Кімнатні декоративно-листяні стр. 4

Руеллія (лат. Ruellia) – рід трав'янистих квіткових рослин родини Акантові, який за даними The Plant List налічує близько двохсот сімдесяти видів, що ростуть у тропіках і субтропіках Америки. Зустрічаються руеллії також в Африці та Південній Азії. Деякі види є популярними кімнатними рослинами. Назву рід отримав на честь середньовічного французького ботаніка Жана Рюеля.

Тещин язик, щучий хвіст, зміїна коса, індійський меч, тигрова лілія, котячий хвіст та язик сатани – все це народні назви сансевієрії. От скільки яскравих асоціацій у нас викликала ця рослина самим лише своїм листям! (Стебла сансевієрія немає, цвіте дуже рідко.)

Незважаючи на такі колючі прізвиська, характер у сансевієрії м’який та поступливий. Це ідеальна рослина для тих, хто не любить часто заглядати до своїх кімнатних квітів та марудитися зі щорічними пересадками.

Чи справді сансевієрії достатньо одного підживлення на рік? Як обрати ідеальний горщик для цієї рослини? Як пов'язані добрива та вид розмноження з візерунком на листі сансевієрії? Читайте у нашій статті.

Сингоніум (лат. Syngonium) налічує до 30 видів рослин родини Ароїдні, але в кімнатних умовах вирощують лише 2-3 види. Росте в тропічній Південній і Центральній Америці.

Сингоніум – високодекоративна повзуча рослина з прекрасним листям, напівепіфіт, невимогливий ні до умов утримання, ні до догляду.

Сингоніум вміє передбачати погоду: перед дощем на кінчиках його листя збираються краплі вологи.

На жаль, в домашніх умовах сингоніум не цвіте, але в місцях його природного зростання плоди рослини використовуються жителями в їжу.

Сингоніуму приписують різні неприємні властивості, наявність яких не підтверджено наукою. Чи є сенс в них вірити?

Якщо ви хочете прикрасити свій будинок екзотичною вічнозеленою ліаною, прочитайте у цій статті про те, як потрібно вирощувати сингоніум.

Спатифілум – тіньовитривала, але світлолюбна рослина з гарними смарагдовим листям і оригінальними суцвіттями в формі кукурудзяного качана. Ця квітка набула широкої популярності в кінці минулого століття.

Спатіфілуми не тільки красиві, але і корисні: вони очищають повітря в приміщенні від чадного газу, бензолу, формальдегіду, парів аміаку і ацетону. Не мириться спатифиллум і з цвіллю.

Кажуть, що спатифіллум приносить своїм господиням щастя в особистому житті, але тільки якщо він здоровий і всім задоволений. А щоб рослина була здоровою, необхідно чітко слідувати правилам догляду за нею, які описані в нашій статті.

Спатіфілум (лат. Spathiphyllum) – рід декоративних рослин родини Ароїдні, до складу якого входить близько 45 видів. Живе рід на Філіппінських островах та в лісах тропічної зони Колумбії, Бразилії й Венесуели. Назва походить від грецьких слів «спата» і «філум», що відповідно означає «покривало» і «листок».

Якщо ви любите екзотичні рослини і не боїтеся шокувати своїх домочадців, придбайте стапелію. Цей суккулент нічим не примітний, до тих пір, поки не розкриються його квітки. І ось тут настає потрясіння: квітки стапелії пахнуть гнилою рибою.

Чому? Тому що в природі їх запилюють каліфориди, для яких запах плоті, що розкладається, значно привабливіший за квітковий аромат.

Але якщо ви готові примиритися з цією особливістю стапелії, то в іншому вона – красива та невибаглива рослина, яка доставить вам мінімум клопоту.

Про те, які бувають види стапелії, як доглядати за рослиною і як її розмножувати, читайте в нашій статті.

