Рослина квасениця (лат. Oxalis) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників родини Квасеницеві. У природі квіти квасениця ростуть у Південній Африці, а також у Центральній і Південній Америках і навіть у Європі. Квасениця – національний символ Ірландії, рослина святого Патрика, найбільш шанованого в країні праведника. «Oxys» латиною означає «кислий», і листя квасениці справді має кислуватий смак. У природі відомо близько 800 видів оксалісів, а у культурі деякі квасениці з'явилися у XVII столітті і відтоді вирощуються і як садові, і як кімнатні рослини.
Кімнатні гарноквітучі рослини стр. 4
Китайська троянда окультурена дуже давно. В Азії гібіскус використовували для ритуалів: з квітів плели вінки для молодят і готували напій, що збуджує у молодят пристрасть.
В Європі ж у рослини з'явився негативний шлейф: її називали квіткою смерті за те, що вона нібито випромінює погану енергію, що руйнує здоров'я і стосунки в родині. З гібіскусом пов'язано безліч прикмет, і всі вони не втішні для рослини.
Однак те, що китайська троянда дуже красива, не заперечують навіть забобонні люди. Так чи варто відмовляти собі в задоволенні милуватися гібіскусом через сумнівні вигадки?
У нашій статті ви знайдете вичерпну інформацію про те, як правильно доглядати за гібіскусом.
Купити кімнатну азалію я вирішила після того, як побувала в оранжереї Київського ботанічного саду. У лютому-березні – пік цвітіння цих дивовижних рослин. Звичайно, в оранжереї вони виглядають як досить великі кущі, практично деревця. Але кімнатні нічим не гірші. Азалія кімнатна – невелика рослина зі здеревілим стовбуром і дуже красивими квітами. Ось вони мене і підкорили. Але в результаті замість домашніх азалій у мене вийшли офісні. Їм більше підійшли умови в моєму кабінеті, а не вдома. Чому? Розповідаю нижче.
Зазвичай цю квітку ми отримуємо в подарунок до якого-небудь свята: 8 березня або професійного дня. Гербери, нарівні з орхідеями і бальзамінами, є оригінальним презентом для жінки. Зараз стали популярні в якості подарунка не букети зрізаних квітів, а оригінальні рослини у вазонах. Одна з них – кімнатна Гербера. Вона досить довго цвіте, невибаглива, а на літо Герберу можна висадити у відкритий грунт. Але оскільки ця квітка не так давно завоювала популярність, то питання, як доглядати за Герберою, виникає у квіткарів знову і знову.
В мене вже була досить велика колекція різних квітів, зокрема і екзотичних, коли я поповнила її ще і бальзамінами. І, незважаючи на свою зовнішню простоту і неекзотичність, ці квіти надовго стали моїми улюбленцями.
Рослина клеродендрум (лат. Clerodendrum), або клеродендрон – це листопадні чи вічнозелені дерева або чагарники родини Вербенові порядку Губоцвіті. У природі квіти клеродендрум зустрічаються здебільшого у тропіках Африки, Азії та Південної Америки. Усього відомо близько 400 видів клеродендрумів. Назва рослини перекладається як «дерево долі», його іноді називають «волькамерією» або «невинним коханням».
Клівія (лат. Clivia) - рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.
Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.
Клівія – рослина з родини амарилісових. Родом з Південної Африканської Республіки. Росте з середньою швидкістю, цвіте за правильного догляду щороку.
Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.
Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.
Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.
На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.
Клузія (лат. Clusia) – рід вічнозелених рослин родини Клузієві, що налічує за різними даними від 150 до 300 видів, поширених переважно в тропічних районах Південної Америки, хоча деякі з них можна зустріти і в Північній. Рід було названо на честь Карла Клузіуса (Шарля де Леклюза) – одного з найвідоміших європейських ботаніків XVI століття. Серед видів клузії є й такі, які можна вирощувати в кімнатній культурі.
