Геснерієві

Ця велика спільнота об'єднує понад три тисячі видів трав'янистих рослин, напівчагарників, чагарників, ліан і навіть невеликих дерев, які всередині родини розділені на більш ніж півтори сотні родів. Назву родина отримала на честь натураліста, філолога та медика XVI століття з Швейцарії Конрада Геснера.

Представники спільноти можуть бути епіфітами, скельними або наземними рослинами. За типом кореневища вони поділяються на бульбові, кореневищні та лускато-кореневищні. Згодом деревіюче стебло може бути таким, що обвивається, прямостоячим, сланким, підведеним, звисаючим, а може й зовсім відсутнім. Листя можуть формувати супротивно розташовані на стеблі кільця, а можуть мати спіральне розташування. Цілісні, набагато рідше лопатеві чи перисті листкові пластини розташовані зазвичай на черешках. І стебла, і листя вкрите ворсом, часто залозистим. У квіток п’ятилопатева чашечка та лійчастий, дзвоновий або трубчастий віночок. Плід геснерієвих – дрібнонасінна ягода.

У культурі отримали широку популярність такі представники родини, як смітіанта, гіпоцірта, ахіменес, синнінгія, колумнея, сенполія, глоксинія й епісція.

Глоксинія в домашніх умовах

Квітка глоксинія або синнінгіяРослина глоксинія (лат. Gloxinia), яка отримала свою назву на честь ельзаського лікаря і ботаніка Беньяміна Петера Глоксина, утворює рід у родині Геснерієві. Квіти глоксинія – це багаторічні тропічні трави і напівчагарники. Батьківщина глоксинії – Центральна і Південна Америки, де вона росте в листопадних лісах Бразилії і Перу, в скелях Мексики, в Андах або на берегах річок. Іншу назву – синнінгія (лат. Sinningia) – глоксинія отримала на честь Вільгельма Синнінга, садівника Бостонського університету, який присвятив себе селекції та гібридизації глоксинії. Завдяки його старанням у квітникарстві з'явилася гібридна або домашня глоксинія (синнінгія), представлена безліччю сортів і гібридів.

Продовжити читання  

Нематантус у домашніх умовах (гіпоцірта)

Квітка нематантус (гіпоцірта)Нематантус (лат. Nematanthus) є родом родини Геснерієві, до якого належать 28 видів. Своєю назвою рослина завдячує німецькому професору ботаніки і доктору медицини Генріху Адольфу фон Шредеру, який утворив слово «нематантус» із двох грецьких слів: νημα – нитка, волосся, і άνθος – квітка, тобто квітка на тонкому квітконосі. Іноді квітку нематантус називають золотою рибкою. Наразі рід Нематантус об'єднали з родом Гіпоцірта (hypo – під, kyrtos – витягнутий), тому правомірна й така назва нематантуса. У культурі рослина відома з 1846 року.

Продовжити читання  

Стрептокарпус у домашніх умовах

Домашній стрептокарпусРослина стрептокарпус (лат. Streptocarpus) належить до роду квітучих трав'янистих літофітів і епіфітів родини Геснерієві, який налічує близько ста тридцяти видів. Родом квітка стрептокарпус із субтропічних і тропічних лісів острова Мадагаскар, Південної Африки, Азії і Таїланду, розташованих на схилах гір вище рівня моря. Деякі стрептокарпуси є ксерофітами, тобто жителями посушливих місць, терпляче зносять безводдя, інші види – лісові, вони ховаються в затінку недалеко від водойм. Квіти стрептокарпус можуть бути як однорічними, так і багаторічними, як трав'янистими, так і чагарниковими. У наші дні стрептокарпус стає дедалі затребуванішим у домашній культурі через своє прекрасне листя і квіти, і нікого не здивує, якщо незабаром він стане популярнішим за своїх родичок – сенполії або глоксинії.

Продовжити читання  

Фіалки в домашніх умовах: вирощування на підвіконні

Квіти фіалкиКімнатна фіалка (лат. Saintpaulia), або узамбарська фіалка – рід трав'янистих квітучих рослин родини Геснерієві, дуже поширений у кімнатному квітникарстві. У природі квітка фіалка росте в гірських регіонах Східної Африки – у Танзанії й Кенії, найчастіше вибираючи місця на терасах річок і біля водоспадів. Існує понад 20 видів фіалки узамбарської. Відкрив цю дивовижну квітку в 1892 році барон Адальберт Вальтер Радкліфф ле Тані фон Сен-Поль, військовий комендант Узамбарського округу, який на той час був частиною колонії Німеччини. Перебував округ на території сучасних Бурунді, Руанди й Танзанії. Сен-Поль вислав насіння фіалки своєму батькові Ульріху Сен-Полю, президенту Німецького дендрологічного товариства, а той віддав їх ботаніку Вендландові, який у 1893 році виростив із насіння квітку й описав її як сенполію фіалкоквіткову, виділивши в окремий рід. Того ж року сенполія була представлена на виставці квітів у Генті, де було продано право на її промислове розведення. У 1927 році сенполії потрапили до Північної Америки й одразу ж завоювали на цьому материку нечувану популярність – до 1949 року було відомо вже понад 100 сортів кімнатної фіалки. Сьогодні ж рослина фіалка налічує 32 тисячі з гаком сортів, які є гібридами сенполії фіалкоквіткової і сенполії гнмрпажньої.

Продовжити читання  

Вам може бути цікаво
Cookies допомагають нам поліпшити наш веб-сайт і підбирати інформацію, яка підходить саме вам. Використовуючи цей веб-сайт, ви погоджуєтеся з тим, що ми використовуємо cookies. Якщо ви не згодні – залиште цей веб-сайт.
Детальніше Приймаю