка хавортіяХавортія (лат. Haworthia) – рід карликових і мініатюрних трав'янистих сукулентів підродини Асфоделові, в природі ростуть у Південній Африці. Назву свою рослина хавортія отримала на честь Едріана Хаворта, англійського ботаніка, який визначив місце цієї рослини в класифікації. Зазвичай м'ясисте темно-зелене листя хавортії утворює розетки на рівні ґрунту, хоча деякі види мають невисоке стебло. Сукулент хавортія в потовщеннях свого листя, як у резервуарах, накопичує вологу на випадок довгої спеки. Краї листя іноді гладкі, іноді зубчасті або вкриті довгими остюками. Листя деяких видів покрите білими опуклими горбиками. Часто рослини цього роду випускають безліч бічних пагонів. Хавортія цвіте маленькими, непривабливими біленькими квітками.

Продовжити читання