Посів квітів у квітні у відкритий ґрунт
У квітні в районах із прохолодним кліматом тане останній сніг, на деревах і кущах бубнявіють бруньки – природа оживає і готується до нового вегетаційного сезону, і наше завдання допомогти їй у цьому. У квітні знімають укриття з багаторічників і троянд, обробляють кущі від хвороб і шкідників, з початку місяця готують ґрунт для посіву однорічних квітів у ґрунт і висадки розсади – перекопують і удобрюють. А потім настає час посадки квітів у відкритий ґрунт – посіву насіння і пересадки квіткової розсади. Овочева розсада деяких видів висаджується на город теж у кінці квітня.
Терміни посадки квітів у квітні
Насіння яких квітів і в які саме терміни сіють у ґрунт у квітні? У тих районах, де в цей час вже справжня весна, нехай навіть і не дуже тепла, першу половину місяця квітникарі витрачають на те, щоб підживити ґрунт на клумбах, а безпосередньо посадка насіння квітів здійснюється з початку другої половини квітня. Посадка квітів на клумбу, розсада яких у домашніх умовах або в теплиці вже підросла і загартувалася, проводиться в ці ж терміни. Посадка в ґрунт квітів здійснюється в сприятливі дні. У квітні 2016 року це 13, 14, 18 і 20 число. В'юнкі рослини краще сіяти 11 або 20 квітня.
Які квіти сіють у відкритий ґрунт у квітні
У другій половині місяця у відкритий ґрунт сіють насіння таких рослин, як нагідки, іберис, адоніс літній, арктотіс, гайлардія, гібіскус садовий, гіпсофіла, кореопсис, космея, лаватера, запашний горошок, віскарія, вакарія, декоративна капуста, кларкія, однорічні волошки, гвоздика китайська, рудбекія однорічна, фацелія, никандра, матіола, мак, лобулярія, годеція, діморфотека, змієголовник, мишій, полевічка, резеда, скабіоза, нігелла, льон, малькольмія, очеретянка, ешольція, ехіум та інші холодостійкі однорічники і багаторічники. У районах із холодною і довгою весною сіяти насіння цих квітів у ґрунт можна буде тільки в травні, але краще посіяти його в березні або квітні на розсаду, а в травні висадити сіянці в ґрунт, де вони за сприятливих погодних умов майже відразу зацвітуть. У цій статті ми розповімо вам про те, як сіяти деякі з перерахованих однорічників, а також про загальні для цих квітів правила догляду.
Іпомея
Ця прекрасна ліана з квітками-грамофончиками віддає перевагу захищеним від вітру місцям і пухкому ґрунту. Перед посівом насіння іпомеї замочують на добу в термосі з теплою водою для набубнявіння. Насінини, що не набрякли, наколюють голкою і знову опускають у теплу воду на добу. Замість води можна використовувати водний розчин Корневіну або Гетероауксину. Сіяти велике насіння іпомеї легко: в кожну ямку опускають по дві насінини, потім ямки засипають ґрунтом і поливають, після чого мульчують клумбу торфом. Якщо за прогнозом мають бути заморозки, посіви накривають плівкою.
Ешольція
Ця рослина, яку ще називають каліфорнійським маком, непримхлива, її просто виростити і за нею легко доглядати. Ешольція світлолюбна, зростає на дренованих ґрунтах практично будь-якого складу, але з нейтральною або слабколужною реакцією, цвіте з червня до вересня. Сіють насіння ешольції, що зберігалися зиму в овочевому ящику холодильника, злегка вдавлюючи в ґрунт, після чого ділянку поливають і мульчують торфом. Деякі садівники сіють насіння по підталому снігу, після чого вкривають посіви мульчею. Сходи з'являються зазвичай за 2 тижні, і потребують негайного проріджування – оптимальна відстань між сіянцями в підсумку повинна бути 20 см.
