Кімнатні рослини на К

Кабомба (лат. Cabomba) – рід водних рослин родини Кабомбові, що налічує 5 видів, які зустрічаються в затоках річок і прісних водоймах із неглибоким дном на території Північної Америки та від Центральної Бразилії до Мексики. У культурі ці рослини вирощуються як акваріумні. Свою популярність серед акваріумістів кабомба заслужила тим, що легко пристосовується до різних умов і швидко стає частиною системи, беручи участь у кругообігу речовин в акваріумі.

Кактус (лат. Cactaceae) належать до родини Кактусові, представленої багаторічними квітковими рослинами. Родина поділяється на чотири підродини. Слово «кактус» має грецьке походження. Карл Лінней ввів цю назву в 1737 році як скорочене від «мелокактус» (чортополох) через колючки, якими вкриті представники кактусових.

Каладіум більш відомий під народною назвою «слонячі вуха». Ще одна назва каладіума – «Христове серце». Як ви вже здогадалися, настільки химерні назви ця квітка отримала через форму свого листя. Листя у каладіума красиво і яскраво забарвлене, любителі цієї квітки часто називають їх «паперовими» – за тонкість і колірну гаму.

Про цю квітку можна сказати: і як я без неї жила! У всякому разі, наші мами і бабусі не уявляють собі як можна не мати в будинку таку корисну рослину як Каланхое. Пригадую, у нас в будинку воно теж росло. І не дивно, адже Каланхое лікарське використовується в лікувальних цілях: від нежиті, хвороб горла, при порізах та опіках. Я саме для цих цілей випросила у свекрухи квітку, що вже добре розрослася.

Калатею привезли в Європу конкістадори: їх вразило її листя, що нагадує чи то візерункові крила метеликів, чи то строкате пір'я дивовижних птахів.

Сьогодні калатея вирощується в кімнатній культурі практично в усьому світі, незважаючи на те, що забобонні люди приписують їй дуже неприємні властивості. Але ж ніхто не знає, скільки правди в цих вигадках.

Якщо ви створите їй необхідні умови і забезпечите хороший догляд, калатея здатна прожити в будинку багато років, і у вас щовечора буде можливість спостерігати урочистий ритуал марантових: як піднімається вгору і складається в молитовному жесті листя.

Читайте нашу статтю, і ви дізнаєтеся ще дуже багато цікавого про калатею.

Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з'явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.

У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.

Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи  вологості кала продовжує цвісти!

У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.

Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.

Каллізія (лат. Callisia) – рід вічнозелених трав'янистих багаторічників родини Коммелінові, які ростуть у вологому притінку тропіків і субтропіків Антильських островів, а також країн Центральної та Південної Америки. У роду 12 видів, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі. Назва рослини походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гарний» і «лілія», хоча найближчим родичем каллізії є не лілія, а традесканція.

Рослина кальцеолярія (лат. Calceolaria) належить до роду Кальцеолярієві родини Ранникові, хоча англійські вчені виділяють рід Кальцеолярієві в окрему родину. В роду близько 400 видів рослин, які ростуть у Центральній і Південній Америці. У перекладі «кальцеолярія» означає «черевичок». Представники роду – трав'янисті рослини, напівчагарники або чагарники, є серед них багаторічники, дворічники й однорічники, але в кімнатній культурі квіти кальцеолярія вирощують зазвичай як однорічні трав'янисті рослини.

Під назвою «орхідея камбрія» в кімнатній культурі вирощують гібриди кохліоди, брасії, онцидіума, одонтоглоссума й мільтонії, причому кожен із батьків передав камбрії найпозитивніші свої якості: великі квіти яскравих забарвлень дісталися гібридам від представників роду Одонтоглоссум, приємні пахощі – від мільтонії або брасії, а яскраві й строкаті візерунки – від вільсонари і беаллари. Камбрії найневибагливіші з орхідей, а проте потрібно все-таки знати, як доглядати за камбрією в домашніх умовах.

Камелія (лат. Camellia) належить до родини Чайні і включає приблизно 80 видів рослин. Росте в субтропічних і тропічних поясах Східної та Південно-Східної Азії, в Японії і Кореї, на Індокитайському півострові, на о. Ява і Філіппінських островах. До Європи вперше з Філіппін камелію привіз священик і натураліст Г.І. Камеліус, на чию честь рослина й отримала свою назву.

Квітка, в якій є щось від орхідеї, щось від гладіолуса і щось від банана, погодьтеся, не може залишитися непоміченою. Без червоних, жовтих, оранжевих, пурпурних, двоколірних і в цяточку канн зазвичай не обходиться жодна велика міська клумба. Але чужоземка канна не проти оселитися навіть на вашому балконі чи підвіконні!

