Рослина стокротка (лат. Bellis) представляє рід багаторічників родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує 14 видів. У природі квіти маргаритки ростуть у Середземномор'ї. Зі старогрецької margarites перекладається як «перлина», це образна і дуже вдала назва для дрібних біленьких квіточок дикої маргаритки. Латинське ім'я, дане квітці ще Плінієм, означає «прекрасний, гарний».

У деяких країнах квітку називають «око дня» за те, що вона розкривається зі сходом сонця. Англійською це звучить як «дейз ай», і жителі туманного Альбіону стали ласкаво називати стокротку зменшувальним ім'ям Дейзі. А німецькі дівчата ворожили на стокротках, як на ромашках, обриваючи їхні пелюстки, тому стокротка-ромашка називається в Німеччині «мірка кохання».

Неймовірна популярність стокроток стала причиною виникнення безлічі легенд і оповідей про них, та що говорити! – ці маленькі квіти практично ніколи не виходили з моди, бо квітучі стокротки справді прекрасне і затишне видовище.

Квіти стокротки – опис

Стокротки – це дрібні трав'янисті рослини з коротким кореневищем, тупим лопатчастим городчастим прикореневим листям, безлистим стеблом, на якому утворюється одна головка. На конічному квітколожі розвиваються жіночі язичкові квітки білого або рожевого кольору, серединні квітки – двостатеві, трубчасті, жовтого кольору. Суцвіття вирощуваних у культурі стокроток можуть бути простими, махровими або напівмахровими, вони можуть розрізнятися також за розміром. Плід стокротки – сплюснута сім'янка без чубка.

Вирощування стокроток із насіння

Посів стокроток

Видові стокротки чудово розмножуються генеративним способом. Сіють стокротки насінням у червні, просто у вологий ґрунт, не закладаючи, а лише злегка присипавши піском або просіяним перегноєм, оскільки насінню для проростання необхідне сонячне світло і температура близько 20 ºC. За таких умов перших сходів можна очікувати вже за тиждень. Якщо ви накриєте незакладені посіви прозорою плівкою, зародки активуються, і глибина закладення вже не матиме значення – сходи з'являться в будь-якому разі. За два дні плівку можна буде зняти, а посіви злегка присипати ґрунтом.

Розвиваються сіянці дуже швидко, тому невдовзі їм знадобиться пікірування, яке здійснюють просто у відкритий ґрунт за схемою 20х20. Зацвітуть стокротки із насіння тільки наступної весни, оскільки в поточному році вони встигнуть лише наростити розетки з листя. Розмножується стокротка і самосівом – навесні вам залишиться тільки прорідити сходи, видаливши слабкі або нездорові сіянці, однак при такому самостійному розмноженні з роками суцвіття дрібнішають і втрачають сортові якості.

Розсада стокроток

Багато хто віддає перевагу вирощуванню стокротки розсадним способом. Роблять це для того, щоби змусити їх цвісти вже в поточному році. Насіння сіють у лютому або березні в індивідуальні посудини, щоб не травмувати сіянці при пікіруванні. У якості субстрату підійде поживний структурований ґрунт, який продається у квіткових крамницях. Сіють насіння за тими самими правилами, що і у відкритий ґрунт, і створюють посівам такі самі умови – температуру близько 20 ºC та яскраве світло. Коли з'являться сходи, температуру знижують до 12-15 ºC. Будьте готові організувати сіянцям додаткове освітлення, оскільки оптимальна довжина світлового дня для їхнього нормального розвитку – 12-14 годин, а в цю пору року дні ще занадто короткі.

Посадка стокроток у відкритий ґрунт

Коли висаджувати стокротки у відкритий ґрунт

Стокротки люблять сонце, тому ділянка, на яку ви висадите розсаду, має бути світлою. Що стосується ґрунту, то стокротки не примхливі: підійде будь-який садовий ґрунт, але найкраще стокротки ростуть на легких структурованих суглинках, якщо тільки ділянка не розташована у низині, де може застоюватися тала або дощова вода – зайвої вологи в корінні стокротки не терплять. Розсада стокроток висаджується у відкритий ґрунт наприкінці травня або на початку червня.

