Гвоздика турецька, або гвоздика бородата (лат. Dianthus barbatus) – рослина роду Гвоздика родини Гвоздикові. Родове ім'я рослини перекладається з грецької як «квітка Зевса» або «божественна квітка», а бородатою цю гвоздику називають за наявність приквіткових листочків із війчастими краями. Родом гвоздика турецька з Південної Європи. Росте на річкових пісках, у гаях, листяних лісах, на луках і скелях.
Гвоздичні
Гвоздикові – родина вільнопелюстих чагарників, трав'янистих однорічних і багаторічних рослин, представлених понад 2000 видами, об'єднаних у 86 родів. Найбільше видове різноманіття цих рослин відзначається в Середземномор'ї, Східній і Центральній Азії, але зростають гвоздичні на всіх континентах.
Листорозміщення у гвоздикових рослин парне, найчастіше супротивне. Форма незмінно простих листків може варіюватися від лінійної до овальної. Зазвичай двостатеві правильні квітки з подвійною (не завжди) оцвітиною, зібрані в верхівкові розгалужені суцвіття, які можуть бути як щільними, так і пухкими. Плід гвоздикових – одногнізда ягода, коробочка або горішок, наповнені дрібним насінням.
Деякі представники родини вирощуються як декоративні рослини, але багато культур має найважливіше господарське значення, а такі, як лещиця, остудник солодкий, колючолист, застосовуються не тільки в народній, а й в офіційній медицині.
Найвідоміші в культурі гвоздикові: роговик, горицвіт, гіпсофіла, остудник, діантус (квітка гвоздика), ліхніс, моховинка, смілка, тисячоголов (стоголовник).
Гвоздика Шабо (лат. Dianthus caryophyllus var. schabaud) – трав'янистий багаторічник гібридного походження роду Гвоздика родини Гвоздикові. Отримав цю гібридну форму в XIX столітті аптекар Шабо з Тулона від схрещування двох видів гвоздики: Dianthus caryophyllus і Dianthus suffruticossus. У культурі цей різновид гвоздики садової вирощують для зрізання й оформлення ландшафту – рабаток, міксбордерів, клумб, а також для прикраси балконів, альтанок і терас.
Рослина гіпсофіла (лат. Gypsophila), або лещиця, качім, гіпсолюбка – трав'яниста рослина родини Гвоздичні. У перекладі назва рослини означає «та, що любить вапно», оскільки багато видів цієї рослини у природі ростуть на вапняках. Квіти гіпсофіла налічують понад сто видів чагарників, трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі ростуть в Євразії, Північно-Східній Африці та Новій Зеландії. У садовій культурі вирощується й однорічна гіпсофіла, і багаторічна.
Зірочник (лат. Stellaria) – рід дуже поширених по всьому світу квіткових рослин родини Гвоздикові, які ростуть у полях, лісах, на луках і в вигляді бур'янів на городах. За інформацією The Plant List, у роду понад 120 видів, і майже всі вони токсичні для тварин і для людини. Більшість видів росте в гірських районах Китаю. Наукова назва зірочника утворена від латинського слова «stella» – зірка: квітки рослини нагадують зірочки. Українська назва відповідає латинській.
Ліхніс (лат. Lychnis) – це рід багаторічних рослин родини Гвоздичні, хоча іноді його відносять до роду Смілка. Наукову назву роду, яка походить від грецького слова, що означає «лампа», було дано чи то через квітки яскравого забарвлення, чи то тому, що листя одного з видів у давнину використовувалося як гніт. Рослина ліхніс згадується в працях Теофраста. У культурі квітка ліхніс із кінця XVI століття.
Мильнянка, або сапонарія (лат. Saponaria) – рід трав'янистих однорічників, дворічників і багаторічників родини Гвоздикові. За різними даними рід містить від 15 до 40 поширених у Євразії видів, але в культурі вирощується тільки 9 із них. Назва роду походить від латинського слова, що означає в перекладі «мило», і пояснюється здатністю коренів сапонарії утворювати піну завдяки вмісту в них сапонінів.
Моховинка, або моховатка (лат. Sagina) – рід квіткових рослин родини Гвоздикові, що налічує 20-30 видів, які ростуть у північній півкулі, хоча деякі моховинки можуть зустрічатися й південніше. Латинська назва роду означає «корм»: один представник роду призначався для відгодівлі свиней.
Остудник (лат. Herniaria) – рід рослин рослини Гвоздикові, що нараховує близько 30 видів, які виростають у Європі, Західній Азії й Африці. Наукова назва роду походить від слова, яке перекладається з латини як «грижа». В українській мові остудник називають також собачим милом, гладуном, громом. Деякі види остудника є лікарськими рослинами, застосовуваними в народній медицині.