КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати квітку за фото? 👉
Квіз про квіти
КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати 👇 квітку за фото?
Квіз про квіти
  • 🌼 Рослини
  • Епіфілум: вирощування вдома, види і сорти...

Епіфілум: вирощування вдома, види і сорти

Кактус епіфілумЕпіфілум (лат. Epiphyllum) належить до роду епіфітних рослин родини Кактусові, яка налічує близько 20 видів. Назва рослини вказує на наявність у неї листя: επι грецькою означає «на», «згори», а φυλλον – «листок». Іноді епіфілум називають філокактусом або філоцереусом. Батьківщиною квітки вважають Мексику, а також тропіки та субтропіки Америки. Уперше рослину епіфілум описав у 1812 році Едріен Хеворт.

Нині кактус епіфілум – популярна кімнатна рослина.

Прослухати статтю

Посадка й догляд за епіфілумом

  • Цвітіння: зазвичай із квітня по червень, іноді цвіте двічі на рік.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло (західне або східне підвіконня).
  • Температура: у період активного росту – 20-25 ˚C, із листопада по лютий – 10-15 ˚C.
  • Полив: у сезон вегетації – регулярний, щойно висохне верхній шар субстрату. Узимку можна не поливати.
  • Вологість повітря: не має великого значення, але в сильну спеку рекомендується обприскувати рослину вечорами теплою водою.
  • Підживлення: в сезон вегетації – 2 рази на місяць добривами для кактусів, на стадії формування бутонів – розчином коров’яку (1 частина добрива на 4 частини води). У період спокою підживлення не потрібні.
  • Період спокою: з кінця жовтня до березня.
  • Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно, навесні, на початку активного росту. Зрілі – після цвітіння, у разі крайньої потреби.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Обрізування: навесні, перед початком вегетації, 1 раз на 2-3 роки видаляють тонкі, гранені та круглі в перерізі пагони, а також ті, що відцвіли 2-3 роки тому.
  • Шкідники: попелиця, щитівки, павутинні кліщі, борошнисті червці.
  • Хвороби: чорна гниль, фузаріоз, іржа або антракноз.
Детально про вирощування епіфілума читайте нижче

Кактус епіфілум – опис

Епіфілум, або філокактус, або лісовий кактус, або квітучий кактус, є сукулентною рослиною з довгими гіллястими стеблами, що спадають або стеляться, іноді з хвилястими краями. Стебла можуть бути плоскими або тригранними, коріння – повітряне. Саме ці стебла помилково називають листям епіфілума. Великі білі квіти філокактусів лійкоподібної форми можуть досягати в довжину 40 см і відкриватися як удень, так і вночі. Вони настільки прекрасні, що рослину називають орхідейним епіфілумом. Плоди епіфілума великі, часто колючі, червонуватого кольору, їстівні, з бананово-ананасно-суничним смаком. Найчастіше епіфілум вирощують як ампельні рослини.

Догляд за епіфілумом у домашніх умовах

Як доглядати за епіфілумом

Догляд за філокактусом у домашніх умовах не передбачає ніяких складнощів. Якщо ви хочете побачити його чудове цвітіння, тримайте квітку епіфілум на підвіконні вікна, що виходить на захід або схід: освітлення має бути яскравим, але розсіяним. Улітку епіфілум прекрасно почувається на свіжому повітрі, проте потрапляння на рослину прямих сонячних променів у полуденний час небажане.

У теплу пору року найкомфортніша температура для філокактуса 20-25 ºC, а з листопада по лютий, коли рослина відпочиває, температура має бути не вище 10-15 ºC. До вологості повітря епіфілум досить байдужий, але в саму спеку йому піде на користь щоденне обприскування відстояною водою кімнатної температури.

Вирощування епіфілума в домашніх умовах

Догляд за філокактусом передбачає регулярний полив, який також здійснюють відстояною водою кімнатної температури, як тільки просохне верхній шар ґрунту в горщику. Улітку поливати доведеться частіше, взимку рідше. Якщо епіфілум зимує в прохолодному приміщенні, полив можна взагалі припинити. З початком весни зволоження ґрунту в горщику з епіфілумом відновлюють і поливають дедалі частіше.

