Амарилісові

Амариліс прекрасний (Amaryllis belladonna), відомий також як «беладонна лілія» або «прекрасна дама» (дослівний переклад назви з латині) – давній мешканець наших підвіконь. Родом він з пустелі Карру в Південній Африці. Амариліс – ім'я прекрасної пастушки з ідилії давньогрецького поета Теокріта, і, повірте, квітка, названа її ім'ям, дійсно гарна. Початківці квітникарі часто плутають Амариліс з гіпеаструмом, хоча насправді вони не так вже й схожі.

Милуючись цвітінням амариліса, чи впевнені ви, що це не гіппеаструм? Адже ці цибулинні квіти мають сильну родинну подібність. Однак є між ними і відмінності. Наприклад, одна квітка формує суцвіття в кінці осені або взимку, а інша цвіте влітку. Одна прекрасно почуває себе і в горщику, і на клумбі, інша ж більше полюбляє затишну домашню обстановку...

Як зрозуміти, яку з квітів ви вирощуєте? Чіткість у цьому питанні необхідна, інакше як ви дізнаєтеся, що настав час припиняти підживлення і готувати рослину до періоду спокою? Прочитавши нашу статтю, ви навчитеся легко визначати різницю між амарилісом і гіпеаструмом, і це напевно принесе вашим рослини користь.

Після того, як цибулинні рослини амариліси відцвітуть, їм потрібен час для відновлення сил і закладки квіткових бруньок для наступного цвітіння. Весь цей час цибулини повинні перебувати в землі, а коли процес відновлення і закладки завершиться, цибулини садових амарилісів найчастіше викопують.

Зі статті на нашому сайті ви дізнаєтеся, скільки часу потрібно амарилісу для відновлення сил, коли викопувати його цибулини на зиму і як зберігати їх до наступної посадки. Сподіваємося, що вам також буде цікаво дізнатися, які цибулини можна залишити на зиму в саду і як їх захистити від морозів.

Цибулинні багаторічники - одні з найкрасивіших квітів. Багато з них можна вирощувати як в кімнатній культурі, так і в квітниках. Є серед цибулинних такі чудові рослини, як амариліс та гіпеаструм. Ці близькі родичі дуже схожі один на одного, та й догляд за ними мало чим відрізняється. Однак гіпеаструми цвітуть взимку або ближче до весни, а на амарилісах квітки розпускаються восени.

Як посадити амариліс або гіппеаструм в горщик? Як і коли висаджувати ці рослини у відкритий грунт? В якому порядку і в які терміни здійснюється вигонка амариліса і гіпеаструма? Якими способами розмножуються гіпеаструм і амариліс?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Гіпеаструми – дуже гарні рослини, і їх популярність постійно зростає.

Стрілки гіпеаструма з розкішними суцвіттями, більшими, ніж у спорідненого амариліса, можуть стояти у зрізці до двох тижнів, а якщо в приміщенні прохолодно, то і до трьох.

Цибулину гіпеаструма можна посадити на вигонку і отримати букет до святкового різдвяного чи новорічного столу.

Щоб з гіпеаструмом не було проблем, потрібно створити йому близькі до природних умови і дотримуватися нескладних правил догляду за рослиною. Всю необхідну інформацію про вирощування гіпеаструма в кімнатній культурі ви зможете знайти в нашій статті.

Великі квітки амазонської лілії віддалено нагадують нарциси: вони так само величні, ароматні і розташовані на безлистих квітконосах. Належить еухарис до родини Амарилісові, представники якого давно оселилися в наших садах і будинках.

Еухарис в наших широтах може рости тільки в оранжереї або на підвіконні, оскільки потрапив до нас із вологих лісів Південної Америки, де можна зустріти цілі зарості амазонської лілії.

Однак в кімнатній культурі в еухариса іноді виникають складності з цвітінням. Про те, як цього уникнути, як організувати для заморського гостя комфортні умови і як розмножити еухаріс самостійно, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.

Зефірантес (лат. Zephyranthes) – рослина, що належить до родини Амарілісові і нараховує приблизно 35 видів рослин. У природі зустрічаються у вологих місцевостях Південної та Центральної Америки.

Клівія (лат. Clivia) - рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.

Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.

Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.

Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.

Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.

На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.

Підзимову посадку часнику в більшості регіонів закінчують до кінця жовтня, але в місцях, де довга й тепла осінь, можна сіяти часник і в листопаді.

Крінум (Crinum) – одна з найкрасивіших цибулинних рослин родини амарилісові. Назву свою отримав від латинського слова «crinis» (волосся), оскільки листя крінума дійсно має схожість зі звисаючим волоссям. Відомо більше ста видів крінума, багато з яких ростуть в посушливій Капській провінції ПАР. Деякі навіть мають цілющі властивості. Крінум невибагливий і легко переносить сухе повітря житлових приміщень. Але головна перевага рослини в її незвичайній привабливості в період цвітіння.

Лікоріс (лат. Lycoris) – рід квіткових багаторічників родини Амарилісових, що складається з понад 20 видів. Походять представники роду зі Східної та Південної Азії: Японії, Таїланду, Лаосу, Південної Кореї, Непалу, Пакистану, зі сходу Ірану та півдня Китаю. Деякі види були завезені в Техас, Північну Кароліну й інші американські штати, і частину з них у нових умовах натуралізовано. В англомовних країнах квітку лікоріс називають ураганною або павуковою лілією. У квітницькій літературі можна зустріти японську назву лікоріса – «хіганбана». Має рослина ще одну назву – квітка смерті: лікоріс традиційно висаджують на цвинтарях.

