Гіпеаструм належить до родини амарилісових рослин, зустрічається в тропічних субтропічних зонах Американського континенту. Період цвітіння припадає на кінець зими – середину весни. Рослина швидкозростаюча.
Кімнатні гарноквітучі рослини стр. 3
Гіпеаструми – дуже гарні рослини, і їх популярність постійно зростає.
Стрілки гіпеаструма з розкішними суцвіттями, більшими, ніж у спорідненого амариліса, можуть стояти у зрізці до двох тижнів, а якщо в приміщенні прохолодно, то і до трьох.
Цибулину гіпеаструма можна посадити на вигонку і отримати букет до святкового різдвяного чи новорічного столу.
Щоб з гіпеаструмом не було проблем, потрібно створити йому близькі до природних умови і дотримуватися нескладних правил догляду за рослиною. Всю необхідну інформацію про вирощування гіпеаструма в кімнатній культурі ви зможете знайти в нашій статті.
У XVIII столітті шведський король Карл II ввів в придворний побут так звану мову квітів, на якій глоксинія означає "любов з першого погляду". І це визначення повністю відповідає враженню, яке рослина справляє на оточуючих: той, хто вперше побачив велюрові грамофончики глоксинії, відразу стає її захопленим шанувальником.
Сьогодні глоксинія прекрасна – одне з найпопулярніших квітучих кімнатних рослин. Про те, як вирощувати глоксинію в домашніх умовах, як вводити її в період спокою і як підтримувати її під час пробудження на початку наступного сезону, читайте в нашій статті.
Глоріоза (лат. Gloriosa) росте у тропічних зонах Азії та Африки. Рід входить до родини Пізньоцвітові і налічує 5-9 видів рослин. Спочатку рід відносили до Лілійних.
Гортензія (лат. Hydrangea) належить до родини Гортензіеві і налічує до 35 видів. Інша, більш наукова і пізніша назва – гідрангея, але вона так поширено і не прижилася. Рослина в природних умовах росте в Азії і на Американському континенті.
Рослина гортензія (лат. Hydrangea) належить до роду квіткових рослин родини Гортензієві, яка налічує близько вісімдесяти видів, серед яких є і маленькі дерева, і чагарники. У дикій природі гортензія зростає в обох Америках, а також у Китаї, Японії та інших країнах Східної та Південної Азії. Названо рослину на честь якоїсь принцеси Священної Римської імперії, про яку вже ніхто не пам'ятає, а назву «гідрангея», котра в перекладі з давньогрецької означає «посудина з водою», дали гортензії ботаніки-систематики за її непомірну любов до вологи.
У природі гузманія (вона ж гусманія) любить тропічні ліси Центральної Америки, Венесуели, Бразилії, Індії. Та не боїться висоти: найсміливіші екземпляри гузманії зустрічаються навіть на висоті в 2600 метрів над рівнем моря!
У квіткових магазинах гусманія нерідко продається під назвою «бромелія» – від назви своєї родини: Бромелієві.
В основному на прилавках можна знайти сорти гузманії язичкової: Темпо, Мікс, Остара, Кенді, Вазон, Амаретто. Сорти бромелії мають свої особливості, відрізняючись не тільки зовнішнім виглядом, але й тонкощами догляду.
Пропонуємо ознайомитися з найпопулярнішими різновидами гусманії, а також їх особливостями.
Декабрист, різдвяник, шлюмбергера, Варварин цвіт та ракові шийки – все це назви однієї екзотичної рослини, відомої у нас в першу чергу своїм щедрим цвітінням у студену пору.
У дикій природі декабрист прикрашає тропічні ліси, причому росте прямо на деревах. Воду та поживні речовини отримує за допомогою повітряних корінців. Звертали увагу, які у квітів декабриста довгі тичинки? Це неспроста, адже цей епіфіт опилюють найкрихітніші пташки на землі – колібрі!
Дикі шлюмбергери цвітуть тільки білим або червоним, ми ж, завдяки старанням селекціонерів, можемо отримати «букет під ялинку» з рожевими, малиновими, жовтими і навіть фіолетовими бутонами!
Як змусити декабрист цвісти не лише у грудні та як не сполохати довгоочікуване цвітіння – розповімо в нашій статті.
Якщо ви збираєтеся придбати дендробіум у магазині, знайте, що вам з імовірністю в 99% дістанеться гібрид.
«Справжню» орхідею дендробіум можна знайти лише у ботанічному саду або розпліднику, де ця рослина є основою для виведення нових сортів.
Найімовірніше, куплена дендробіум матиме «коріння» орхідеї Dendrobium nobile, а також інших орхідей – фаленопсіса, цимбідіума.
Добре це чи погано?
Звичайно, добре, адже квітникарям-початківцям буде легше вирощувати «приборканий» дендробіум, а досвідченим та готовим до екзотики буде ще одна нагода запланувати вилазку в найближчий орхідейний розплідник.