Епіфілум у домашніх умовах потребує підживлення: у весняно-літній період двічі на місяць у ґрунт вносять розчин добрива для кактусів, приготований відповідно до інструкції. У фазу формування в епіфілума бутонів проводять підживлення рослини коров'яком – 1 частину добрива розводять у 4 частинах води. Після цвітіння філокактус підживлюють кожні два тижні, чергуючи органічні підживлення з унесенням мінеральних азотних добрив для кімнатних рослин. Під час періоду спокою філокактус підживлень не потребує.

Цвітіння епіфілума

Щойно на епіфілумі почнуть формуватися бутони, в жодному разі не переставляйте й навіть не повертайте горщик із рослиною, тому що вона може скинути і бутони, і квітки. Квітки філокактуса розпускаються по черзі, і кожна з них цвіте близько тижня. Деякі види та сорти рослини цвітуть двічі на рік – навесні та восени. Слідкуйте за тим, щоб рослині під час цвітіння вистачало вологи та живлення. Поставте її на піддон, щоб зайва вода витікала з горщика без перешкод, а не застоювалася в корінні рослини.

Обрізування епіфілума

Вирощування філокактуса передбачає його періодичне обрізування в міру відростання стебел. Як обрізати епіфілум? І наскільки часто потрібно це робити? Обрізування епіфілума полягає у видаленні гранованих або круглих у перерізі стебел, які ніколи не дають квітів, і в укорочуванні плоских стебел. Виконуючи обрізування плоских стебел, пам'ятайте, що квітки рослини формуються на стеблах, які виросли за минулий рік, тому доросліші стебла, які вже цвіли, знову квіток не утворюють, але обрізати їх можна буде тільки через 2-3 роки, оскільки вони необхідні для забезпечення життєдіяльності рослини. Стебла, на яких з'являються коркові утворення, обрізають обов'язково.

Як виростити епіфілум у домашніх умовах

Вирізують у епіфілума викривлені або зростаючі усередину куща стебла, а також відцвілі бутони. Зрізи стебел обробляють товченим вугіллям.

Чому епіфілум не цвіте

Бувають випадки, що, незважаючи на ваші очікування, філокактус у належний час не зацвітає. Чому не цвіте епіфілум? Які можуть бути причини цього? Недостатнє освітлення, занадто рясний полив у зимовий час, коли епіфілум відпочиває в прохолодному приміщенні, зимівля в теплих умовах і надлишок азоту в ґрунті.

Як змусити цвісти епіфілум

Цвітіння епіфілума відбувається за умов, коли рослина перебуває в комфортних для неї умовах. Якщо ваш філокактус відмовляється цвісти, значить, ви в чомусь порушили правила догляду за рослиною. Перевірте, чи достатньо їй світла, вологи і живлення. Припиніть на певний час внесення добрив, що містять азот. Дайте їй можливість відпочити з листопада по лютий у прохолодному приміщенні при температурі щонайвище 12 ºC – і, найпевніше, в наступному сезоні рослина зацвіте.

Пересадка епіфілума

Молоді епіфілуми, які ростуть швидко, пересаджують щорічно навесні, але намагайтеся не використовувати для пересадки занадто великий горщик. Пересадка епіфілума зрілого віку здійснюється після цвітіння і тільки в разі потреби, коли зі зливного отвору покажеться коріння філокактуса. Епіфілуму потрібен не високий, а широкий горщик із кераміки або пластика, на дно якого слід обов'язково укласти шар керамзиту, ламаного пінопласту або гальки для дренажу. Ґрунт для рослини можна придбати в крамниці або приготувати самостійно: змішати по чотири частини дернової і листової землі, додавши до них по одній частині деревного вугілля, волокнистого торфу й ріні. Не включайте до складу субстрату інгредієнти, що містять вапно: оптимальний водневий показник субстрату для епіфілуму – pH 5-6.

Цвітіння епіфілума (філокактуса)

Шкідники і хвороби епіфілума

Зі шкідників епіфілум вражають попелиця, щитівки, павутинний кліщ, борошнисті червці.