Мадагаскарський жасмин, або стефанотіс – рослина вимоглива. Відомо також, що його сік при попаданні на шкіру викликає подразнення. Однак щільне темно-зелене листя і запашні квіти стефанотіса настільки прекрасні, що з капризами і недоліками рослини цілком можна примиритися.

Що ж стосується вигадок про те, що мадагаскарський жасмин виживає з дому чоловіків, прирікаючи жінок на самотність, то це не більше ніж забобони.

У цій статті описані умови утримання стефанотіса, правила догляду за ним, способи розмноження і рішення проблем, які можуть виникнути у ліани в домашніх умовах.

Стрелітція – рослина в кімнатній культурі поки що рідкісна, але зацікавленість до неї зростає дуже швидко. Привертає вона своїми асиметричними квітками, схожими на птахів зі строкатим оперенням.

Крім високих декоративних якостей, стрелітція має й цілющі властивості: косметичні засоби, виготовлені з насіння, шкірки і стебел стреліції, розгладжують зморшки і усувають темні кола під очима, а фітотерапевти використовують препарати зі стрелітції для зняття свербіння і запалень на шкірі.

Доглядати за стрелітцією зовсім не важко, і якщо ви прочитаєте на статтю, присвячену цій дивовижній рослині, ви з легкістю зможете виростити стрелітції у себе вдома.

Строманта – один з найпрекрасніших представників родини Марантові, що вирощуються в домашніх умовах. Строкате листя рослини здається то атласним, то оксамитовим і має таку привабливість, що складності в утриманні квітки здаються не такими вже й серйозними.

У кімнатній культурі строманта представлена гібридними формами одного виду – строманти криваво-червоної. Листя рослини постійно знаходиться в русі: воно слідує за сонячним світлом, то розкриваючись, то складаючись.

Створити для строманти в квартирі необхідні умови непросто, але можливо. З нашої статті ви дізнаєтеся, як потрібно доглядати за рослиною, щоб вона залишалося на піку своєї привабливості круглий рік.

Сциндапсус – кімнатна ліана, яка чудово очищує повітря від шкідливих домішок і випарів.

Однак слід знати, що сік сциндапсуса отруйний, тому розташовувати ліану потрібно так, щоб до неї не мали доступу ані діти, ані тварини.

Доглянутий сциндапсус здатний прикрасити будь-яке приміщення, і не вірте чуткам, що ліани руйнують шлюби. Це марновірство ґрунтується не на випадках з життя, а на давньогрецькому міфі: Гера зненавиділа рослину за те, що вона врятувала життя сина її чоловіка Зевса, народженого на стороні. Насправді ж ні плющ, про який йшла мова в міфі, ні сциндапсус чоловікогонними властивостями не володіють.

У нашій статті ви знайдете інформацію про те, як утримувати сциндапсус у квартирі.

Табернемонтана (лат. Tabernaemontana) – рід вічнозелених чагарників родини Барвінкові, поширених у прибережній зоні Південної і Центральної Америки, Південно-Східної Азії, а також тропічних і субтропічних районах Африки. Родичами табернемонтани є барвінок, отруйний олеандр і мандевіла. Назву роду в 1703 році дав Шарль Плюм'є на честь німецького лікаря Якоба Теодора Табернемонтануса, якого вважають «батьком німецької ботаніки». Квітникарі називають цю рослину індійською гвоздикою, східно-індійським олеандром і ерватамією.

Трахікарпус (лат. Trachycarpus) – рід родини Пальмові, що включає дев'ять видів, які ростуть у природі східної Азії. Найчастіше представників роду можна зустріти в Японії, Китаї, Бірмі та Гімалаях. У культурі ж, зокрема в кімнатній, трахікарпуси вирощуються повсюдно. Трахікарпус – найпоширеніші пальмові рослини Чорноморського узбережжя Кавказу і Криму, оскільки це єдиний вид, здатний тривалий час витримувати зниження температури до – 10 ˚C.

Фатсія (лат. Fatsia) – монотипний рід, що входить до родини Аралієві – Fatsia japonica (фатсія японська).