До родини Геснерієві входить приблизно 65 видів рослин роду колерія (лат. Kohleria). Ростуть переважно на територіях від Центральної Америки до Мексики, на о. Тринідад і в Колумбії. Цей рід отримав свою назву на честь відомого викладача в ХІХ столітті в Цюріху Майкла Колера. Колерії не особливо вимогливі до температури і вологості повітря, тому вирощувати їх простіше, ніж інші рослини родини Геснерієві.
Колерія – рослина з родини геснерієвих. Природне середовище існування – Південна Америка. При правильному утриманні рослина цвіте щороку. Росте не швидко.
Кринум (лат. Crinum) – рід красивих цибулинних рослин родини Амарилісові, поширених у тропіках і субтропіках обох півкуль. У роду понад сто видів. Велика частина окультурених рослин вирощується в домашніх умовах, добре знайомий квітникарям і кринум акваріумний, а гібридний вид кринум Пауелла є популярною садовою рослиною.
Кроссандра (лат. Crossandra) – рід тропічних рослин родини Акантові, поширених у вологих лісах Шрі-Ланки, Індії та Африки. Нині в роду налічують понад 50 видів. Першою в роду була окультурена кроссандра лійкоподібна, або хвилелиста. Сталося це в XIX столітті. Саме цей вид, а також його сорти та гібриди, переважно і вирощується як гарноквітуча оранжерейна та кімнатна рослина.
Ломикамінь (лат. Saxifraga) – рід багаторічних рослин, до складу якого входить приблизно 370 видів. Деякі види є одно- або дворічними. Дослівний переклад з латинської – «ламати камінь». Ломикамінь проростає корінням у камені і з часом розламує його. Поширені в помірних поясах і в більш холодних місцях.
Лудізія (лат. Ludisia), або лудісія – рід наземних трав'янистих рослин родини Орхідних родом з Індонезії і південно-східної Азії, що включає тільки один поліморфний вид – лудізію різнобарвну (лат. Ludisia discolor). Ці рослини в квітникарстві відносять до особливої групи «Jewel orchids», тобто лудізія – «дорогоцінна орхідея», однак визначається її коштовність не красою квітки, а особливістю забарвлення листя. У цій групі є представники й інших підтриб.
Мезембріантемум (лат. Mesembryanthemum) – рід невеликих сукулентних однорічників або дворічників родини Аїзові, поширених у Південній Африці. Назва, присвоєна роду в 1684 році, перекладається з грецької мови як «полуденна квітка»: відомі на той час мезембріантемуми об'єднувала особливість розтуляти квітки тільки в сонячну погоду. Через цю ознаку мезембріантемуми називають також сонячниками чи полуденниками. Однак у 1719 році були виявлені мезембріантемуми, квітки яких розпускаються вночі.
До родини Миртові належить рід мирт (лат. Myrtus), який налічує 20-40 видів рослин. У природі ця рослина росте майже на всіх континентах – у Західній Африці, в штаті Флорида в США, у Північній Америці й уздовж узбережжя Середземного моря в Європі.
Рослина мирт (лат. Myrtus) належить до роду вічнозелених деревних рослин родини Миртові, квіти яких містять ефірну олію. Природними ареалами мирта є Середземномор'я, Азорські острови і північ африканського континенту. Назва рослини невипадково співзвучна з грецьким словом «мирра», що означає «бальзам, рідкі пахощі», адже саме в якості культового атрибута ефірна олія мирта здавна використовується у храмах різних конфесій. Легенда розповідає, що вигнаний з Едему Адам приніс із собою на Землю квітку мирт як пам'ять про втрачений рай. З цією рослиною у різних народів пов'язано багато міфів, повір'їв, традицій, ритуалів і прикмет. Дерево мирт здавна вважається символом слави, миру і надії.
Мімоза (лат. Mimosa) належить до родини Мімозових і налічує залежно від джерела 300-450 видів рослин. Природна середа існування – субтропічна та тропічна Америка, Африка, Азія.
Молочайні – це численне сімейство квіткових рослин (понад 1500 видів в дикій природі). Деякі види молочаїв успішно вирощують в домашніх умовах.
Кімнатний молочай приваблює квітникарів своєю екзотичною зовнішністю, а ще – невибагливістю у догляді.