На сьогоднішній день відомо більше 1200 видів дендробіумів, чи є загальні рекомендації з вирощування цих орхідей – розберемося разом.
Дзвоники (лат. Campanula), або кампанула – рід трав'янистих рослин родини Дзвоникових, яка налічує понад 400 видів, що виростають у районах із помірним кліматом на Кавказі, у Європі, Передній і Середній Азії й подекуди в Північній Америці. Зустрічаються ці рослини в степах, лісах, на луках, а також на скельних і пустельних ділянках. Наукова назва роду утворена від слова «campana», що в перекладі означає «дзвін», відповідно «кампанула» перекладається як «дзвіночок».
Дипладенія, або мандевіла (лат. Mandevilla) – рід квіткових в’юнких рослин родини Барвінкові, які в природі можна зустріти в Південній і Центральній Америці. Рід налічує за різними даними від 120 до 190 однорічних і багаторічних видів. У побуті садову, оранжерейну й домашню дипладенії іноді називають бразильським бальзаміном або жасмином, чилійським жасмином, мексиканським деревом кохання і болівійською трояндою. Наукову назву «мандевіла» рослинам роду дано на честь англійського дипломата та садівника-любителя Генрі Дж. Мандевіля, який служив у той час в Аргентині. «Дипладенія» дослівно перекладається з грецької мови як «має подвійні залозки (нектарники)».
Бегонія – дуже популярна кімнатна квітка. І не дарма! В народі її називають «дівочою красою», у бегонії красиве все – і листя, і квіти. Отже, якщо ви кохаєтесь у кімнатних квітах, раджу обов’язково завести бегонію. А я спробую вам розказати про найпоширеніші клопоти, що трапляються у вирощуванні красуні-бегонії. Адже поінформований – значить, готовий вирішувати проблему!
Рослини роду епісція (лат. Episcia), досить широко представлені в кімнатному квітникарстві, входять до родини Геснерієві. Епісція налічує до сорока видів, поширених у Південній і Центральній Америці.
Епіфілум (лат. Epiphyllum) належить до роду епіфітних рослин родини Кактусові, яка налічує близько 20 видів. Назва рослини вказує на наявність у неї листя: επι грецькою означає «на», «згори», а φυλλον – «листок». Іноді епіфілум називають філокактусом або філоцереусом. Батьківщиною квітки вважають Мексику, а також тропіки та субтропіки Америки. Уперше рослину епіфілум описав у 1812 році Едріен Хеворт. Нині кактус епіфілум – популярна кімнатна рослина.
Еустома мегапопулярна серед квітникарів та флористів. Про це свідчать й народні назви квітки: «ірландська троянда», «техаський дзвіночок», «японська троянда». Здається, кожній країні, яку підкорила еустома, хотілося «прописати» красуню саме у себе.
На жаль, сьогодні всесвітньо популярна «троянда-дзвіночок» в природі практично не зустрічається, а в Америці рослину навіть занесено до Червоної Книги.
Тим ціннішим стає кожен культивований селекціонерами новий сорт чи гібрид.
Чи можливо виростити багаторічну еустому? Як виростити у себе еустому з одного черешка? У чому небезпека пересадки «ніжної троянди»? Чи буде рости ця квітка на підвіконні? Яку кімнату обрати для еустоми в домі?
Великі квітки амазонської лілії віддалено нагадують нарциси: вони так само величні, ароматні і розташовані на безлистих квітконосах. Належить еухарис до родини Амарилісові, представники якого давно оселилися в наших садах і будинках.
Еухарис в наших широтах може рости тільки в оранжереї або на підвіконні, оскільки потрапив до нас із вологих лісів Південної Америки, де можна зустріти цілі зарості амазонської лілії.
Однак в кімнатній культурі в еухариса іноді виникають складності з цвітінням. Про те, як цього уникнути, як організувати для заморського гостя комфортні умови і як розмножити еухаріс самостійно, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.
Все, що потрібно знати про цю кімнатну рослину, в т.ч. як за нею вести правильний догляд.
До родини Маслинні належить рід жасмин (лат. Jasminum), який має до 300 видів. Ростуть переважно в субтропічних і тропічних поясах Австралії, Африки та Азії; по одному виду цієї рослини ростуть у Південній Америці та Середземномор'ї.
Зефірантес (лат. Zephyranthes) – рослина, що належить до родини Амарілісові і нараховує приблизно 35 видів рослин. У природі зустрічаються у вологих місцевостях Південної та Центральної Америки.
Зігопеталум (лат. Zygopetalum) – невеликий рід епіфітних, наземних і літофітних рослин родини Орхідних, які зростають у тропічних районах Південної Америки, причому більша частина представників роду походить із вологих лісів Бразилії. У роду всього 15 видів, і деякі з них настільки популярні в кімнатній культурі, що селекціонерам довелося взятися за виведення сортів і гібридів зігопеталума. Назва роду утворена від грецьких слів, які перекладаються як «збирати в пару» та «чашолисток» («пелюстка»), і характеризує будову квітки зігопеталума.