Борошнисті червці, або волохаті воші – сисні комахи, що харчуються соком рослини і залишають на ній восковий ватоподібний наліт. У результаті їхньої появи епіфілум починає сильно відставати в розвитку. Але найгірше, що червці є переносниками невиліковних вірусних захворювань. Щоб позбутися від шкідників, протріть м'якою щіткою або ватним тампоном, просякнутим спиртом або мильним розчином, наземні частини рослини, видаляючи червців і змиваючи сліди їхньої життєдіяльності, а в разі сильного ураження проведіть потрійну обробку рослини Актарою, Конфідором, Моспіланом або Фітовермом із семиденним інтервалом між сеансами.

Попелиця – теж сисна комаха, яка з'являється, здавалось би, нізвідки і не тільки харчується клітинним соком епіфілума, від чого рослина припиняє ріст, розвиток і починає занепадати, а ще переносить віруси. Проти попелиць ефективні препарати Антитлін і Біотлін.

Павутинні кліщі вражають рослину в умовах хронічного браку вологи. Вони так само, як червці і тля, висмоктують з епіфілума соки, порушуючи нормальний хід його розвитку. У боротьбі з кліщами застосовують інсектоакарициди – Актара, Актеллік та препарати подібної дії.

Щитівки це дрібні жучки з твердою спинкою. Ці шкідники теж позбавляють філокактус соків і сил. Видаляють щитівок механічно, після чого проводять обробку рослини системним інсектицидом. За потреби обробку повторюють через два тижні.

Правильний догляд за епіфілумом

Іноді епіфілум уражають такі хвороби, як чорна гниль, фузаріоз, іржа або антракноз.

Чорна гниль вкриває стебла рослини чорними блискучими плямами. Уражені ділянки вирізають, зрізи обробляють товченим вугіллям, а рослину – розчином Фундазолу.

Іржа виглядає як руді плями на поверхні стебел. Провокують хворобу надмірний полив при низькій температурі повітря, сонячні опіки або потрапляння води на стебла при поливанні. При виявленні симптомів захворювання рослину слід обробити розчином препарату Топаз.

Антракноз можна упізнати по світло-коричневих плямах на стеблах філокактуса. Уражені ділянки слід вирізати і присипати товченим вугіллям, а рослину обробити будь-яким фунгіцидом.

Фузаріоз викликає зміну кольору стебел філокактуса з зеленого на червоний або бурий – це викликано гниттям кореневої системи рослини. Як урятувати епіфілум, якщо загнило коріння? Пересадіть рослину в новий субстрат, вирізавши згнилі корені й обробивши зрізи золою. Після пересадки перегляньте режим поливань – найімовірніше, ви допустили хронічне перезволоження кореневої системи, і це створило благодатне середовище для розвитку грибкової інфекції.

Чому не цвіте епіфілум (філокактус)

Проблеми зі здоров'ям у філокактуса трапляються і тоді, коли порушено умови його утримання:

  • у нього може сохнути і зморщуватися листя від занадто яскравого світла і недостатнього поливу;
  • якщо переставити горщик на невідповідне місце, може припинитися зростання епіфілума, вже сформовані бутони й квітки разом опадуть, а листя змінить забарвлення;
  • від пошкодження коренів при пересадці починають сохнути й відмирати стебла рослини, а від надлишку добрив пагони розтріскуються.

Але все-таки найгірше, коли в епіфілума гниє коріння. Трапляється не тільки від фузаріозу, а й від надлишку вологи в корінні, від поливу рослини холодною водою або від перегріву горщика з епіфілумом на сонці. Ми вже розповіли вам, як урятувати епіфілум у разі загнивання коренів: єдиний вихід – пересадка епіфілума в свіжий субстрат із попереднім видаленням хворих корінців і обробкою зрізів товченим вугіллям. Ну і, звичайно, необхідно виправити всі помилки в догляді за рослиною.

