Шеффлера
Шеффлера (лат. Schefflera) – рід тропічних чагарників, ліан і дерев з родини аралієві. Названий Карлом Ліннеєм на честь друга, німецького ботаніка Якоба Християна Шеффлера, який жив у 18 столітті. Налічує до 200 видів. Є родичкою женьшеню, хоча про її цілющі властивості нічого не відомо. Зустрічається в тропічних районах у всьому світі. У природі росте до шести метрів у висоту, в кімнаті може вирости до двох метрів. Квітникарів приваблюють красиве, блискуче листя шеффлери.
Кімнатна рослина шеффлера
У культурі шеффлера – це вічнозелене деревце або чагарник. Листя виглядає, як долоня з розчепіреними пальцями, тому що листові пластинки розсічені на 4-12 частин, основи яких сходяться в одній точці, як спиці в парасолі. Через це шеффлеру називають парасольковим деревом. У природі шеффлера цвіте дрібними непоказними квітками, зібраними в парасольки, які утворюють волотисте суцвіття. Забарвлення квіток залежить від виду, але в кожному разі в культурі ви її цвітіння не побачите, хіба що в ботанічному саду.
Види шеффлери
У кімнатних умовах вирощується кілька видів цієї рослини. Шеффлера деревоподібна (Schefflera аrboricola) – базовий вид для селекціонерів. Це невисоке деревце зі стовбуром, що гілкується. Листя у нього, на відміну від інших видів, непарноперисте, завдовжки до 20см.
Шеффлера восьмилиста (Schefflera octophylla) являє собою рідкісний і дуже ефектний вид: на черешках 8-12-сантиметрових черешках розташовуються шкірясті подовжені листки 30-40см довжиною, 10см шириною, із загостреною верхівкою. Прожилки набагато світліше оливково-зеленого листя.
Шеффлера промінелиста або зірколиста (Schefflera actinophylla) – найпоширеніший вид в культурі. У неї потужний стовбур з потовщеною основою. Черешки листя червоно-коричневого кольору. Колір листа яскраво-зелений із світлішими прожилками. Листя пальчасто-складне, складається з 7 пластинок яйцеподібної форми, дуже широких в середній частині.
Вирощування шеффлери і догляд
Освітлення для шеффлери необхідне яскраве, розсіяне. Вона, звичайно, в змозі пережити і прямі сонячні промені, але це може закінчитися опіками на листках. У кімнаті краще розташувати шеффлеру поруч із західним чи східним вікном. Біля північного вікна тримати можна тільки зеленолисті сорти. У зимовий період необхідна максимально можлива кількість світла, і якщо температура в кімнаті вище 18°С, додайте до природного освітлення пару ламп денного світла.
Оптимальна температура влітку – 20°С, взимку – не нижче 12 °С. Тримайте рослину подалі від радіаторів. Шеффлера тропічна рослина, тому вологість повітря повинна бути підвищеною. Допоможе обприскування відстояною водою кімнатної температури і утримання горщика з шеффлерою в піддоні з мокрим торфом або керамзитом. Врахуйте: чим тепліше повітря в кімнаті, де зимує рослина, тим більш вологим повинно бути повітря.
У вегетаційний період полив шеффлери здійснюється відстояною м'якою водою кімнатної температури через день-другий після того, як висохне верхній шар грунту. Не допускайте, щоб земляний ком сильно пересихав. У зимовий період полив скорочують. Не допускайте перезволоження грунту ні взимку, ні влітку. У період вегетації шеффлеру раз на два тижні потрібно підживлювати універсальним добривом для декоративно-листяних рослин.
Пересаджують шеффлеру в домашніх умовах раз на два роки, навесні. Грунт має бути легкий, слабокислий, можна використовувати готовий субстрат для пальми або троянди. Обов'язково забезпечте дренажний шар. Розмножується рослина живцями, повітряними відводами і насінням. Живець 5-10см довжиною зрізають навесні або на початку літа, обробляють корневіном, саджають у пісок, накривають поліетиленом і поміщають у світлому місці при температурі 21°-24 °С. Насіння посеред зими висівають в легкий родючий субстрат на 0,5 см в глибину, накривають склом і тримають в теплиці, поки через 2-3 тижні не з'являться сходи. Паростки потребують хорошого освітлення і обприскування теплою водою. Пікірують після появи двох листочків. Домогтися успіху в укоріненні повітряних відводків під силу тільки фахівцям.