Каланхое (лат. Kalanchoe) залежно від виду можуть бути трав'янистими багаторічниками, напівчагарниками або сукулентними рослинами. Усього відомо більше 200 видів каланхое, а сам рід входить до родини Товстянкові. Природне середовище проживання – тропічні пояси Австралії, Азії та Америки.
Про цю квітку можна сказати: і як я без неї жила! У всякому разі, наші мами і бабусі не уявляють собі як можна не мати в будинку таку корисну рослину як Каланхое. Пригадую, у нас в будинку воно теж росло. І не дивно, адже Каланхое лікарське використовується в лікувальних цілях: від нежиті, хвороб горла, при порізах та опіках. Я саме для цих цілей випросила у свекрухи квітку, що вже добре розрослася.
Як потрібно вести догляд за рослиною: полив, освітлення, вологість, підживлення і т.д. Розказано про види цієї популярної рослини, а також про їх особливості. Поради від досвідченого квітникаря – як правильно проводити розмноження Каланхое та її пересадку. Поради корисні – не ігноруйте.
Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з'явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.
У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.
Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи вологості кала продовжує цвісти!
У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.
Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.
Рослина кальцеолярія (лат. Calceolaria) належить до роду Кальцеолярієві родини Ранникові, хоча англійські вчені виділяють рід Кальцеолярієві в окрему родину. В роду близько 400 видів рослин, які ростуть у Центральній і Південній Америці. У перекладі «кальцеолярія» означає «черевичок». Представники роду – трав'янисті рослини, напівчагарники або чагарники, є серед них багаторічники, дворічники й однорічники, але в кімнатній культурі квіти кальцеолярія вирощують зазвичай як однорічні трав'янисті рослини.
Під назвою «орхідея камбрія» в кімнатній культурі вирощують гібриди кохліоди, брасії, онцидіума, одонтоглоссума й мільтонії, причому кожен із батьків передав камбрії найпозитивніші свої якості: великі квіти яскравих забарвлень дісталися гібридам від представників роду Одонтоглоссум, приємні пахощі – від мільтонії або брасії, а яскраві й строкаті візерунки – від вільсонари і беаллари. Камбрії найневибагливіші з орхідей, а проте потрібно все-таки знати, як доглядати за камбрією в домашніх умовах.
Камелія (лат. Camellia) належить до родини Чайні і включає приблизно 80 видів рослин. Росте в субтропічних і тропічних поясах Східної та Південно-Східної Азії, в Японії і Кореї, на Індокитайському півострові, на о. Ява і Філіппінських островах. До Європи вперше з Філіппін камелію привіз священик і натураліст Г.І. Камеліус, на чию честь рослина й отримала свою назву.
Квітка, в якій є щось від орхідеї, щось від гладіолуса і щось від банана, погодьтеся, не може залишитися непоміченою. Без червоних, жовтих, оранжевих, пурпурних, двоколірних і в цяточку канн зазвичай не обходиться жодна велика міська клумба. Але чужоземка канна не проти оселитися навіть на вашому балконі чи підвіконні!
Чим відрізняється догляд за садовою та домашньою канною? Як правильно «будити» насіння канн: ошпарювати окропом чи все ж морозити в холодильнику? Навіщо і як потрібно робити для канн «гарячу підстилку»? Ділимося перевіреними рекомендаціями успішного вирощування канн... Без смс та реєстрації! ;)
Катарантус (лат. Catharanthus) – рід однорічних або вічнозелених багаторічників, а також напівчагарників родини Барвінкові, що налічує вісім видів, один з яких у природі росте в Індії, а решта на Мадагаскарі. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «ясний, чистий» і «квітка». Спочатку квітка катарантус була занесена ботаніками в рід Барвінок – такою сильною здавалася схожість катарантуса з цією рослиною. Однак, розібравшись, ботаніки зрозуміли, що не такі вже вони й родичі, і в 1837 році катарантус виділили в окремий рід. У культурі рослина з XVIII століття.
Кажуть, що цвітіння каттлеї – це справжнє свято. І не тільки тому, що це казково красиво й ароматно, а ще й тому, що його навіть найстаранніші квітникарі часто чекають роками.
Справа у тому, що зацвісти здатна тільки доросла та здорова каттлея.
Якщо ви вирощуєте квітку з часточки кореня, точно доведеться почекати. А якщо придбали вже дорослий екземпляр орхідеї, то зорієнтуватися можна за кількістю псевдобульб: якщо їх не менше чотирьох, дуже ймовірно, що ваша каттлея зацвіте вже цього року. При дотриманні важливих нюансів догляду, звичайно.
Детальніше – у нашій статті.