Розмноження епіфілума

Розмноження епіфілума насінням

Розмножується епіфілум насінням і вегетативно – стебловими живцями та поділом куща. Насіннєве розмноження епіфілума доволі просте: насіння сіють у вологий субстрат для кактусів, поміщений у миски, накривають плівкою і тримають при температурі 20-23 ºC, щодня піднімаючи покриття на півгодини або годину для провітрювання, а коли з'являються колючі гранчасті сходи, схожі на кактуси, поліетилен прибирають зовсім. Згодом стеблинки стають плоскими, втрачають колючки і при правильному догляді на 4-5 рік життя зацвітають.

Розмноження епіфілума в домашніх умовах

Розмноження епіфілума поділом куща

Великий екземпляр епіфілума можна розділити на частини під час пересадки. Роблять це після цвітіння. Вийнятий із горщика епіфілум ділять на частини, в кожній з яких мають бути молоді, здорові стебла і міцне коріння. Підгнилі або мертві корінці у відокремлених частин обрізають, зрізи обробляють товченим деревним вугіллям, після чого діленки розсаджують по окремих мисках із дренажем і субстратом для філокактусів, склад якого ми описали в розділі про пересадку епіфілума. Попервах розсаджені рослини захищають від світла і поливають потроху.

Розмноження епіфілума живцями

Цей спосіб розмноження філокактусів застосовують із початку квітня до кінця травня. З материнської рослини зрізують стебла завдовжки 10-13 см, роблячи на їхній нижній частині клиноподібний зріз, і на кілька днів ставлять їх у суху посудину, щоб через зрізи витік сік, після чого прикопують на глибину 1 см у субстрат, що складається з трьох частин ґрунту й однієї частини перліту, а після посадки живців поверхню субстрату присипають шаром піску завтовшки 2 см. Горщик для живцювання вибирають плоский, заввишки не більше 7 см. Живці розміщують у затінку і поливати починають тільки через дві доби після посадки.

Види і сорти епіфілума

Серед вирощуваних у культурі епіфілумів багато як природних видів рослини, так і гібридних. Найчастіше в культурі можна зустріти:

Епіфілум оксіпеталум (Epiphyllum oxypetalum)

або кислопелюстковий – велика рослина, що досягає у висоту трьох метрів, із прутоподібними, деревіючими в нижній частині, плоскими, хвилеподібними по краю стеблами завширшки до 10 см і білими квітками завдовжки до 20 і діаметром до 18 см. Гібридні форми цього виду розрізняються розмірами і забарвленням квіток;

Епіфілум оксіпеталум (Epiphyllum oxypetalum)

Епіфілум ангулігер (Epiphyllum anguliger)

або незграбний – кущоподібна рослина, що сильно гілкується, з темно-зеленими, в нижній частині деревіючими, округлими, а іноді тригранними, а у верхній частині плоскими або трикутними стеблами завдовжки до 1 м і завширшки від 4 до 8 см. Великі, запашні яскраво-червоні квітки можуть досягати в діаметрі 8-10 см;

Епіфілум Хукера (Epiphyllum hookeri)

або епіфілум гостропелюстковий, у природних умовах можна зустріти на Кубі, у Венесуелі та Мексиці. Там рослини цього виду досягають величезних розмірів. Це епіфілум білий – його довгі стебла, прикрашені великими білими квітками з невиразним ароматом, під тяжкістю власної ваги вигинаються вниз дугою і звисають до землі;

Епіфілум ангулігер (Epiphyllum anguliger)

Епіфілум зазубрений (Epiphyllum crenatum)

є напівепіфітним кактусом – кущ із блакитно-зеленими стеблами завдовжки до 70 см і завширшки до 10 см із глибокими і частими вирізами по краях і з запашними квітками діаметром до 15 см. У цього виду теж багато гібридних форм, що відрізняються одна від одної забарвленням квіток;

Епіфілум філантус (Epiphyllum phyllanthus)

– американський філокактус із пагонами завдовжки до 1 м, вторинні листові стебла якого досягають у довжину від 25 до 50 см, а рожеві квітки в поперечнику від 15 до18 см;

Епіфілум Хукера (Epiphyllum hookeri)

Епіфілум гватемальський (Epiphyllum guatemalense)