Як саджати стокротки

Посадка стокроток у ґрунт здійснюється із земляною грудкою. Зробіть невеликі ямки на відстані 20 см одна від одної і помістіть у них сіянці способом перевалки, щоб не травмувати коріння молодих рослин, потім щільно утрамбуйте землю навколо кущиків і рясно полийте їх водою.

Догляд за стокротками в саду

Як доглядати за стокротками

Вирощування стокроток не зажадає від вас надзусиль, воно полягає в поливі, розпушуванні ґрунту, прополюванні та підживленні рослин. Оскільки коренева система у стокроток неглибока, полив рослин повинен бути регулярним, інакше від нестачі вологи їхні суцвіття стають дрібними, а махрові сорти втрачають цю свою якість. Після поливання потрібно обережно розпушувати ґрунт навколо рослин для поліпшення аерації коренів. Якщо ви замульчуєте ділянку зі стокротками, вам не доведеться розпушувати ґрунт і боротися із бур'янами занадто часто, та й поливати стокротки ви зможете рідше, оскільки мульча запобігає занадто швидкому випаровуванню вологи в ґрунті. Крім того, мульча є профілактикою такого явища, як випинання коренів, що відбувається в результаті підсихання верхнього шару ґрунту.

Що ж до підживлень, то їх потрібно внести хоча б двічі за сезон. На 1 м² знадобиться 25-30 г комплексного добрива із мікроелементами для квітучих рослин. Не забувайте також видаляти зів'ялі суцвіття стокроток, щоб продовжити термін цвітіння і поліпшити його якість.

Розмноження стокроток

Крім насіннєвого способу розмноження стокроток, у садовому квітникарстві використовують також способи вегетативного розмноження – поділ куща і живцювання. Вегетативні способи потрібні передусім для того, щоб зберегти цінні сорти стокроток, квітки яких із віком починають дрібнішати і втрачати декоративність. Поділяють кущі зазвичай наприкінці літа або на початку осені, хоча можна це робити і навесні. Кущик викопують і ділять на 4-6 частин, попередньо прищипнувши всі сформовані квітки і бутони, обрізавши із живців усе листя і вкоротивши коріння до 5-8 см, щоб підвищити здатність рослин прижитися на новому місці. Потім частинки висаджують у ґрунт, де вони дуже швидко вкорінюються і продовжують цвітіння. Якщо якась рослинка виявиться без коріння, нічого страшного в цьому немає: саджайте її в ґрунт, і з основи листових живців у стокротки відростуть нові корені.

При живцюванні в той самий часовий відрізок гострим ножем відокремлюють від кущика стокроток бічні пагони з листочками і відсаджують їх на грядки з розпушеним ґрунтом, де вони вкорінюються протягом двох тижнів. Зацвітуть стокротки із живців у наступному році.

Шкідники і хвороби стокроток

Маленькі стокротки напрочуд рідко вражаються як шкідниками, так і хворобами, однак небезпека ураження вірусним захворюванням все ж існує: іноді на початку літа у рослин починають витягуватися квітконіжки, суцвіття стають дрібними, а листя зменшується і блідне. Якщо ви помітили такі зміни, слід негайно спалити захворілі екземпляри разом із кореневою системою, а місце, де вони росли, продезінфікувати міцним розчином марганцівки. Бувають випадки захворювання стокроток борошнистою росою, від якої по листю і квітах розповзається білий або сіруватий пухкий наліт. Знищити грибок можна обробкою всіх рослин на ділянці розчином колоїдної сірки, Топазом або бордоською сумішшю, а захворілі екземпляри або їхні уражені частини краще видалити і спалити.

Іноді стокротки потерпають від кліщів, що знищуються обробкою інсектицидом, наприклад, Карбофосом або Актеліком. Завдають шкоди стокроткам також миші, з якими можна боротися, розклавши по ділянці приманки з отрутою. Незважаючи на ці неприємності, які з вашими квітами за належного догляду можуть і не статися, посадку і догляд за стокротками можна вважати радше задоволенням, ніж роботою, тим більше, що за незначні зусилля стокротки віддячать вам тривалим і прекрасним цвітінням.

Багаторічна стокротка після цвітіння

Як і коли збирати насіння стокроток

Насіння стокроток дозріває не все водночас, тому і збирати його потрібно в міру дозрівання – 1-2 рази на тиждень. Зірвіть зів'ялі суцвіття-кошики, поки достигле насіння не змило дощем або водою при поливанні, витрусіть насіння на папір, висушіть його у приміщенні з гарною вентиляцією, а потім зсипте у паперовий пакетик і покладіть на зберігання в сухе місце.