Чим відрізняється догляд за садовою та домашньою канною? Як правильно «будити» насіння канн: ошпарювати окропом чи все ж морозити в холодильнику? Навіщо і як потрібно робити для канн «гарячу підстилку»? Ділимося перевіреними рекомендаціями успішного вирощування канн... Без смс та реєстрації! ;)

Катарантус (лат. Catharanthus) – рід однорічних або вічнозелених багаторічників, а також напівчагарників родини Барвінкові, що налічує вісім видів, один з яких у природі росте в Індії, а решта на Мадагаскарі. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «ясний, чистий» і «квітка». Спочатку квітка катарантус була занесена ботаніками в рід Барвінок – такою сильною здавалася схожість катарантуса з цією рослиною. Однак, розібравшись, ботаніки зрозуміли, що не такі вже вони й родичі, і в 1837 році катарантус виділили в окремий рід. У культурі рослина з XVIII століття.

Кажуть, що цвітіння каттлеї – це справжнє свято. І не тільки тому, що це казково красиво й ароматно, а ще й тому, що його навіть найстаранніші квітникарі часто чекають роками.

Справа у тому, що зацвісти здатна тільки доросла та здорова каттлея.

Якщо ви вирощуєте квітку з часточки кореня, точно доведеться почекати. А якщо придбали вже дорослий екземпляр орхідеї, то зорієнтуватися можна за кількістю псевдобульб: якщо їх не менше чотирьох, дуже ймовірно, що ваша каттлея зацвіте вже цього року. При дотриманні важливих нюансів догляду, звичайно.

Детальніше – у нашій статті.

Рослина квасениця (лат. Oxalis) належить до роду трав'янистих однорічників і багаторічників родини Квасеницеві. У природі квіти квасениця ростуть у Південній Африці, а також у Центральній і Південній Америках і навіть у Європі. Квасениця – національний символ Ірландії, рослина святого Патрика, найбільш шанованого в країні праведника. «Oxys» латиною означає «кислий», і листя квасениці справді має кислуватий смак. У природі відомо близько 800 видів оксалісів, а у культурі деякі квасениці з'явилися у XVII столітті і відтоді вирощуються і як садові, і як кімнатні рослини.

Чи знаєте ви, що пірамідальна форма кипариса – не творіння природи, а результат роботи селекціонерів? А те, що Плутарх радив писати закони лише на кипарисових дошках, тому що їх не руйнує час?

Деревина кипариса не має шарів, її можна різати і вздовж, і впоперек, тому з неї можна виготовити навіть дрібні деталі.

Для вирощування в кімнатній культурі був виведений мініатюрний кипарис, який, тим не менш, має майже всі якості, властиві величезним лісовим деревам.

У статті на нашому сайті зібрана вся інформація, яка необхідна для вирощування цього чудового хвойника в домашніх умовах, і ми із задоволенням нею з вами поділимося.

Китайська троянда окультурена дуже давно. В Азії гібіскус використовували для ритуалів: з квітів плели вінки для молодят і готували напій, що збуджує у молодят пристрасть.

В Європі ж у рослини з'явився негативний шлейф: її називали квіткою смерті за те, що вона нібито випромінює погану енергію, що руйнує здоров'я і стосунки в родині. З гібіскусом пов'язано безліч прикмет, і всі вони не втішні для рослини.

Однак те, що китайська троянда дуже красива, не заперечують навіть забобонні люди. Так чи варто відмовляти собі в задоволенні милуватися гібіскусом через сумнівні вигадки?

У нашій статті ви знайдете вичерпну інформацію про те, як правильно доглядати за гібіскусом.

Рослина клеродендрум (лат. Clerodendrum), або клеродендрон – це листопадні чи вічнозелені дерева або чагарники родини Вербенові порядку Губоцвіті. У природі квіти клеродендрум зустрічаються здебільшого у тропіках Африки, Азії та Південної Америки. Усього відомо близько 400 видів клеродендрумів. Назва рослини перекладається як «дерево долі», його іноді називають «волькамерією» або «невинним коханням».

Красива, але невибаглива кливия – ще один яскравий представник родини Амарилісові. Вона живе і цвіте до сорока років, доставляючи радість оточуючим.

Однак тканини клівії містять отруйні алкалоїди лікорин, клівімін і кліватін, тому працювати з клівією потрібно з дотриманням всіх заходів безпеки.

Через отруйність помаранчевого соку про клівії ходять різні неприємні чутки, і деякі забобонні люди уникають тримати у себе в будинку цю ефектну рослину. Але тим не менше на популярність клівії це до сих пір не вплинуло.