Духмяний горошок
Цю рослину називають також чина запашна. Вона є одним із найкрасивіших кучерявих однорічників. Запашний горошок добре розвивається на тихих сонячних або злегка затінених ділянках. Врахуйте, що різкі перепади температур можуть викликати скидання рослиною бутонів. Горошку потрібен родючий повітропроникний ґрунт нейтральної реакції. Неприпустиме вирощування рослини в місцях із високим заляганням ґрунтових вод. При підготовці клумби ні в якому разі не використовуйте в якості добрива свіжий гній. Не потрібен запашному горошку й азот – він сам видобуває його з повітря.
Сіють насіння по 2-3 штуки в ямки, розташовані на відстані 20-25 см одна від одної, засипають ґрунтом, ущільнюють його і мульчують ділянку. Зацвіте запашний горошок, посіяний у ґрунт, до середини літа.
Нагідки
Ця квітка набула популярності ще за часів Стародавньої Греції і досі не втратила її. Календула не тільки прикрашає річну клумбу, а й є однією з найбільш цілющих рослин. Її вирощують як розсадним способом, так і посівом насіння безпосередньо в ґрунт, в який за два тижні до посіву вносять добрива. Схема посадки квітів нагідок така: посів здійснюють на глибину 1-2 см на відстані 25-30 см одна від одної. Інтервал між рядами – 60-70 см, якщо ви вирощуєте календулу як декоративну рослину, і 30-40, якщо – як лікувальну. В цьому випадку і дистанцію між кущами можна скоротити до 7-10 см. Сходи з'являються вже за тиждень, а за 2-3 тижні після їхньої появи сіянці календули декоративної проріджують, залишаючи між ними проміжок 25-30 см. Видалені з клумби зайві саджанці квітів можна пересадити в інше місце. Зацвіте календула через 10 тижнів після посіву – до середини літа.
Адоніс
Він же горицвіт. Міфічна квітка, що стала популярною в XVII столітті і досі не втратила в очах квітникарів своєї чарівності. Ідеальне місце для рослини – сонячна ділянка, яка пополудні занурюється в затінок. Найкращий ґрунт – багатий на вапно й органіку, легкий, добре дренований, із водневим показником 7-7,5 одиниць. Насіння однорічного горицвіту, зібране із шестирічних кущів, узимку зберігають в овочевому ящику холодильника, після чого тримають добу в теплій воді для набубнявіння, а потім сіють на глибину 1-2 см. Проростає воно при температурі 5 ºC через місяць.
Кларкія
Це витончена, ошатна, холодостійка і довгоквітуча рослина. Найкраще вона почувається під сонцем на відкритій ділянці, в пухкому, вологому ґрунті слабкокислої реакції. За кілька тижнів до посіву внесіть у ґрунт торф і мінеральні добрива. Сіють насіння кларкії гніздами по 4-5 штук на відстані 20-40 см одне від одного, не заглиблюючи в ґрунт, а лише злегка вдавлюючи їх у нього і присипаючи зверху тонким шаром ґрунту. Сходи, що з'являться вже за два тижні, злегка проріджують: низькорослі кущики повинні розташовуватися один від одного на відстані 20 см, а високорослі сорти – на відстані 25 см. Не перестарайтеся з проріджуванням: ущільнені посадки квітів кларкії виглядають чудово.
Декоративна капуста
Плануючи прикрасити свій квітник чимось незвичайним, згадайте про цю рослину, яка при своїй безперечній декоративності абсолютно невибаглива і легко зносить короткочасні весняні заморозки. Вони навіть йдуть їй на користь, надаючи листю соковитішого кольору. В якості ґрунту капуста воліє багаті на гумус суглинки і супіски. Що стосується освітлення, то вона однаково добре росте і на яскравому сонці, і в легкому затінку, хоча листя рослини, яка виросла на сонці, має більш соковитий зелений колір, ніж та, яка росла у затінку.
За тиждень до посіву загорніть насіння капусти в просочену розчином органічного добрива марлю і помістіть у темне прохолодне місце. Як тільки насіння наклюнеться, можна братися до посіву. Насіння розкладають по поверхні ґрунту і присипають шаром ґрунту завтовшки 1 см. При посіві врахуйте, що капуста росте іноді до 60 см у діаметрі, тому розкладайте насіння на відстані хоча б півметра. Коли у сходів розвинеться 3-4 листочки, їх проріджують, а зайві рослини пересаджують в інше місце.
