Аденіум (лат. Adenium) належить до родині Барвінкові. Рід налічує приблизно п'ять видів рослин. Мешкає цей сукулент у Південній і Центральній Африці.
Барвінкові
Ця родина об'єднала дводольні дерева, чагарники, ліани та трави, які можуть зустрічатись у тропіках і субтропіках, у помірному кліматі й навіть у посушливих районах. Усього в родині близько двохсот родів і понад дві тисячі видів.
Листя у барвінкових просте і зазвичай розташоване на стеблі чи пагоні супротивно, а симетричні щодо центру двостатеві квітки з п’ятичастинною чашкою формують волоті, грона або щитки, але є рослини, що утворюють одиночні квітки. Віночок у квітки барвінкових може бути у вигляді лійки, блюдця, дзвіночка чи трубки. Запилення квіток здійснюється комахами. Плід барвінкових рослин може бути сухою або соковитою ягодою, стручком або коробочкою з насінням.
Представники барвінкових коум, ландольфія та ханкорія прекрасна відомі своїми їстівними плодами. Клітандр і ландольфія містять латекс – молочний отруйний сік, із якого роблять гуму. Властивості деяких барвінкових використовують у нетрадиційній медицині, готуючи з них настоянки й екстракти від укусу отруйних змій.
У культурі барвінкові представлені такими рослинами: аденіум, пахіподіум, церопегія, хойя, барвінок, олеандр, разія, квебрахо, карісса, раувольфія.
Алламанда (лат. Allamanda) належить до родини Барвінкові і налічує до 15 видів рослин. Живуть ці вічнозелені ліани та чагарники в тропічних зонах Америки.
Рослина барвінок (лат. Vinca) представляє рід вічнозелених і листопадних сланких напівчагарникових або багаторічних трав'янистих рослин родини Барвінкові, що зростають в Азії, Північній Африці та Європі. З латини vinca перекладається як «обвивати», і це характеризує здатність барвінку стелитися по землі і виживати в суворих умовах, через що трава барвінок стала символом життєвої сили і живучості.
Дипладенія, або мандевіла (лат. Mandevilla) – рід квіткових в’юнких рослин родини Барвінкові, які в природі можна зустріти в Південній і Центральній Америці. Рід налічує за різними даними від 120 до 190 однорічних і багаторічних видів. У побуті садову, оранжерейну й домашню дипладенії іноді називають бразильським бальзаміном або жасмином, чилійським жасмином, мексиканським деревом кохання і болівійською трояндою. Наукову назву «мандевіла» рослинам роду дано на честь англійського дипломата та садівника-любителя Генрі Дж. Мандевіля, який служив у той час в Аргентині. «Дипладенія» дослівно перекладається з грецької мови як «має подвійні залозки (нектарники)».
Катарантус (лат. Catharanthus) – рід однорічних або вічнозелених багаторічників, а також напівчагарників родини Барвінкові, що налічує вісім видів, один з яких у природі росте в Індії, а решта на Мадагаскарі. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «ясний, чистий» і «квітка». Спочатку квітка катарантус була занесена ботаніками в рід Барвінок – такою сильною здавалася схожість катарантуса з цією рослиною. Однак, розібравшись, ботаніки зрозуміли, що не такі вже вони й родичі, і в 1837 році катарантус виділили в окремий рід. У культурі рослина з XVIII століття.
Олеандр (лат. Nerium) належить до родини Кутрові і включає (залежно від джерел) від 3 до 10 видів рослин. Латинська назва рослини походить від грецького «nerion», що означає «сирий» або «вологий», і пояснює необхідність наявності підземних вод, попри зносність жаркого повітря. Мешкає олеандр у субтропічній частині Середземномор'я.
Плюмерія (лат. Plumeria) – рід, що входить до родини Барвінкові і нараховує близько 65 видів рослин. Названо рід було на честь Шарля Плюмера – відомого французького ботаніка XVII століття. У природних умовах рослина живе на півночі Південної Америки.
Табернемонтана (лат. Tabernaemontana) – рід вічнозелених чагарників родини Барвінкові, поширених у прибережній зоні Південної і Центральної Америки, Південно-Східної Азії, а також тропічних і субтропічних районах Африки. Родичами табернемонтани є барвінок, отруйний олеандр і мандевіла. Назву роду в 1703 році дав Шарль Плюм'є на честь німецького лікаря Якоба Теодора Табернемонтануса, якого вважають «батьком німецької ботаніки». Квітникарі називають цю рослину індійською гвоздикою, східно-індійським олеандром і ерватамією.
Рослина хойя (лат. Hoya), або, як її називають у нас, плющ восковий, належить до роду вічнозелених чагарників і ліан підродини Ластівневі родини Барвінкові. Понад двісті видів хойї росте у тропіках Південної і Південно-Східної Азії, в Полінезії і на західному узбережжі Австралії. Ліана хойя полюбляє рідколісся, в якому вона знаходить собі дерево для опори, або скелясті схили. Названо квітку хойя відомим шотландським вченим Броуном, автором теорії «броунівського руху», на честь його товариша – англійського садівника Томаса Хоя, який присвятив життя розведенню тропічних рослин в оранжереях герцога Нортумберлендського.
Церопегія (лат. Ceropegia) – рід квіткових рослин родини Кутрові (або Барвінкові), поширений у районах із тропічним кліматом Азії й Африки. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «канделябр» і натякає на незвичайну форму квіток цих ліан. Наразі відомо понад 180 видів церопегії, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.