Елеутерокок
Елеутерокок (лат. Eleutherococcus) – рід родини аралієві, до якого належить близько 30 видів дерев і чагарників. Місця зростання в дикій природі – східна і південно-східна Азія, різноманітніше за все представлений рід на території Китаю. У культурі найчастіше зустрічається елеутерокок колючий, що інакше називається диким перцем і чортовим кущем. Його вважають лікарським замінником женьшеню, оскільки він, маючи майже всі переваги женьшеню, легко розмножується і вирощується. Цілющі властивості елеутерококу були відкриті в Радянському Союзі в 1960 році.
Опис і види елеутерококу
Елеутерокок колючий – чагарник, що досягає у висоту від 1 м до 3,5 м. Прямі пагони покриті тонкими, гострими, спрямованими вниз шипами. Колір пагонів – світлий, сіро-коричневий. Кореневище у елеутерококу циліндричне, сильно розгалужене горизонтально, діаметр – до 2см, довжина відгалужень від кореня іноді досягає 30м. Листя насичено-зелене, пальчасте, п'ятироздільні, сидять на довгих (близько 10см) черешках. Квітки – дрібні, ароматні, зібрані в кулясті парасольки, зацвітають в липні-серпні. Плоди елеутерококу – кулясті або довгасті кістянки.
Догляд за елеутерококом
Елеутерокок світлолюбний, любить відкриті ділянки, але в той же час є тіньовитривалою рослиною, оскільки росте навіть під високими деревами. Грунт полюбляє пухкий, нейтральної реакції, але заздалегідь удобрений перепрілим гноєм. Рослина морозостійка – витримує -30°С і більш низьку температуру. Полив обов'язковий в посушливу пору, а от полоти і рихлити грунт не рекомендується, оскільки бур'яни – захист грунту та коріння від перегріву. Підживлювати кущі можна один раз за сезон комплексним добривом «Кеміру Універсал» в пропорції 2-3 столові ложки на 10 літрів води. Що стосується шкідників елеутерококу, то серед комах в середній смузі їх поки не виявлено, але взимку його можуть пошкодити миші.
Розмножується елеутерокок насінням і вегетативним шляхом. Розмноження насінням – для фахівців, і ми на ньому зупинятися не будемо. Вегетативне розмноження куди більш ефективне, воно проводиться або навесні, або восени. Нарізку живців здійснюють наприкінці червня або початку липня. Зрізані живці витримують декілька годин в розчині гетероауксину, потім висаджують у парнику на глибину 2-3см через 10см один від одного, поливають і накривають парник, залишаючи вентиляційні отвори. Як тільки саджанці підуть у ріст, плівку прибирають. Перезимувати саджанці повинні в парнику, а навесні їх можна висаджувати в грунт.
Найкраще розмножувати елеутерокок кореневою порослю або відводками, які легко відділяються від материнського куща і висаджуються в тіні. Відведену під саджанці або відводки ділянку перекопують на глибину 25-30см, очищають від бур'янів, додають гній у землю і ущільнюють її. Потім викопують ями для саджанців 0.5м глибиною і 0,7 м шириною на відстані 2м одна від іншої. Прикопують саджанці на 3см глибше, ніж до пересадки, ущільнюють землю і поливають її марганцівкою. Перед зимою грунт мульчують торф'яної крихтою. Цвіте саджанець зазвичай через три роки.
Лікарські властивості
Цілющі якості роблять його дуже популярним у медичній та косметичній промисловості. Так, з коріння виробляють ефірну олію, що використовується не тільки в парфумерії, але і для виробництва кондитерських виробів та безалкогольних напоїв. Порошок з листя елеутерококу і відвар з його коренів підвищує виживаність молодняка курей і великої рогатої худоби, посилює плодючість норок і покращує якість їхнього хутра, забезпечує приріст маси кроликів, поросят, збільшує жирність молока у корів. Крім того, з молодого листя рослини роблять приправу до страв із сої та рису. Їх використовують і як корм для оленів і косуль.
Препарати з елеутерококу мають ранозагоювальну, протизапальну, загальнозміцнюючу дію, підвищують потенцію і стійкість організму до екстримальних впливів, перешкоджають виведенню з організму вітаміну С, знижують рівень холестерину в крові.