має особливу форму стебел: вони виглядають як ланцюжок з'єднаних між собою дубових листків розміром 5 см кожен. У цього виду є форма monstrosa, у рослин якої стебла міняють форму і звиваються довільно. Квітки у епіфілума гватемальського різних відтінків рожевого кольору;

Епіфілум зазубрений (Epiphyllum crenatum)

Епіфілум Томаса (Epiphyllum thomasianum)

– у природі довжина стебел цього виду досягає 4 м, але в домашніх умовах – не більше 70 см. Квітки великі, білі, з жовтою серединою, діаметром близько 25 см;

Епіфілум Аккермана (Epiphyllum ackermanii)

– кущ з обвислими стеблами, що є плоскими багатозубчастими відростками на висоті від 4-7 см від основи. Це епіфілум червоний – його вогненні квітки формуються на тоненьких пагонах і виглядають дуже зворушливо;

Епіфілум Томаса (Epiphyllum thomasianum)

Епіфілум Лау (Epiphyllum laui)

– швидко зростаючий епіфітний і літофітний філокактус, основні стебла якого мають діаметр до 2 см, а бічні – до 7 см. Пагони оснащені жовтувато-коричневими волосоподібними голками завдовжки до 4 мм. Біло-кремові квітки цього виду відкриваються вечорами і не в'януть близько 2 діб.

Епіфілум Аккермана (Epiphyllum ackermanii)

Із гібридних епіфілумів найбільш популярними вважаються такі:

  • безіменний гібрид, виведений Франком Нунном. Біле забарвлення середини квітки цієї рослини поступово переходить у світло-рожевий відтінок, а краї пелюсток забарвлені в яскраво-фіолетовий колір;
  • король Мідас – гібрид із темно-зеленими стеблами завдовжки до півтора метра і з великими квітками діаметром 16,5 см жовто-помаранчевого, майже золотистого відтінку;
  • Джаст Пру – у цього гібрида квітки діаметром 12-16 см світло-рожевого відтінку в середині й темно-рожевого по краях пелюсток;
  • епіфілум Джонсона – гібрид, що зацвітає темно-червоними квітками;
  • Венді Мей – яскраво-малинові квітки цього епіфілума незвичайної форми: пелюстки, розташовані по краях, гострі і довгі, а ті, що в середині – короткі, із закругленими кінцями;
  • Дженніфер Енн – філокактус із великими квітками лимонного кольору;
  • Мартіна – гібридний сорт зі спадаючими стеблами, ніби розділеними на невеликі овальні сегменти. Квітки витягнутої форми, червоні з ясно-жовтою серединою, вирізняються різким запахом;
  • Реворд – гібрид американської селекції зі стеблами завтовшки до 5 см і завдовжки до 1 м із городчастими краями, квітки у цієї рослини яскраво-жовтого кольору з лимонним відтінком, діаметром до 17 см.
Коментарі
0 #
Вже рік вирощую епіфілум, але нещодавно рослина вперше змінила колір стеблів на червоний, тому ми пересадили її у новий субстрат, аби запобігти подальшому розвитку фузаріозу. Нажаль, це не допомогло, навіть попри вирізання гнилих коренів та обробці зрізів. Можливо є інші методи врятувати рослину від цієї хвороби?
Відповісти
+1 #
Якщо ваш Епіфіллум захворів фузаріозом, врятувати кущ можна. Для цього необхідно видалити всі гнилі стебла і коріння. Стебла присипати деревною золою. Сам кущ епіфіллума пересадити в інший горщик зі свіжим субстратом. Причина захворювання можливо став застій рідини після поливу. Необхідно стежити краще за частою поливу і кількістю води яку ви використовуєте.
Відповісти
0 #
Не знала про правильне обрізування епіфілума, а в ньому, виявляється, є нюанси! Дякую за інформацію. 
Відповісти
Додати коментар

Надіслати
Завантажте безкоштовний Довідник
Описано 600 рослин
+ Нагадайка поливу
+ Посівний календар на кожен день
⇨ Завантажити ⇦
Ми використовуємо файли cookie.
Зрозуміло