На нашому сайті ви зможете дізнатися про всі тонкощі вирощування клівії і отримати відповіді на всі ваші запитання про цю рослину.

Клузія (лат. Clusia) – рід вічнозелених рослин родини Клузієві, що налічує за різними даними від 150 до 300 видів, поширених переважно в тропічних районах Південної Америки, хоча деякі з них можна зустріти і в Північній. Рід було названо на честь Карла Клузіуса (Шарля де Леклюза) – одного з найвідоміших європейських ботаніків XVI століття. Серед видів клузії є й такі, які можна вирощувати в кімнатній культурі.

До родини Геснерієві входить приблизно 65 видів рослин роду колерія (лат. Kohleria). Ростуть переважно на територіях від Центральної Америки до Мексики, на о. Тринідад і в Колумбії. Цей рід отримав свою назву на честь відомого викладача в ХІХ столітті в Цюріху Майкла Колера. Колерії не особливо вимогливі до температури і вологості повітря, тому вирощувати їх простіше, ніж інші рослини родини Геснерієві.

"Помийна рослина", "кротон бідняка" – так називають колеус сноби. Однак на відміну від примхливого кротона ця не менш яскрава квітка має дуже потужну, а головне, позитивну енергетику. Та й декоративність колеуса вище усіляких похвал.

Колеус прекрасний настільки ж, наскільки і невибагливий. Доглядати за цією рослиною просто, але вона образлива, і на вашу зневагу відразу ж відповість зниженням декоративності.

Прекрасне листя колеуса виділяє в повітря ефірне масло, ніжний аромат якого нагадує м'ятний. Крім того, листя виганяє з приміщення моль: ця рослина не терпить поганого сусідства.

У нашій статті ви знайдете багато цікавої та потрібної інформації про колеус і про догляд за ним.

Кордиліна (лат. Cordyline) належить до родини Драценові або Агавові (залежить від джерела) і нараховує приблизно 20 видів рослин. У природі ростуть у субтропічних і тропічних поясах по всьому світу.

Рослина крассула (лат. Crassula), або товстянка є представником роду сукулентних рослин родини Товстолисті (Товстянкові), який включає за різними даними від 300 до 500 видів. Понад 200 з них росте в Південній Африці, багато – в тропічній Африці і на Мадагаскарі, деякі види зустрічаються на півдні Аравійського півострова – крассули поширені в основному в Південній півкулі. Назва роду походить від слова «crassus», у перекладі означає «товстий», якою в більшості випадків є м'ясиста структура листя багатьох представників роду.

Криптокорина (лат. Cryptocoryne) – рід трав'янистих земноводних рослин родини Ароїдні, які ростуть по струмках і річках у районах Азії з субтропічним і тропічним кліматом. У культурі ці рослини вирощуються в акваріумах. Уперше рослину цього роду було описано в 1779 році, а сам рід сформувався та був описаний до 1828. Усього в роду близько 60 видів. Назва роду складається з двох грецьких коренів і перекладається як «захований качан». В Англії криптокорини називають захованими флейтами.

Кроссандра (лат. Crossandra) – рід тропічних рослин родини Акантові, поширених у вологих лісах Шрі-Ланки, Індії та Африки. Нині в роду налічують понад 50 видів. Першою в роду була окультурена кроссандра лійкоподібна, або хвилелиста. Сталося це в XIX столітті. Саме цей вид, а також його сорти та гібриди, переважно і вирощується як гарноквітуча оранжерейна та кімнатна рослина.

Кротон на підвіконні – це свято: його строкате листя з явними світлими прожилками може бути забарвлене в усі відтінки осіннього лісу.

Сік кротона отруйний, як майже у всіх представників родини Молочайні. У природі ця рослина іноді досягає у висоту двох метрів, але в домашніх умовах вона виростає невеликою.

Один з видів кротона має проносну дію і є лікарською сировиною. Масло кротона знахарі аборигенів застосовують для лікування сильних отруєнь і зміїних укусів.

У кімнатній культурі найчастіше вирощують різні сорти кротона варієгатного. На нашому сайті ви знайдете вичерпну інформацію про цю незвичайну і дуже гарну рослину.

Кушир (лат. Ceratophyllum), цератофіллум єдиний у родині Кушироквіті рід однодомних трав'янистих багаторічників, що розвиваються в товщі води прісних водойм. У роду чотири види. У природі представники цього роду поширені повсюдно – від тропіків до полярного кола, а в культурі цю рослину вирощують для озеленення садових ставків або акваріумів.