Якось так вийшло, що в нашій країні одним з найпопулярніших рослин був фікус. І це не дивно. Рослина невибаглива, вічнозелена, добре адаптується до нових умов. Одним словом, нашому вічно зайнятому населенню цілком підходить такий кімнатний друг.

Фікус каучуконосний, або фікус еластичний (лат. Ficus elastica) – вид роду Фікус родини Шовковицеві. Походить рослина з північного сходу Індії і з індонезійських островів Суматра і Ява. Чому фікус – каучуконосний? Таку назву рослина отримала через густий сік, котрий у великій кількості містить каучук, необхідний для виробництва гуми. У районах природного зростання буддисти шанують фікус як священну рослину. У домашньому квітникарстві фікус каучуконосний і його культивари є найпоширенішим видом роду фікусів.

Філодендрон представлений величезною кількістю видів, і в більшості своїй це великі рослини. Але кілька з них цілком можна вирощувати в домашніх умовах.

Цікаво, що молоде листя у філодендронів цілісне, але з часом на них з'являються прорізи різної форми, як у монстери.

Що ще необхідно знати про філодендрони? Його сік містить отруйні речовини, тому працювати з рослиною потрібно з дотриманням необхідних заходів безпеки.

Але не дивлячись на отруйність,, висока декоративність і невибагливість цієї рослини, а також її здатність поглинати шкідливі випари, привертають до філодендрона увагу все більшої кількості любителів квітів.

Поговоримо про фініки. Фінікові пальми росли на нашій планеті близько 50 мільйонів років тому.

Чи відомо вам, що в Біблії фініки були згадані близько п'ятдесяти разів?

І чи знаєте ви, що на півдні Європи вербну неділю називають пальмовою, а головним атрибутом цього свята є листя фініка в пам'ять про те, що саме листям фінікових пальм мешканці Єрусалиму зустрічали месію.

У наш час фінікові пальми все частіше стали з'являтися в наших квартирах. А виростити їх можна з кісточки з'їденого фініка!

У нашій статті ви знайдете докладні інструкції, як отримати екзотичний крупномір з кісточки.

Сонце Африки безжальне. Під його палючими променями тріскається земля та лопається розпечене каміння. Саме ця «духовка» з піском і є батьківщиною кімнатних хавортій.

Природа наділила ці мініатюрні зірочки неймовірною силою та витривалістю. Форма, будова та навіть колір цієї рослини заточені під екстремальне середовище її існування. Здається, що після випробувань пустельною спекою в умовах наших квартир хавортія повинна почуватися, як на курорті...

Чи так це насправді? Як допомогти хавортії перенести зиму? Чому досвідчені квітникарі забороняють своїм хавортіям цвісти? Чи потребує рослина, народжена між каменю та піску, добрив? Розповімо у нашій статті.

Звичайно я, як і багато жителів нашої не надто спекотної країни, мрію про море, пальмах, сонце цілий рік. Але мріяти, як то кажуть, не шкідливо. З тим же, можна частково цю мрію реалізувати – наприклад, завести вдома пальму. І тоді можна сидіти під її розкішними гілками-листям і попиваючи якийсь мультифруктовий сік насолоджуватися красою тропіків у себе вдома.

Хатіора (лат. Hatiora) – рід кактусів-епіфітів із тропічних лісів Бразилії, що нараховує за різними джерелами від п'яти до десяти видів, деякі з яких вирощуються в кімнатній культурі. Деякі систематики включають хатіору в рід Ріпсаліс. Спочатку рід отримав назву «харіота» на честь Томаса Герріота, відомого англійського математика і мандрівника, який був одним із перших дослідників природи Америки.

Квітка хлорофітум (лат. Chlorophytum) має 200-250 (залежить від джерела) видів рослин і належить до родини Лілейні. Вперше рослину було знайдено в природному середовищі в Південній Африці. Хлорофітум зараз дуже поширений у тропічних поясах Землі. Назва рослини походить від слів «chloros» і «phyton», що в перекладі означає «зелений» і «рослина» відповідно.