У більшості видів молочаїв квіти не надто виразні, зате цікаві форми та яскраві приквіткові листочки з лишком компенсують цей маленький недолік.
Практично єдиною рисою, яка об'єднує такий різноманітний рід молочаїв, є наявність молочного соку в стеблах. В решті ж – зовнішній вигляд, агротехнічні умови – молочаї дуже різняться.
Та все ж є деякі хитрощі догляду, дотримання яких гарантує вам успіх у вирощуванні майже будь-якого з молочаїв.
Детально – в нашому матеріалі.
Квітка мурайя (лат. Murraya) належить до роду вічнозелених чагарників і дерев родини Рутові родом із тропічних лісів Індокитаю, Індії, островів Суматри та Яви. Назву рослина мурайя отримала на честь вірного учня Карла Ліннея, шведського ботаніка Юхана Андреаса Муррея. Рід налічує 8 видів, але в кімнатній культурі вирощується тільки мурайя волотиста, вона ж екзотична.
Нематантус (лат. Nematanthus) є родом родини Геснерієві, до якого належать 28 видів. Своєю назвою рослина завдячує німецькому професору ботаніки і доктору медицини Генріху Адольфу фон Шредеру, який утворив слово «нематантус» із двох грецьких слів: νημα – нитка, волосся, і άνθος – квітка, тобто квітка на тонкому квітконосі. Іноді квітку нематантус називають золотою рибкою. Наразі рід Нематантус об'єднали з родом Гіпоцірта (hypo – під, kyrtos – витягнутий), тому правомірна й така назва нематантуса. У культурі рослина відома з 1846 року.
Неріне (лат. Nerine) – цибулинна рослина, що налічує до 30 видів і належить до родини Амарилісові.
Нертера (лат. Nertera) – рослини з родини Маренові, що включають 3-12 видів (залежно від джерела). Батьківщина нертери – тропічні зони по всій Землі. Рід отримав свою назву від грецького «nerteros» – «невеликий».
Рід нідуляріум (лат. Nidularium) родом із Бразилії і належить до родини Бромелієвих. Рід налічує близько 80 видів. «Nidus» (лат.) – гніздо. Від цього слова нідуляріум і отримав свою назву, бо його суцвіття розташовані всередині розетки.
Пишний трояндовий кущ на підвіконні – гордість кожного квітникаря. Щоб ваша кімнатна троянда вчасно розцвітала і гармонійно розвивалася, не забувайте вчасно її обрізати. Обрізка стимулює ріст нових гілочок, на яких в перспективі теж будуть трояндові бутони. Звісно, спочатку обрізаний кущик троянд виглядає не так естетично, але ця процедура життєво необхідна вашій розі, адже так рослина омолоджується.
Квітка онцидіум (лат. Oncidium), або «танцюючі лялечки», належить до роду трав'янистих багаторічників родини Орхідних. Більшість видів цього роду епіфіти, але зустрічаються серед представників онцидіуму і літофіти, і наземні рослини. Онцидіум у природі дуже поширений у Південній і Центральній Америці, на Антильських островах і на півдні Флориди. Ростуть ці орхідеї в різного типу лісах на висоті до 4000 м над рівнем моря. Уперше орхідею онцидіум описав у 1800 році шведський ботанік Петер Улоф Сварц. У кімнатному квітникарстві популярні як природні види онцидіума, так і їхні сорти й гібриди.
Квіти пасифлора (лат. Passiflora), або страстоцвіт, або годиннички, або мучениця, або «кавалерська зірка», належать до роду родини Страстоцвіті, що налічує від чотирьохсот до п'ятисот видів, котрі зростають здебільшого в тропіках Америки (у Бразилії і Перу), Азії, Австралії та в Середземномор'ї. Один вид пасифлори росте на Мадагаскарі. Назва «пасифлора» утворена від двох латинських слів: «passio» – страждання і «flos» – квітка, а дали її рослині перші місіонери, що приїхали до Південної Америки, яким квітка видалася символом страждань Христа.