У наших краях нарциси – незмінна окраса парків та садиб у весняну пору.

А ось у Китаї, Індонезії, Таїланді, Сінгапурі та інших країнах, де офіційно відзначають китайський Новий рік, ці сонячні квіти традиційно супроводжують усі святкові церемонії: це і частина новорічного декору, й популярний подарунок, що принесе удачу на весь прийдешній рік.

У сучасній Великобританії нарцис навіть популярніший за троянди!

А в деяких регіонах Німеччини нарцис досі вважається символом щасливого шлюбу. Ще недавно тут кожна наречена, залишаючи рідну домівку, обов'язково брала з собою цибулину нарциса, вирощеного мамою. Перший нарцис молодої сім'ї оберігали, як зіницю ока, адже вважалося, що він символізує щасливу долю молодят...

Як би ви не вирощували нарциси – як символ весни, сімейного благополуччя або ж просто як красиву та ароматну квітку – обов'язково ознайомтеся з рекомендаціями фахівців по догляду за цією симпатичною рослиною з сонячним цвітінням!

Неріне (лат. Nerine) – цибулинна рослина, що налічує до 30 видів і належить до родини Амарилісові.

Підсніжник (лат. Galanthus) – рід трав'янистих багаторічників родини Амарилісові, що включає 18 видів і два природні гібриди. Наукова назва роду перекладається з давньогрецької як молочноквітковий і характеризує забарвлення квіток рослини. Англійцям підсніжник відомий під назвою «снігова сережка» або «снігова краплина», німцям – як «сніговий дзвіночок», а у нас його називають підсніжником за ранню появу на ще мертвій після зими землі – буквально «з-під снігу».

Часник (лат. Allium sativum) це багаторічна трав'яниста рослина, вид роду Цибуля родини Амарилісові підродини Цибулеві. Ця овочева культура є популярною у багатьох народів світу вже протягом шести тисяч років – часник затребуваний як у кулінарії, так і в медицині. Їстівними є не тільки цибулини часнику, але також і листя, стрілки і квітконоси молодих рослин. Батьківщиною рослини є Середня Азія, а в культуру часник вводили в гірських районах Афганістану, Ірану, Пакистану, Узбекистану, Туркменістану й Таджикистану.

Коли ви купуєте в магазині цибулини амариліса, ви можете і не підозрювати, що швидше за все тримаєте в руках посадковий матеріал гіпеаструма.

Придбати цибулини амариліса – величезна вдача для квітникаря. Адже в культурі вирощується тільки один вид цієї рослини – амариліс Беладонна, в основному ж у продаж надходять цибулини різних видів, сортів і гібридів гіпеаструма.

Інформацію про те, як розрізнити цибулини цих родинних рослин, як зберігати їх і як готувати до посадки, ви знайдете в статті на нашому сайті.

Зелена цибуля здатна надати будь-якій страві апетитний вигляд і додати поживної цінності, особливо взимку й напровесні, коли потреба людини у вітамінах надзвичайно висока. Тим паче, що в пері цибулі вітаміну C, який просто необхідний нашому організму в цей період, більше, ніж у ріпчастій цибулині. І щоб не потерпати від нестачі вітамінів та отримувати до столу зелену цибулю в будь-яку пору року, ми пропонуємо вам навчитися вирощувати цибулю на зелень у домашніх умовах і в теплиці.

Рослина цибуля (лат. Allium) – рід багаторічних і дворічних трав'янистих рослин, що належить до підродини Цибулеві родини Амарилісові і нараховує близько 400 видів, що зростають у природі північної півкулі в степах, лісах і на луках. В Ірані, Китаї та Середземномор'ї цибулю знали ще 4000 років тому, на наші ж терени вона прийшла з берегів Дунаю на початку XII століття. All у перекладі з кельтської означає «пекучий» – мабуть, тому Карл Лінней і назвав цибулю allium. А може, латинська назва походить від слова halare, що означає «пахнути».

Завершуючи сезон, городники наводять лад на ділянці і закладають основу під урожай наступного року: сіють під зиму зелень і овочі. Підзимовий посів таких культур, як часник і цибуля, дозволяють отримати навесні насичену вітамінами та іншими корисними речовинами зелень на два тижні раніше, ніж при весняному посіві.

Рослина часник (лат. Allium sativum) – трав'янистий багаторічник, вид роду Цибуля підродини Цибулеві родини Амарилісові. Це популярна овочева культура, що має характерний запах і гострий смак, зумовлені наявністю у складі рослини тіоефірів. Батьківщиною часнику є Середня Азія, на території якої окультурення часнику відбувалося в Туркменістані, Узбекистані, Таджикистані, Афганістані, Пакистані та в Північному Ірані. Вчені вважають, що часник походить від цибулі довгогостроконечної, що зростає в ущелинах гір Туркменістану, на Паміро-Алаї і Тянь-Шані. Здавна часник цінувався людьми за здатність збуджувати апетит, поліпшувати травлення, зміцнювати імунітет.

З приходом осені городники починають підготовку до наступного сезону: саджають під зиму дерева і чагарники, сіють квіти, зелень та овочі, щоб отримати ранній урожай. Однією з культур, насіння якої сіють восени, є озимий часник.