Які рослини можна найчастіше зустріти в офісах і конторах? Ті, які легко пристосовуються до будь-яких умов і за якими просто доглядати. І чемпіоном в цій категорії є хлорофітум.

Крім уже названих переваг, хлорофітуму притаманні привабливість, тіньовитривалість і посухостійкість, а також здатність краще за інші рослин очищати приміщення від формальдегідів і окису вуглецю. Він поглинає шкідливі сполуки і насичує повітря чистим киснем.

Про те, як розмножувати і пересаджувати хлорофітум, як доглядати за ним і як вибрати найбільш підходящий сорт рослини, ви дізнаєтеся з нашої статті.

До родини Ластівневі входить рід хойя (лат. Hoya), який налічує до 200 видів. Поширені в Австралії (тропічній частині), у деяких частинах Індії і на Малайському архіпелазі. Назву роду рослина отримала на честь Томаса Хойя.

Рослина хойя (лат. Hoya), або, як її називають у нас, плющ восковий, належить до роду вічнозелених чагарників і ліан підродини Ластівневі родини Барвінкові. Понад двісті видів хойї росте у тропіках Південної і Південно-Східної Азії, в Полінезії і на західному узбережжі Австралії. Ліана хойя полюбляє рідколісся, в якому вона знаходить собі дерево для опори, або скелясті схили. Названо квітку хойя відомим шотландським вченим Броуном, автором теорії «броунівського руху», на честь його товариша – англійського садівника Томаса Хоя, який присвятив життя розведенню тропічних рослин в оранжереях герцога Нортумберлендського.

Церопегія (лат. Ceropegia) – рід квіткових рослин родини Кутрові (або Барвінкові), поширений у районах із тропічним кліматом Азії й Африки. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «канделябр» і натякає на незвичайну форму квіток цих ліан. Наразі відомо понад 180 видів церопегії, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.

Цикас, або саговник – один з найдавніших представників флори нашої планети, якому вдалося дожити до наших днів. Родина саговників – південні райони Японських островів.

Листя цикаса відрізняється високою декоративністю, і якщо рослина здорова і доглянута, вона стане справжньою прикрасою оселі.

У кімнатній культурі сагвовник має широку популярність, незважаючи на те, що росте він повільно і потребує багато місця. Однак у догляді саговникові пальми прості, їх вирощування не вимагає ні багато часу, ні значних зусиль.

У статті, розміщеній на нашому сайті, ви зможете знайти всю необхідну інформацію про вирощування цикаса в домашніх умовах.

Людство відкрило для себе цикламен давно, причому не тільки як декоративну рослину, а й як лікарську. За часів Гіпократа її використовували для лікування гаймориту і ревматизму, а ще рослина рятувала від укусів отруйних гадів.

Цикламен дуже гарний: чудові і його візерункове листя, і схожі на метеликів квітки на довгих тонких квітконосах. А за їстівні бульби цикламен називали свинячим хлібом, тому що свині викопували їх із землі і з задоволенням ними харчувалися.

Але в домашніх умовах цикламен часто довго не живе, тому що мало хто вміє з ним поводитися. З нашої статті ви дізнаєтеся про всі тонкощі догляду за цією прекрасною рослиною.

Циперус (лат. Cyperus) входить до родини Осокові і також відомий як Сить. Нараховують близько 600 видів. Ростуть у водоймах і болотистих місцевостях від помірного до тропічного поясу.

Рослина циперус (лат. Cyperus), або сить, або смикавець – численний (близько 600 видів) рід трав'янистих багаторічників родини Осокові, у природі ростуть у тропічних і субтропічних районах Землі на берегах річок і водойм, але найчастіше квіти циперус зустрічаються в Африці. У нашій країні відомі такі родичі циперуса, як осока, очерет і ситняг.