Гіпсофіла
Це витончена трав'яниста рослина з ніжними дрібними квітками білого, рожевого або білого з пазеленню відтінку. Висаджують гіпсофілу на відкритих ділянках із низько залягаючими ґрунтовими водами. Рослина воліє ґрунт, що містить вапно, із гарним дренажем, супіщаний або суглинний. За два тижні до посіву на ділянку, де ростиме квітка гіпсофіла, потрібно, крім перегною, внести під перекопування доломітове борошно або золу. Сіють насіння негусто на глибину 0,5 см, проростає воно за тиждень із чимсь. Зміцнілі сходи проріджують, залишаючи між екземплярами проміжок 15-20 см. Після посіву гіпсофіла зацвітає місяці за півтора-два.
Матіола
Матіола, або левкой – холодостійка рослина з запашними білими, рожевими, пилово-жовтими або ліловими квітками, запах яких знайомий кожному. Вирощують матіолу на добре освітлених і дренованих ділянках у родючому дерново-суглинному або дерново-супіщаному ґрунті з нейтральною або слабколужною реакцією, який не потребує внесення добрив перед посівом, якщо тільки ґрунт не дуже виснажений попередниками. Не годиться для вирощування матіоли ділянка, на якій до цього росли хрестоцвіті. Насіння матіоли сіють у неглибокі ямки, розташовані на відстані 20 см одна від одної, по 3-5 штук, присипаючи згори піском, а можна змішати насіння з піском і просто розсипати по зволоженій поверхні ділянки, а потім злегка присипати ґрунтом. З'являються сходи за тиждень або десять днів. Вони витримують похолодання до -5 ºC. Коли у сіянців розвинеться по 2-3 листки, їх проріджують, намагаючись зберегти між екземплярами дистанцію 15-20 см. Аби продовжити цвітіння матіоли, сіяти її можна кілька разів із перервою в два тижні.
Волошки
Налічують близько 500 видів цих витончених, холодостійких, невибагливих і стійких до хвороб рослин. Вирізняються вони рясним і тривалим цвітінням, а деякі ще й цілющими властивостями. Забарвлення квіток волошки може бути не тільки синім, а й білим, рожевим, жовтим, блакитним або фіолетовим.
Вирощують однорічні волошки на добре освітлених ділянках, розташованих на південній стороні. Ґрунт волошкам підійде родючий, із великим вмістом гумусу, нейтральної реакції. Сіють насіння волошок у попередньо перекопаний на глибину штиха лопати з добривами ґрунт – 2 кг торфу або перегною, 100 г деревної золи і столова ложка нітрофоски на м². Підготувати грядку потрібно тижні за два до посіву. В кінці квітня, якщо зима була безсніжна, а весна суха, земля для посадки квітів добре зволожується, в ній роблять неглибокі борозенки, в які сіють насіння, а згори засипають їх шаром ґрунту завтовшки 1 см, після чого посіви злегка утрамбовують, а потім накривають водопроникним матеріалом. Поливають посіви в міру висихання ґрунту – через 2-3 дні просто через тканину, витрачаючи по 2 л води на м², але через тиждень, як тільки з'являться паростки, покриття знімають. Підрослі сходи проріджують, залишаючи між екземплярами відстань 10-12 см.
Маки
Прекрасна квітка з граціозними трепетними пелюстками, яка здобула собі славу в стародавні часи і не втратила популярності й нині. Ростуть маки на відкритих ділянках із глибоким заляганням ґрунтових вод і зовсім не бояться палючих променів сонця. Ґрунт вони люблять супіщаний або суглинний, хоча в цьому питанні вони і не примхливі. За два тижні до посіву маку ділянку перекопують на глибину 40 см, вносячи під перекопування на кожен м² по 5-7 кг перегною або компосту. Сіяти потрібно стратифіковане насіння, для цього його з осені зберігають в овочевому ящику холодильника. Макові зерна розсипають по зволоженій поверхні ділянки в розпушений граблями ґрунт, не закладаючи, але злегка присипавши ґрунтом. Сходить насіння за два-чотири тижні, і як тільки сходи зміцніють, їх проріджують таким чином, щоб відстань між кущами була не менше 25 см.