Підготовка стокроток до зими

Восени замульчуйте ділянку товстим шаром тирси, перегною, торфу або якимось іншим матеріалом, котрий захистить поверхневу кореневу систему рослин від промерзання при відсутності снігу. Шар мульчі має бути не менше 8 см. Необхідність у мульчуванні ґрунту зростає, якщо ви помітили, що деякі кущі випирають із землі, оголюючи коріння. Не забудьте такі екземпляри навесні пересадити в нове місце на нормальну глибину.

Види і сорти стокроток

У культурі вирощують два види стокроток – однорічну і багаторічну. Посадка та догляд за багаторічною маргариткою мало чим відрізняється від вирощування однорічних стокроток, однак відмінності все ж є. Однорічні стокротки (Bellis annua) вирощують переважно в рокаріях або як кімнатні рослини для прикраси балконів і терас. Багаторічні стокротки більш затребувані у культурі, саме тому селекційні роботи з виведення нових сортів проводилися із багаторічними рослинами цього роду.

Стокротка багаторічна (Bellis perennis)

– рослина заввишки від 10 до 30 см із довгасто-яйцеподібним або лопатчастим листям, зібраним у прикореневу розетку. Численні опушені безлисті квітконоси заввишки від 15 до 30 см з'являються на другий рік після посіву. Суцвіття – кошики червоного, білого або рожевого кольору до 8 см у діаметрі із великими трубчастими або язичковими квітками по периферії і дрібними, золотисто-жовтими трубчастими квітками в середині. Насіння стокротки багаторічної пласке, овальне, дрібне. Цей вид дає рясний самосів, який можна використовувати як розсаду. За будовою суцвіть сорти стокротки багаторічної поділяються на язичкові і трубчасті, обидві групи представлені сортами як із простими, так і з махровими, а також із напівмахровими суцвіттями. У простих суцвіть від одного до трьох рядів забарвлених трубчастих або язичкових квіток і по центру диск дрібних трубчастих квіток жовтого кольору. У напівмахрових чотири ряди язичкових забарвлених квіток і жовта середина із дрібних трубчастих. Махрові суцвіття складаються з великої кількості забарвлених язичкових квіток, які майже повністю приховують жовту серединку з трубчастих квіток. За розмірами суцвіття поділяються на дрібні (від 2 до 4 см у діаметрі), середні (від 4 до 6 см) і великі, що досягають у поперечнику більше 6 см. Найкращі сорти стокротки багаторічної:

• Робелла – великі махрові суцвіття до 5 см у діаметрі із щільними рожево-лососевими суцвіттями зі згорнутих трубчастих квіток. Цей сорт отримав золоту медаль на конкурсі «Флероселект»;
• Роб Рой – мініатюрна рослина з червоними суцвіттями діаметром 1-2 см;
• Белла Дейзі – також відзначена нагородою «Флероселект», стокротка, що рано квітне, із махровим кошиком діаметром 2-2,5 см яскраво-рожевого кольору;
• Помпонетт – стокротка з маленькими помпонними суцвіттями, схожими на ґудзики.

Останнім часом з'явилися цілі серії сортів стокроток, які об'єднані спільними ознаками, але відрізняються забарвленням суцвіть. Серед них найпривабливішими для садівників є:

• серія Тассо – стокротки на коротких стеблах із дуже щільними махровими суцвіттями помпонної форми із трубчастих квіток діаметром до 4 см червоного, рожевого, білого, лососево-рожевого кольору, а також ніжно-рожевого з темнішою серединою;
• серія Спідстар – сорт, що зацвітає в рік посіву напівмахровими квітками кармінного і білого кольору з яскраво-жовтою серединою, а у сорту рожевого кольору жовта середина оточена білим обідком;
• серія Ромінетт – густомахрові стокротки діаметром 2 см білого, червоного, кармінно-рожевого і ніжно-рожевого кольору. Висота куща близько 15 см.

• Стевія: вирощування, властивості, види і сорти
• Стратифікація та скарифікація насіння – які рослини їх потребують і як проводити процедуру?