Догляд за посівами квітів у квітні
Полив квітів
Якщо зима була зі снігом, а весна з дощами, то молодим сходам поливання не будуть потрібні. Коли земля прогріється, і сонце почне пекти по-літньому, поливання молодих рослин краще проводити з лійки, виливаючи воду під основу стебла і не використовуючи розпилювач, щоб краплі не потрапляли на стебла і листя рослин. Для поливу найкраще використовувати теплу, нагріту за день сонцем воду. Можна поливати садові квіти зі шлангу, проте в цьому випадку будьте особливо обережні, стежте за тим, куди ллється холодна водопровідна вода: неприпустиме її потрапляння на листя і стебла, струмінь має бити тільки в ґрунт навколо квітки. Не робіть сильний струмінь, щоб він не розмив ґрунт і не оголив коріння рослин.
Підживлення посівів
Рослинам для нормального розвитку необхідні як мінімум 16 поживних елементів, основні з яких – вуглець, водень і кисень – вони отримують із води і повітря, а ось про те, як організувати забезпечення рослин необхідною кількістю інших елементів, слід подбати вам. При цьому дуже важливо дотримуватися норми, оскільки надлишок речовини може завдати такої ж шкоди, як і нестача. Навесні, коли рослини починають рости, їм найбільше потрібен азот, але якщо вони отримають його в надмірній кількості, то почнуть нарощувати зелену масу, а цвісти не стануть. Чи цього ми чекаємо від садових квітів? Фосфор скорочує вегетаційний період рослин, тобто прискорює їхній розвиток і наближає момент цвітіння, калій же підсилює морозостійкість рослин і допомагає їм формувати кореневу систему. Вносять кальцій і фосфор у ґрунт у другій половині літа і восени. Магній бере участь в утворенні хлорофілу, а бор, кобальт, молібден, залізо, сірка, марганець, цинк і мідь, потреба в яких не така велика, підвищують імунітет рослин та допомагають їм протистояти шкідникам і хворобам. Усі ці елементи містяться в органічних і мінеральних добривах, якими заправляють ґрунт перед посадкою рослин, а потім вносять ретельно вивіреними дозами в процесі їхнього росту і розвитку. Можна підживлювати рослини не тільки шляхом внесення добрив у ґрунт, а й обприскуючи їх поживними розчинами по листю. Ці підживлення починають діяти набагато швидше за кореневі. Доглядаючи за однорічниками, уперше їх підживлюють через півтора-два тижні після посадки, наступне підживлення вносять у середині літа. Багаторічні рослини підживлюють тричі за рік: уперше навесні, коли ґрунт починає підсихати від талої води, вдруге на початку періоду бутоноутворення, а втретє після цвітіння.
Не потребують підживлення квіти, що перебувають у спокої, а щойно пересаджені слід удобрювати тільки коли вони приживуться. Категорично не можна підживлювати рослини, заражені хворобою.
Прополювання і розпушування
Розпушування ґрунту на клумбі з квітами – дуже важлива робота, оскільки вона забезпечує доступ повітря в ґрунт, що прискорює проростання насіння, а потім і постачає киснем коріння рослини. Водночас із розпушуванням ґрунту здійснюють боротьбу з бур'яном і проріджування сходів. Розпушують і прополюють ґрунт кілька разів за сезон. Найзручніше це робити після поливання або рясного дощу. Розпушування слід проводити дуже обережно, намагаючись не пошкодити інструментом кореневу систему рослин.
Бур'ян видаляють відразу в міру появи, оскільки він забирає харчування у квітів та інших рослин. Намагайтеся виривати шкідливих паразитів із коренем, щоб вони більше не відростали. Останнє прополювання роблять восени. Видалені бур'яни складають у компостну купу, щоб після того, як вони перегниють, ними можна було удобрювати сад, квітник і город.